Особливості формування якісних показників молока корів української бурої молочної породи

Abstract

Актуальним завданням, яке ставиться перед селекціонерами є вивчення особливостей формування молочної продуктивності у корів. Між тваринами різних генеалогічних формувань існує істотна різниця за величиною надоїв та вмісту в молоці окремих його складових. Так тварини різної лінійної належності, різних родин можуть мати різний вміст складових молока, таких як жир та білок. Для виконання поставленої мети, проведені в державному племінному заводі ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», Сумського району на 75 тваринах української бурої молочної породи. Для відбору проб молока використовували лічильник – індикатор ИУ-1. Пробу молока зберігали у пластиковій ємкості (25 мл) протягом доби при температурі +3 °С, використовуючи консервантом хромпік. Якісні показники визначали в лабораторії Інституту тваринництва НААН. В результаті проведених досліджень встановлено, що за рівнем надою, вмістом жиру та білка в молоці піддослідні тварини відповідали стандарту породи. При цьому повновікові тварини переважали первісток за вмістом жиру та білка в молоці. навпаки за вмістом соматичних клітин кращі показники мали первістки. Серед генотипових факторів, що впливають на вміст складових молока досліджено вплив лінійної належності. Встановлена диференціація за вмістом жиру в молоці у тварин різних генеалогічних ліній. Перевагу за цією ознакою мали тварини лінії Дістінкшна. Тварини обох ліній відповідали стандарту породи за даною ознакою. Результати наших досліджень вказують на те, що корови лінії Дістінкшна переважали корів лінії Елеганта за вмістом білку. Вищим вмістом жиру в молоці відрізнялися тварини, що отелилися взимку та восени, а нижчим ті що отелилися влітку. Подібна тенденція характерна і вмісту білка та казеїну в молоці. Для вивчення впливу захворювання корів маститом на кількість молока були відібрано три групи корів за принципом аналогів: контрольна група тварин, куди увійшли здорові корови (5 голів), і дві групи тварин з субклінічним (група 1) і клінічним (група 2) маститом. При захворюванні корів маститом змінюється хімічний склад молока. Кількість соматичних клітин при маститі в молоці різко збільшується. Так, якщо у здорових корів кількість соматичних клітин у молоці було 285–320 тис./см3 , що задовольняє вимоги вищого ґатунку, то при субклінічній формі маститу цей показник збільшується до 750–850 тис./см3 , що відповідає вимогам першого або другого сорту, а при клінічній формі – більше 2000 тис.