Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10581
Назва: | Медіація як спосіб вирішення індивідуальних трудових спорів |
Інші назви: | Mediation as a method of resolving individual labor disputes |
Автори: | Гресь, Наталія Миколаївна Hres, N. M. |
Ключові слова: | альтернативні способи вирішення спорів індивідуальний трудовий спір конфлікт медіація медіатор правове регулювання трудових відносин права людини праця alternative methods of dispute resolution individual labor dispute conflict mediation mediator legal regulation of labor relations human rights work |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | СНАУ |
Бібліографічний опис: | Гресь Н. М. Медіація як спосіб вирішення індивідуальних трудових спорів [Електронний ресурс] : дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю : 081 «Право» / Н. М. Гресь. – Суми : Сумський національний аграрний університет, 2023. – 210 с. |
Короткий огляд (реферат): | Дисертація є комплексним науковим дослідженням, присвяченим інституту медіації у сфері вирішення індивідуальних трудових спорів, виявлення питань, що виникають при регулюванні відповідних суспільних відносин, розробленню та формулюванню теоретичних положень, наукових висновків і пропозицій. Зазначене дослідження є актуальним, оскільки його проблематика відповідає напряму наукових розвідок, визначеному в Національній економічній стратегії на період до 2030 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року № 179, за стратегічним напрямом «Верховенство права», в Національній стратегії у сфері прав людини, затвердженій Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, за стратегічним напрямом «Забезпечення права на справедливий суд» у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 471. У дисертації висловлено думку, що одним із викликів сьогодення є створення ефективного механізму запобігання порушення та захисту прав учасників соціально-трудових відносин. Сучасні форми зайнятості спонукають до пошуку альтернативних, дієвих механізмів вирішення спору, нових підходів їх захисту. Тенденції до зменшення членства у профспілках, втрата останніми авторитетних позицій, ігнорування вимог працівників роботодавцями, зниження вартості робочої сили призвело до нівелювання соціального захисту працівників і порушення їхніх прав, спричинило передумови для збільшення кількості трудових спорів на фоні послаблення позасудових правозахисних механізмів і створення невиправданого навантаження на судову систему. У ході дослідження було доведено, що гарантії права на справедливе вирішення спору не можуть бути забезпечені лише судовою системою. З’ясовано, що основними недоліками є завантаженість судів, тривалість і складність судового процесу, затягування строків розгляду справ, додаткові витрати на правничу допомогу, розголошення інформації тощо. Відсутність розгалуженої дієвої на кожному підприємстві, установі, організації системи вирішення індивідуальних трудових спорів залишається проблемою, що потребує невідкладного вирішення. Рівень професійної підготовки, компетентність членів комісії по трудових спорах, їх об’єктивність, готовність ефективно вирішувати спори викликає питання. Наслідки воєнного стану в Україні окрім загального негативного впливу на економіку та соціально-трудові відносини в Україні, спонукають до пошуку альтернативних і дієвих механізмів вирішення спору, серед яких особливе місце посідає медіація, що не замінює судовий процес, створює додаткові можливості для учасників спору, підвищує їх роль, значення та взаємну відповідальність. Запропоновано медіацію в трудових спорах розглядати як альтернативний спосіб вирішення індивідуального трудового спору, шляхом добровільної, конфіденційної, неформальної процедури, під час якої, працівник і роботодавець, за допомогою незалежного нейтрального посередника, досягають взаємної згоди у вирішенні спору. У роботі акцентовано увагу на тому, що запровадження та розвиток інституту медіації в українському правовому просторі потребує інституційного супроводження, поширення позитивних практик, в тому числі необхідності розвитку регламентації позасудових способів вирішення трудових спорів в колективних договорах та угодах. Разом з тим, у нинішніх колективних договорах та угодах відсутні особливі положення щодо вирішення трудових спорів, зокрема із застосуванням медіації. Натомість поширення практики включення до індивідуальних і колективних договорів можливості вирішення індивідуального трудового спору за допомогою медіатора, регламентація питань щодо витрат на медіацію коштом спеціальних фондів підприємств, установ, організацій, роботодавця фізичної особи або вирішення цих питань за рахунок роботодавця, чи у солідарному порядку, здатне суттєво розвинути позасудові способи вирішення індивідуальних трудових спорів і зменшити навантаження на українські суди. Враховуючи специфіку індивідуальних трудових спорів, запропоновано передбачені Законом України «Про медіацію» принципи медіації по вирішенню індивідуальних трудових спорів доповнити принципом заохочення конструктивного спілкування в безпечному та конфіденційному середовищі, що передбачає прийняття взаємовигідних рішень з приводу вирішення спору для відновлення професійних стосунків. У роботі розвинута ідея про те, що ефективність процедури медіації залежить від професійності фахівця, обізнаності у правничій сфері, природі трудового спору. Основним завданням медіатора є налагодження процесу взаємодії сторін, допомога в аналізі ситуації, розуміння справжніх інтересів і пошук позиції для вироблення взаємовигідного рішення. Медіатор-юрист допомагає клієнту у виявленні його інтересів, роз’яснює юридичні нюанси результату спору для сторін, враховуючи їх інтереси. Обґрунтовано, що за умови інституціонального розвитку, збільшення потенціалу, організаційних, правових, економічних і кадрових можливостей у системі вирішення трудових спорів фахівці Національної служби посередництва та примирення можуть виступати медіаторами у трудових спорах. Вказана можливість набуває особливого значення у випадку не визначеності питання фінансування послуг медіатора, відсутності матеріальної спроможності у сторін спору для цієї процедури. Доведено, що система безоплатної правової допомоги України спроможна забезпечити процедуру медіації як складову доступу до правосуддя для осіб, що не мають фінансової можливості оплатити послугу медіації. Проаналізовано фактори, які спряли впровадженню та розвитку медіації в зарубіжних країнах, що дозволило надати їх класифікацію за групами: (1) правові: в країнах з високим рівнем формалізації правової системи та судових процедур, медіація сприймається як менш формальний та недостатньо ефективний спосіб вирішення спорів, що впливає на національні законодавчі моделі регулювання медіації; встановлення правових рамок її використання; вибір виду (моделі) та порядку участі сторін у процедурі медіації; визначення умов застосування медіації (на основі закону, на основі взаємних договірних зобов'язань сторін); створення професійних стандартів адміністрування й управління якістю медіації; (2) економічні: доступна вартість послуг професійних медіаторів; готовність сторін до додаткових фінансових витрат; мотивація судових представників до участі в якості медіатора (при досудовій і судовій медіації); (3) організаційні: обізнаність суспільства про процедуру медіації; наявність підготовлених медіаторів; реклама професійних медіаторів; позитивна практика використання медіації; просвітницька діяльність на рівні державних органів усіх рівнів; належна державна підтримка медіації; (4) суб'єктивні (психологічні): обізнаність сторін про медіацію; традиції та навички з позасудових способів вирішення спорів; довіра до медіатора; високий рівень правової культури; готовність брати відповідальність за результат вирішення спору. На підставі вивченого досвіду успішного впровадження медіації, аналізу теоретичних уявлень про особливості медіації при вирішенні трудових спорів, принципів, договірного регулювання процедури медіації з урахуванням специфіки трудових спорів, запропоновано вектори розвитку (умови, елементи) на яких має базуватись модель вирішення індивідуальних трудових спорів в Україні. Доведено, що створення державою Україною належних умов для запровадження та сприяння поширенню медіації, встановлення належного співвідношення координації державного та професійного самоврядування медіаторів на законодавчому рівні дозволять забезпечити її гнучкість. Запропоновано додаткову аргументацію щодо необхідності внесення змін до ст.п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме: «позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового та позасудового врегулювання спору, якщо такі проводилися або пояснення обставин, що перешкоджали таким спробам, в разі їх наявності». Враховуючи той факт, що медіатор є ключовим суб’єктом медіації від рівня професіоналізму якого залежить успіх та ефективність процедури наголошено на необхідності більш детального регулювання вимоги щодо порядку та процедури підвищення кваліфікації медіаторів у підзаконному нормативному акті. Висловлена думка, що популяризація медіації по вирішенню індивідуальних трудових спорів потребує провадження широкомасштабної інформаційно-просвітницької кампанії із залученням правової та медіаторської спільноти, роботодавців і працівників. У дисертаційній роботі звертається увага на необхідність прояву зацікавленості у формуванні культури альтернативного вирішення спорів з боку держави, наданні належної організаційної та фінансової підтримки. Практичне значення висновків і положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть слугувати основою для подальших теоретичних досліджень процедури медіації при вирішенні індивідуальних трудових спорів; у правотворчій діяльності - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані у роботі, можуть бути використані у процесі наукової та правової експертизи проєктів законів та інших нормативно-правових актів (Кодексу законів про працю України, Проєкті Трудового кодексу України), якими регулюються питання вирішення індивідуальних трудових спорів і процедури медіації; у правозастосовній діяльності - для вдосконалення механізму вирішення індивідуальних трудових спорів; при розгляді індивідуальних трудових спорів; освітньому процесі - у процесі підготовки методичних розробок, підручників, а також навчальних посібників з курсів: «Трудове право», «Порівняльне трудове право», «Трудові спори», «Альтернативні способи вирішення трудових спорів», під час викладання навчальних дисциплін, пов’язаних з проблематикою правового регулювання вирішення індивідуальних трудових спорів, у науково дослідній роботі здобувачів вищої освіти. |
Опис: | Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 081 "Law" in the field of knowledge 08 "Law" - Sumy National Agrarian University, Sumy, 2023. The dissertation is a scientific complex study devoted to mediation in solving individual labor disputes, identifying issues in the regulating relevant social relations, developing and formulating theoretical provisions, scientific conclusions, and proposals. This current study is relevant because it is issues correspond to the direction of scientific research defined in the National Economic Strategy for the period until 2030, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 3, 2021 No. 179, under the strategic direction "Rule of Law", in the National Strategy in of human rights, approved by Decree of the President of Ukraine dated March 24, 2021 No. 119/2021, under the strategic direction "Ensuring the right to a fair trial" in the Program of Activities of the Cabinet of Ministers of Ukraine, approved by Resolution No. 471 of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated June 12, 2020. The thesis expresses the opinion that one of today's challenges is creating an effective mechanism for preventing violations and protecting the rights of participants in social and labor relations. Modern forms of employment encourage the search for alternative, effective dispute-resolution mechanisms and new approaches to their protection. Tendencies to decrease membership in trade unions, the loss of authoritative positions by the latter, ignoring the demands of workers by employers, and lowering the cost of labor led to the leveling of workers social protection and violation of their rights, caused the prerequisites for an increase in the number of labor disputes against the background of weakening extrajudicial human rights protection mechanisms and creating an unjustified burden on judicial system. During the research, it was proved that guarantees of the right to a fair resolution of the dispute could not be ensured only by the judicial system. It was found that the main shortcomings are the busyness of the courts, the length and complexity of the judicial process, the prolongation of the consideration of cases terms, additional costs for legal assistance, disclosure of the information, etc. The lack of an extensive and effective system for resolving individual labor disputes at every enterprise, institution, and organization remains a problem that requires an urgent solution. The level of professional training, the competence of the commission’s members on labor disputes, their objectivity, readiness to effectively resolve disputes raise questions. The consequences of the martial law in Ukraine, in addition to the general negative impact on the economy and social and labor relations in Ukraine, encourage the search for alternative and effective dispute resolution mechanisms, among which a special place is occupied by mediation, which does not replace the judicial process, creates additional opportunities for the participants in the dispute, increases their role, importance, and mutual responsibility. It is proposed to consider mediation in labor disputes as an alternative way of resolving an individual labor dispute, through a voluntary, confidential, informal procedure, where with the help of an independent neutral mediator, the employee and the employer reach a mutual agreement on the resolution of the dispute. The work focuses on the fact that the introduction and development of the institution of mediation in the Ukrainian legal space require institutional support and the spread of positive practices, including the need to develop regulation of out-of-court methods of resolving labor disputes in collective agreements. At the same time, the current collective agreements lack specifics for resolving labor disputes, particularly with mediation. Instead, the spread of the practice of including in individual and collective agreements the possibility of resolving an individual labor dispute with the help of a mediator, regulation of issues regarding the costs of mediation at the expense of special funds of enterprises, institutions, organizations or the resolution of these issues at the expense of the employer, or jointly, can significantly develop extrajudicial methods resolution of individual labor disputes and reduce the burden on Ukrainian courts. Taking into account the specifics of individual labor disputes, it is proposed to supplement the principles of mediation for the resolution of individual labor disputes provided for by the Law of Ukraine "On Mediation" with the principle of encouraging constructive communication in a safe and confidential environment, which involves making mutually beneficial decisions regarding the resolution of the dispute for the restoration of professional relations. The work develops the idea that the effectiveness of the mediation procedure depends on the professionalism of the specialist, knowledge of the legal field, and the nature of the labor dispute. The main task of the mediator is to establish the process of interaction between the parties, help in analyzing the situation, understanding the true interests and finding a position to work out a mutually beneficial solution. A lawyer mediator helps the client in identifying his interests, explains the legal nuances of the outcome of the dispute for the parties, taking into account their interests. It is substantiated that under the condition of institutional development, increased potential, organizational, legal, economic and personnel capabilities in the labor dispute resolution system, specialists of the National Mediation and Conciliation Service can act as mediators. This possibility becomes especially important in the case of uncertainty regarding the financing of the mediator's services, lack of financial capacity of the parties to the dispute for this procedure. It has been proven that the system of free legal aid is able to provide the mediation procedure as a component of access to justice for persons who do not have the financial ability to pay for the mediation service. The factors that led to the introduction and development of mediation in foreign countries were analyzed, which made it possible to provide their classification by groups: (1) legal: national legislative models of mediation regulation; establishing the legal framework for its use; selection of the type (model) and order of participation of the parties in the mediation procedure; determination of the conditions of application of mediation (on the basis of the law, on the basis of mutual contractual obligations of the parties); creation of professional standards of administration and quality management of mediation; (2) economic: affordable cost of services of professional mediators; readiness of the parties for additional financial costs; motivation of court representatives to participate as a mediator (in pre-trial and court mediation); (3) organizational: public awareness of the mediation procedure; availability of trained mediators; advertising of professional mediators; positive practice of using mediation; educational activities at the level of state bodies of all levels; (4) subjective (psychological): parties' awareness of mediation; traditions and skills in out-of-court dispute resolution methods; trust in the mediator; high level of legal culture; willingness to take responsibility for the outcome of the dispute resolution. On the basis of the studied experience of the successful implementation of mediation, the analysis of theoretical ideas about the peculiarities of mediation in the resolution of labor disputes, principles, contractual regulation of the mediation procedure taking into account the specifics of labor disputes, development vectors (conditions, elements) on which the model for solving individual labor disputes in Ukraine should be based are proposed. It has been proven that the creation by the state of Ukraine of appropriate conditions for the introduction and promotion of mediation, establishing the appropriate ratio of coordination of state and professional self governance of mediators at the legislative level will allow to ensure its flexibility. An additional argumentation was offered regarding the need to amend Article 6, Part 3, Article 175 of the Civil Procedure Code of Ukraine as follows: the statement of claim must contain: "information on taking measures for pre-trial and out-of-court settlement of the dispute, if such were carried out, or an explanation of the circumstances that prevented such attempts, if there are any". Taking into account the fact that the mediator is the key subject of mediation, the success and efficiency of the procedure depends on the level of professionalism of which the need for more detailed regulation of the requirements for the procedure and procedure for improving the qualifications of mediators is emphasized in the bylaw. The opinion expressed is that the popularization of mediation for the resolution of individual labor disputes requires the implementation of a large-scale information and educational campaign with the involvement of the legal and mediation community, employers and employees. The dissertation draws attention to the need to show interest in the formation of a culture of alternative dispute resolution on the part of the state, to provide adequate organizational and financial support. The practical significance of the conclusions and provisions of the dissertation is confirmed by the fact that they can be used: in the research field - the main provisions and conclusions of the dissertation can serve as a basis for further theoretical studies of the mediation procedure in the resolution of individual labor disputes; in law-making activities - the conclusions, proposals and recommendations formulated in the work can be used in the process of scientific and legal examination of draft laws and other regulatory legal acts (Code of Labor Laws of Ukraine, Draft Labor Code of Ukraine), which regulate issues of solving individual labor disputes and mediation procedures; in law enforcement activities - to improve the mechanism for solving individual labor disputes; when considering individual labor disputes; educational process - in the process of preparing methodical developments, textbooks, as well as study guides for the courses: "Labor Law", "Comparative Labor Law", "Labor Disputes", "Alternative Methods of Resolution of Labor Disputes", during the teaching of academic disciplines, related to the issues of legal regulation of the resolution of individual labor disputes, in the research work of students of higher education. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/10581 |
Розташовується у зібраннях: | Дисертації та автореферати |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Гресь-Дисертація. Завантаження (10.05).pdf | 3,11 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.