Конкурентоспроможність аграрного підприємства та шляхи її підвищення

Abstract

Автором на основі вивчення літературних джерел зроблено акцент на важливості ролі аграрної галузі в економіці країни, оскільки, навіть в умовах війни, ця галузь забезпечує надходження валютних коштів; поглиблено характеристики конкурентоспроможності та здійснено SWOT-аналіз конкурентоспроможності аграрної галузі України. Наведено загальноекономічну характеристику підприємства, на базі якого проводилося дослідження конкурентоспроможності. Відмічено, що підприємство займається виробництвом зернових та зернобобових, соняшнику, молока та продукції вирощування великої рогатої худоби й свиней, для здійснення чого забезпечене основними ресурсами. Відмічено, що після початку війни показники ефективності зменшилися. Проаналізовано внутрішні передумови та чинники конкурентоспроможності підприємства, на сонові чого зроблено такі висновки: підприємство забезпечене всіма необхідними ресурсами для здійснення сільськогосподарської діяльності, однак щодо основних засобів, то рівень їх зносу дуже великий і перевищує 76%, а сума інвестицій в оновлення засобів значно скоротилася; мотивація персоналу на низькому рівні через низьку заробітну плату; в структурі посівних площ присутні низько доходні та збиткові культури (ячмінь, горох); урожайність культур (ячмінь, горох, соняшник) та продуктивність тварин (молоко, відгодівля свиней) зменшилася; ефективність використання всіх ресурсів значно погіршилася і в 2022 році підприємство стало збитковим. В роботі була здійснена оцінка конкурентоспроможності підприємства за матричними методом, що дало змогу виявити такі слабкі та сильні сторони кожного підприємства. До слабких сторін СВК «Агрофірма «Перше травня» слід віднести: вихід зерна, вихід валової продукції та чистого прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських земель; фондоозброєність, коефіцієнт придатності та сума інвестицій на придбання нових основних засобів; рівень продуктивності праці та вихід вартості продукції в розрахунку на 1 грн фонду оплати праці; рівень рентабельності господарської діяльності. За результатами оцінки конкурентоспроможності підприємству запропоновано: удосконалити структуру посівних площ шляхом відмови від вирощування збиткового гороху та впровадження у виробництво сої; здійснити оновлення складу основних засобів шляхом придбання нової сучасної техніки; підвищити урожайність сільськогосподарських культур. Для придбання техніки запропоновано взяти кошти у кредит. Для визначення ефекту від запропонованих заходів було здійснено два прогнози: оптимістичний та песимістичний. За оптимістичним сценарієм підприємство зможе отримати чистий прибуток навіть незважаючи на те, що виникнуть великі фінансові витрати на погашення кредиту. Рівень рентабельності складе 11,1%, хоч і менше, ніж фактичний показник, однак всі витрати, включно з фінансовими, будуть перекриті, а чистий прибуток буде меншим від фактичного всього на 7%, тобто запропоновані заходи є доцільними до впровадження, оскільки ефективність господарської діяльності не зменшилася, а в перспективі навіть покращиться. За песимістичним сценарієм валовий прибуток після впровадження заходів буде у 2,9 рази більшим, ніж фактичний. Однак через необхідність оплачувати кредит підприємство отримає чистий збиток. Встановлено, що якщо розвиток підприємства буде здійснено за оптимістичним сценарієм, то воно зможе погасити фінансові витрати в сумі та вийти в плюс вже на першому році. Визначено, що запропоновані заходи обумовлюють і підвищення конкурентоспроможності підприємства. Всі показники конкурентоспроможності, окрім рівня рентабельності, значно покращаться. Зменшення рівня рентабельності обумовлено тим, що необхідно погашати кредит, після сплати якого зросте чистий прибуток та рівень рентабельності. При порівнянні показників аналізованого підприємства з показниками підприємств-конкурентів відмічаємо, що все ж таке воно ще буде відставити від них, подолання чого стане можливим після сплати кредиту в перспективі.