Виробничий потенціал фермерського господарства та напрями підвищення ефективності його використання

Abstract

В умовах суворої конкуренції, коли підприємство стикається з завданням не лише завоювати свою частку на ринку, але й успішно утримувати її при ефективному функціонуванні, виробничий потенціал стає одним із найбільш важливих ринкових ресурсів і ключовим інструментом в конкурентній боротьбі. Оцінка накопиченого виробничого потенціалу, розробка стратегії розвитку та його інтеграція у виробничо-господарську діяльність фермерського господарства, а також створення відповідної системи та механізму управління виробничим потенціалом є завданнями високого пріоритету для забезпечення ефективного використання наявних ресурсів і досягнення результативності у виробничо-господарській діяльності підприємства в умовах ринкової конкуренції. Актуальна оцінка впливу виробничого потенціалу на підвищення результативності підприємства породжує нові виклики у сфері модернізації виробничого потенціалу та вимагає переосмислення управління не лише самим виробничим потенціалом, але й підприємством в цілому. У контексті технологічних змін і інноваційного розвитку виробництва вирішальне значення набуває розуміння потенціалу підприємства як показника ефективного виконання виробничих операцій і максимального використання технологічних можливостей. З цим пов'язана необхідність вирішення вищезазначених завдань, що стає особливо актуальною і важливою для підприємств аграрного сектору економіки, що і послужило основою для вибору теми магістерської кваліфікаційної роботи. Аналіз етапів еволюції наукових знань щодо економічних ресурсів та вивчення понятійно-категоріального апарату в контексті сутності терміну "ресурси" дозволяє узагальнити отримані результати та визначити поняття "ресурси аграрних підприємств". Це визначення розглядає ресурси як комплексно пов'язані природні, матеріальні, нематеріальні, фінансові, трудові, часові та інформаційні засоби, які, взаємодіючи один з одним та враховуючи вплив зовнішніх та внутрішніх факторів, забезпечують неперервну діяльність аграрного підприємства з метою отримання максимального прибутку враховуючи економічні, екологічні та соціальні аспекти. Враховуючи різноманітність класифікацій та особливості типізації ресурсів, пропонується визначити основні категорії ресурсів аграрного підприємства як матеріальні, нематеріальні, фінансові, трудові, земельні, інформаційні, часові та підприємницькі. Для вдосконалення класифікації запропоновано розширити її шляхом додавання ознак інформаційних (за ступенем достовірності, надійності, шляхом передачі, каналом передачі, сферою використання) та розробити класифікацію часових ресурсів (за ефективністю використання, галузевою приналежністю, швидкістю прийняття рішень, використанням часу з урахуванням сезонності виробництва).