Підвищення ефективності товарного асортименту переробного підприємства

Abstract

В роботі на основі вивчення літературних джерел та власних досліджень поглиблено поняття «товарний асортимент переробного підприємства», розроблена послідовність формування товарного асортименту для молокопереробного підприємства, систематизовано чинники, що впливають на формування товарного асортименту, а також показники товарного асортименту для молокопереробного підприємства. Проаналізовано товарний асортимент досліджуваної Філії «Сумський молочний завод». Виявлено, що товарний асортимент досить широкий та глибокий. Він складається з трьох асортиментних груп: цільномолочні вироби, м’які сири, глазуровані сирки. Кожна група включає від 6 до 31 товарних позицій. Виявлено, що вартість реалізованої продукції Філії змінювалася стрибкоподібно. Поясненням є зменшення обсягів виробництва внаслідок воєнних дій, зменшення сировинної бази, зменшення попиту. Проаналізовано структуру товарного асортименту Філії, на основі чого виявлено, що він майже не змінилася за аналізований період, що свідчить про дотримання традиційного напряму спеціалізації виробництва. Найбільшу питому вагу в структурі асортименту мають такі товарні групи, як «Молоко пастеризоване», «Мʼякі сири». Встановлено, що Філія «Сумський молочний завод» має товарний асортимент з майже стабільною структурою, з достатньо великою глибиною, виробляючи велику кількість товарних позицій в товарній групі «Цільномолочні вироби», однак, доцільно було би дещо збільшити ширину товарного асортименту, освоївши виробництво нових товарних груп. Проаналізовано показники ефективності діяльності Філії, на основі чого виявлено, що валова маржа, чиста маржа та показник EBITDA мають позитивні значення, на основі чого зроблено висновок, що склад товарного асортименту Філії дав їй можливість утриматися на ринку навіть в умовах війни. За результатами рангового аналізу раціональності товарного асортименту Філії встановлено, що м’які сири є найбільш рентабельними, отже їх виробляють найбільше. Кефір та сметана також не характеризуються змінами у попиті, оскільки кефір – це дуже корисний продукт харчування, який населення стабільно купує, хоча він і забезпечує нижчий рівень рентабельності, ніж м’які сири та сметана. По сметані, яка отримала 3-тю рангову позицію, як по обсягу, так і по рентабельності, також не характерні зміни попиту, оскільки вона, як і кефір користується попитом у споживачів і забезпечує дещо вищу рентабельність для підприємства. По молоку відмічається значна різниця у рангах. По глазурованим сиркам ранг обсягу значно поступається рангу по рентабельності. За допомогою матриці Бостонської консалтингової групи встановлено, що до групи «Важкі діти» увійшли три товарні позиції: кефір, ряжанка та сир кисломолочний. Потрапили вони на в цей квадрант через відносно невисокий рівень рентабельності та стабільний обсяг попиту. До «Зірок» відноситься товарна позиція «м’які сири», оскільки ця продукція має найвищий рівень рентабельності і постійно зростаючий попит. До «Дійних корів» увійшли молоко та сметана завдяки постійному стабільному попиту, бо молоко є продуктом першої необхідності та ще й соціальним продуктом. А сметана забезпечує досить високий рівень рентабельності. До групи «Собак» увійшли йогурти, сироватка та глазуровані сирки через те, що всі ці продукти не є продуктом першої необхідності, тому попит на йогурти та глазуровані сирки є еластичним і зростає лише при високих доходах населення. А щодо сироватки, то її обсяги реалізації є незначними через недостатність попиту на неї. В роботі зроблені наступні пропозиції по підвищенню ефективності товарного асортименту: розширити асортимент, збільшивши кількість видів продукції з різними смаками за рахунок збільшення кількості наповнювачів; удосконалити упаковку та збільшити можливості реклами; переглянути політику встановлення націнок на різні види продукції в залежності від потенційного попиту на них; освоїти виробництво нових видів продукції із сироватки, щоб підвищити рівень використання сировини та розширити асортимент. Зроблено прогноз доходу від реалізації, валової маржі та чистої маржі, на основі чого зроблено висновок про доцільність впровадження запропонованих заходів з підвищення ефективності товарного асортименту.