Планування збутової діяльності аграрного підприємства

Abstract

В кваліфікаційній роботі досліджено суть, деталі і проблеми управління збутовою політикою аграрного підприємства; визначено стратегічні напрямки збутової діяльності сільськогосподарського підприємства; проаналізовано та систематизовано методичні підходи до формування і оцінки збутової політики в аграрному секторі. Проведена діагностика збутової політики досліджуваного господарства, проаналізована маркетингова політика підприємства за: інтелектуальною, інформаційною, ціновою, а також науково-дослідною та виробничо-збутовою, фінансовою, кадровою, технологічною, маркетинговою, організаційно-управлінською складовими. Визначено, що головні цілі ефективної збутової діяльності повинні полягати в забезпеченні функціонування підприємства в умовах економічного спаду в результаті несприятливих умов, що склалися в даному регіоні через впровадження інноваційних продуктів; швидкій адаптації маркетингової діяльності і всієї системи збуту підприємства до мінливих зовнішніх і внутрішніх економічних та політичних умов. Вибір стратегічних напрямків впровадження маркетингових заходів щодо вдосконалення збутової політики було здійснено на основі визначення критеріїв оцінки ефективності маркетингової діяльності та запропоновано забезпечити власну конкурентоспроможність на регіональному аграрному ринку за рахунок впливу фактора сезонності на ефективність збутової діяльності на засадах маркетингу і вдосконалення їх видів через вибір цінових стратегій задля забезпечення стабільного прибутку протягом року. На основі врахування впливу фактора сезонності запропоновано вдосконалений алгоритм формування та реалізації бізнес-проекту по збуту сільськогосподарської продукції. Доведено, що використання цінових стратегій з урахуванням фактора сезонності відповідає цілям та задачам пошуку шляху ефективної збутової діяльності підприємства, є ритмічним, прибутковим, таким, що не потребує суттєвих капітальних вкладень та максимально ефективно використовує наявні на підприємстві матеріальні ресурси. Господарство зможе забезпечити власну конкурентоспроможність на регіональному ринку за рахунок використання цінових стратегій з урахуванням фактора сезонності, диверсифікацію цін на продукцію сільськогосподарського виробництва, мінімізацію витрат на зберігання та підвищення ефективності збуту задля забезпечення найбільш стабільного прибутку протягом року.