Моніторинг земель як складова частина механізму контролю за дотриманням законодавства

Abstract

У першому розділі нашої кваліфікаційної роботи ми докладно розглянули, провели аналіз, розглянули аспекти, що стосуються підходів України до моніторингу земель як важливого інструменту управління довкіллям. Незважаючи на визнану важливість цього механізму, його повнота ще не досягла статусу ключового інструменту. Аналіз показав, що оцінка стану земель здійснюється через різні органи та регулюється законодавством, яке визначає особливості для всіх категорій земель. Це закріплює чітку правову базу для контролю, що визнається ключовим компонентом системи управління станом ґрунтів та їх ефективного використання. У другому розділі нашої кваліфікаційної роботи було акцентовано на детальному вивченні світового досвіду вказує на те, що відповідальність органів державної влади у збереженні та контролі за земельними ресурсами відображається у нормативно-правових актах на різних рівнях. Сучасні практики вимагають системного підходу до моніторингу, що базується на державній земельній політиці та враховує тривалий часовий проміжок для досягнення цілей. Такий підхід підкреслює важливість спрямованості на досягнення конкретних методів. Розвиток стратегічного управління є ключовим для ефективного використання та охорони земельних ресурсів. Проте, впровадження цих стратегій вимагає глибокої підготовки та урахування всіх аспектів, включаючи проблеми несистемності регулювання та планування використання земель. Тут важлива консолідація стратегічних підходів до управління, щоб уникнути роздробленості та неузгодженості у плануванні. Потрібно звернути увагу на потребу подальших досліджень у сфері управління земельними ресурсами. Наприклад, більше уваги слід приділити аналізу децентралізації та проблемам, пов’язаним із системою місцевого самоврядування в управлінні цією сферою. Також, стандартизація управління землею допоможе спростити спільний європейський ринок землі, що в свою чергу позитивно позначиться на економічному розвитку. Використання геоінформаційних систем у сфері земельних ресурсів спрямоване на досягнення сталого та раціонального використання землі в сільському та лісовому господарствах. Основною метою використання ГІС є створення ефективної системи моніторингу, спрямованої на підвищення продуктивності використання земель, забезпечення їхньої ефективності та стійкості у довгостроковій перспективі. У третьому розділі нашої роботи ми провели аналіз використання земель у Буриківській сільській раді Дубов’язівської територіальної громади. Ми розглянули розподіл земель за формами власності, їх категоріями та призначенням, оцінили рівень інформації у публічних реєстрах. На основі цього аналізу ми виявили потенційні проблеми в землекористуванні, які можуть створювати фінансові ризики для місцевих бюджетів. Серед основних проблем використання земель були виявлені: необґрунтоване або самовільне використання, технічні втрати, землі, які потребують інвентаризації, тіньова оренда, неефективне використання державних та комунальних земель і непридатність земель для сільськогосподарського використання.