Екологізація живлення проса в умовах господарства АФ Вікторія Сумського району Сумської області

Abstract

Частка проса в структурі посівів зернових у Лісостепу за останні роки значно зменшилася і становить в середньому 1,5-2,0%. Більшість фермерів вирощують просо на невеликих ділянках (10-30 га) у поєднанні з іншими культурами, без застосування сучасних технологій. Така організація виробництва проса не сприяє підвищенню врожайності, поліпшенню якості зерна та ефективності виробництва культури. Тому технології для отримання максимальної врожайності проса необхідно адаптувати до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, оптимізувати його удобрення для різних норм висіву, оцінювати ефективність даних агрозаходів, враховувати комбінований вплив цих чинників для розробки екологізованих ресурсозберігаючі технології з врахуванням біологічні особливостей конкретного сорту. Сучасні добрива в Україні стають надалі більш дорожчими, тому існує нагальна потреба у пошуку шляхів їх найефективнішого використання. Одним із шляхів підвищення ефективності та екологізації внесення добрив є їх диференційоване внесення за строками вегетації культури, що дозволяє значно зменшити кількість внесених доз добрив без зниження врожайності та якісних показників та є екологобезпечним завдячуючи меншій концентрації внесення удобрювальних речовин. У структурі посівних площ ярих зернових культур просо займає важливе місце в Лісостепу Лівобережної України (близько 11,0%). Водночас особливості ґрунтового живлення проса та регулювання поживного режиму ґрунту за допомогою добрив у цій зоні вивчені недостатньо. Для розробки екологізованої технології застосування добрив під просо з урахуванням норми висіву необхідно глибше вивчити особливості мінерального живлення проса та розробити основні елементи системи удобрення і сівби для умов Лісостепу північного сходу України.