Удосконалення системи підживлення озимих пшениці та ріпаку в умовах ТОВ «Правда» Новомиргородського району Кіровоградської області

Abstract

Нашими дослідженнями встановлено, що густота продуктивного стеблостою на контрольному варіанті і на варіанті із одноразовим внесенням азотних добрив мали однакові величини – 533 шт./м². Інші цифри – 567 шт. /м² ми отримали на варіантах із більшими дозами азоту, внесеного вроздріб. Система удобрення мала незначний вплив на коефіцієнт продуктивної кущистості. Так, рослини формували на контролі 1,67 пагонів на рослині і залежно від доз та строків внесення азоту цей показник змінювався до 1,77. Найвищий показник був відмічений на останньому варіанті – із максимальною нормою азоту. Урожайність зерна пшениці озимої в 2024 році становила 4,48-5,22 т/га залежно від удобрення. Порівнюючи дані урожайності по варіантах досліду істотної різниці не спостерігається між контрольним варіантом і варіантом із внесенням мінімальної норми азоту. Із збільшенням дози азоту до N60 урожайність зерна озимини підвищується на 0,56 т/га, а при збільшенні до N90 на 0,74 ц/га. Тобто тут спостерігається чітка залежність дози азотних добрив та урожайності зерна пшениці озимої. Врожайність насіння ріпаку озимого в господарстві у 2024 році склала 13,1-21,6. Застосування мінеральних добрив N90 Р60 К60 виявилось більш ефективним, ніж післядія 40 т/га гною. найвищий врожай отримано на варіанті N150Р115К100, порівняно із контролем отримано прибавку 8,5 ц/га, до фону (післядія гною) – 7,4.