Екологізація окремих елементів технології вирощування бобових культур

Abstract

Сучасне сільське господарство стикається з численними викликами, пов’язаними зі збереженням навколишнього середовища, підвищенням продуктивності, а також забезпеченням сталого використання природних ресурсів. У глобальному контексті, де зростаюче населення вимагає все більших обсягів продукції, аграрний сектор мусить адаптуватися до умов, що змінюються, і шукати нові підходи до ведення виробництва. Важливим аспектом у цьому процесі є екологізація технологій вирощування сільськогосподарських культур, що включає впровадження інноваційних методів, які сприяють зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище. Особливу увагу в рамках екологізації варто звернути на вирощування бобових культур, які мають вирішальне значення для агроекосистем. Бобові культури не лише забезпечують високий рівень продуктивності, але й відіграють значну роль у збагаченні ґрунту азотом. Це, у свою чергу, сприяє поліпшенню структури ґрунту, зменшенню ерозії та підвищенню його родючості. Екологізація технологій вирощування бобових культур передбачає використання агрономічних практик, які є екологічно безпечними, знижують потребу у хімічних добривах та пестицидах, а також підвищують стійкість рослин до стресових умов. Метою проведених досліджень було проаналізувати особливості формування елементів продуктивності, росту та розвитку чини та сочевиці за рахунок впровадження елементів екологізованої технології вирощування даних культур. Встановлено позитивний вплив інокуляції насіння чини (сорт Сподіванка) та сочевиці (сорт Лінза) на їх ріст, схожість та розвиток, а також на формування симбіотичної системи та фотосинтетичного апарату. Обробка бактеріальним препаратом Ризобофіт гарантувала високий рівень врожайності: для чини він становив 2,77 т/га, а для сочевиці – 1,33 т/га, що перевищує контрольні показники на 8,2% та 9,9% відповідно.