Проблеми постасептичної адаптації рослин

Abstract

У кваліфікаційній роботі представлено результати комплексних досліджень постадаптаційного періоду рослин та їх проблеми. Зміна форми існування рослин, наприклад введення в культуру in vitro, або перенесення в інші умови: ex vitro, in vivo проявляється у вигляді стресу, що може закінчитись відмиранням рослин. Викладені специфічності переходу in vivo – in vitro в процесі введення рослинних об’єктів у штучні умови та зворотному: in vitro – (ex vitro), in vivo. Особливістю рослин від інших організмів на Землі є нездатність змінювати середовище проживання. В основі адаптації лежить виникнення процесів, що дозволяють рослинам адаптуватися до життя в сучасних умовах. Адаптація виникає з 2-х різних явищ: мінливості і екстернальності, або предадаптаціі. Перше обумовлено появою ознак, тобто виживанням і розмноженням організму, а також використанням колишніх функцій для вирішення нових завдань в умовах певних змін. Адаптаційні процеси бувають: легка адаптація організму до нового природного середовища; первинне використанням ознак для нових функцій, кореляційний відбір, коли з'являється більше однієї ознаки, а це розширює здатність організму до адаптації на стадії in vitro-ex vitro.