Науково-методичні засади організації території сільськогосподарських підприємств

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню науково-методичних засад організації території сільськогосподарських підприємств як ключового чинника забезпечення їхньої ефективної діяльності та сталого розвитку. У роботі обґрунтовано теоретичні основи організації території, проаналізовано існуючі підходи до використання земельних ресурсів і запропоновано шляхи їх вдосконалення на прикладі конкретного підприємства. Перший розділ розкриває теоретичні засади організації території сільськогосподарських підприємств, зокрема принципи і методи планування та використання земельних ресурсів. Увагу зосереджено на правових, економічних і екологічних аспектах, що визначають ефективність управління територією. Висвітлено підходи до формування раціональної структури угідь і вирішення конфліктів між господарськими та екологічними інтересами. Другий розділ присвячено детальному аналізу території ТОВ "ВОРОЖБАЛАТІНВЕСТ", яке функціонує в межах Гринцівської сільської ради Сумського району, Сумської області. Оцінено природно-географічні особливості території, її земельний фонд, сучасну структуру угідь, стан інфраструктури та проблеми, що впливають на ефективність використання земель. Проведений аналіз дозволив виявити основні обмеження у функціонуванні підприємства, пов'язані з нераціональним розподілом угідь, недоліками в інфраструктурі та недостатнім урахуванням екологічних вимог. У третьому розділі розроблено рекомендації щодо вдосконалення організації території ТОВ "ВОРОЖБАЛАТІНВЕСТ". Запропоновані заходи включають оптимізацію структури земельних угідь, підвищення якості використання орних земель, створення сприятливих умов для розвитку інфраструктури та запровадження екологічно орієнтованих підходів до господарювання. Рекомендації спрямовані на забезпечення балансу між виробничою ефективністю, екологічною безпекою та соціальною відповідальністю підприємства. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення організації території інших сільськогосподарських підприємств, а також при розробці місцевих програм управління земельними ресурсами.