Удосконалення системи дорощування маловагових поросят в ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс»

Abstract

В дослідженні вивчалась ефективність традиційного та внутрішньоматочного осіменіння свиней та її вплив на відтворні якості свиноматок. Встановлено, що в товаристві з обмеженою відповідальністю Глобинський свинокомплекс використовується потокова система виробництва свинини з замкнутим його циклом за використання семиденного ритму відтворення. Для виробництва відгодівельного поголів'я використовується 10 виробничих майданчиків різної потужності на кожному з яких тварини утримуються спеціалізованих приміщеннях в умовах які найбільш відповідають їх життєвим потребам тварин. Встановлена тенденція до підвищення на 0,68% коефіцієнту опоросу у свиноматок яким сперма вводилась за допомогою постцервікального методу. Також встановлена тенденція до збільшення загальної кількісті народжених поросят у свиноматок за їх внутрішньомакового методу осіменіння. Водночас за багатоплідністю різниці між свиноматки запліднення різними методами не встановлена. Доведено, що свиноматки за внутрішньоматкового методу осіменіння під час першого опоросу мали на 2,4% нижчу загальну кількість народжених поросят, тоді як уже за другим опоросом вони перевершили контрольних аналогів на 3,8%, за третім опоросом на 7,8%, за четвертим на 10,3%. Після п’ятого опоросу різниця між тваринами за різного способу осіменіння дещо зменшувалась і склала на п'ятому опоросі 3,4%, на шостому - 3,5%, на сьомому - 5,8%. В цілому за сім врахованих опоросів свиноматки за внутрішньою маткового осіменіння народили на 4,6% більше поросят порівняно з тваринами яких осіменяли звичайним способом. Встановлено, що за рахунок вдосконалення техніки штучного осіменіння і впровадження постцервікального його способу призвело до зменшення на 20,7% кількості спермодоз необхідних для осіменніння однієї свиноматки в рік, зменшення на 44,4% об'єму однієї спермодози та на 55,9% загальної кількості сперми для осіменіння однієї свиноматки в рік що пропорційно вплинуло на витрати для осіменіння всього маточного поголів’я. Також впровадження внутрішньоматкового способу осіменіння дозволило зменшити на 20,7% кількості використаного розріджувача сперми, на 21% кількості і вартості основних катетерів та дезінфектанту сперми, на 44,0% кількості кнурів для осіменіння 15600 свиноматок, а відповідно на таку ж частку їх амортизаційної вартості та вартості утримання, на 57,3% знизити витрати на осіменіння однієї свиноматки та на 66,2% загальні витрати праці техніків штучного осіменіння, та на таку ж кількість річну вартість оплати їх праці. Водночас за рахунок додаткового використання внутрішньоматкових катетерів загальна вартість всіх катетерів збільшилась на 122,60% шо дещо здорожчало процес внутрішньоматкового способу осіменіння. Але не дивлячись на таке здорожчання, в цілому внутрішньоматкового способу осіменіння вдалося досягти зниження вартості осіменіння однієї свиноматки на 569 гривень або 55% порівняно з традиційним способом осіменіння, що в перерахунку на загальну кількість в 15600 свиноматок становило 8879660 гривень.