Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/13730
Назва: | Удосконалення промислової технології виробництва свинини за використання сучасного генофонду свиней |
Інші назви: | Improvement of Industrial Technology for Pork Production through the Introduction of Intensive Pig Genotypes |
Автори: | Кремезь, Микола Іванович Kremez, M. I. |
Ключові слова: | промислова технологія свиноматка порося порода генотип чистопородне розведення схрещування гібридизація industrial technology sow piglet breed genotype purebred breeding crossbreeding hybridization |
Дата публікації: | 2025 |
Видавництво: | СНАУ |
Бібліографічний опис: | Кремезь М. І. Удосконалення промислової технології виробництва свинини за рахунок впровадження інтенсивних генотипів свиней [Електронний ресурс] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю : 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / М. І. Кремезь. – Суми : Сумський національний аграрний університет, 2025. – 260 с. |
Короткий огляд (реферат): | Дисертаційна робота спрямована на наукове обґрунтування шляхів удосконалення промислової технології виробництва свинини за рахунок впровадження комерційних генотипів свиней. У роботі вивчалася відтворювальна продуктивність свиноматок великої білої та ландрас порід провідних світових генетичних компаній Hermitage Genetics та Pig Improvement Company (PIC) за їх чистопородного розведення й помісних тварин цих порід від різних варіантів їх схрещування, які селекціонувалися для отримання материнської продуктивності. Також досліджувалася продуктивність свиноматок синтетичних термінальних ліній Max Gro та L-65 за їхнього чистолінійного розведення, які удосконалюються за батьківськими ознаками продуктивності. Крім того, вивчалася продуктивність помісних свиноматок материнських порід (♀Л×♂ВБ) та (♀ВБ×♂Л) при їхньому поєднанні з кнурами синтетичних термінальних ліній Max Gro та РІС-337. Було досліджено продуктивні якості та економічну ефективність виробництва свинини при використанні методів чистопородного розведення, схрещування та гібридизації комерційних генотипів свиней в умовах індустріальної технології виробництва свинини. Дослідження, виконані в рамках дисертаційної роботи, проводилися впродовж 2020–2025 років на базі свинарського комплексу ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс», який розташований в Кременчуцькому районі Полтавської області. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше в умовах одного господарства степової зони України за промислового виробництва свинини проведено комплексну порівняльну оцінку ефективності систем розведення свиней ірландського та англійського походження. Набув подальшого вивчення вплив різних методів розведення зарубіжних генотипів свиней в умовах сучасних техніко-технологічних і об’ємно-планувальних рішень та сили впливу різних факторів на відтворювальні якості свиней різного походження в умовах Степу України. Розширено знання стосовно прояву різних форм домінування і гетерозису при успадкуванні відтворювальних і відгодівельних якостей свиней різного генетичного походження та впливу варіантів поєднання материнських і батьківських генотипів свиней на ефективність виробництва свинини за умов використання різних методів розведення. Доведено, що свиноматки материнських генотипів за їх прямого та зворотнього схрещування переважали своїх аналогів за чистопородного розведення на 5,5% за загальною кількістю народжених поросят, на 3,2% за багатоплідністю, на 1,9% за великоплідністю, на 5,2% за масою гнізда поросят при народженні, на 1,9% за їх кількість при відлученні, на 3,2% за інтенсивністю росту, на 3,0% за масою одного поросяти і на 4,9% за масою гнізда в цей час. Водночас вони мали на 1,1% гіршу збереженість поросят у підсисний період та вищу на 2,1% частку мертвонароджених поросят. Встановлено, що через різну чисельність новонароджених поросят їх кількість і маса в гнізді при відлученні, економічні показники отримання і вирощування однієї голови та 1 кг живої маси для тварин піддослідних груп виявилися неідентичними. Використання гібридизації при отриманні та вирощуванні поросят-сисунів посприяло збільшенню на 5,1% багатоплідності, на 5,9% кількості поросят при відлученні, на 4,9% зниженню собівартості вирощування одного поросяти та на 8,1% собівартості 1 кг живої маси поросят у підсисний період, підвищенню ринкової вартості одного поросяти при відлученні на 2,8%, а їх гнізда – на 8,9%, дохідності вирощування одного поросяти на 10,9% та їх гнізда – на 17,5% й зростанню рівня рентабельності отримання та вирощування одного поросяти та їх гнізда на 18,0% порівняно з двопородним схрещуванням свиней великої білої та ландрас порід. Застосування гібридизації сприяло підвищенню інтенсивності росту підсвинків під час дорощування, що забезпечило: збільшення абсолютних приростів маси однієї голови на 15,1%, зростання маси підсвинків на 12,7%, підвищення маси гнізда на 19,4% та валового приросту на 22,0%, покращення конверсії корму на 1,7%, зниження собівартості 1 кг приросту на 3,9% та 1 кг живої маси на 6,7%. Збільшення живої маси підсвинків і гнізда загалом призвело до зростання ринкової вартості одного підсвинка на 12,7%, а гнізда – на 19,4%, підвищення рентабельності дорощування одного поросяти та гнізда на 18,0%, збільшення доходу від дорощування одного підсвинка на 20,5% та на 6,9% за 1 кг живої маси, зростання дохідності вирощування гнізда на 27,7%, що покращило рентабельність дорощування на 14,7% порівняно з помісними підсвинками великої білої та ландрас порід. Однак такий метод розведення спричинив збільшення витрат кормів для одного підсвинка на 13,2%, а для їх гнізда – на 17,2%, зростання собівартості дорощування одного підсвинка на 10,6%, а їх гнізда – на 17,2%. Під час відгодівлі свині синтетичної батьківської лінії досягли найвищої живої маси після її завершення, мали найкращу конверсію корму, найнижчу собівартість 1 кг приросту та 1 кг живої маси після завершення відгодівлі, найвищу ринкову вартість однієї голови, найбільший дохід від її відгодівлі та найкращу рентабельність відгодівлі. Водночас гібридні тварини поступалися аналогам батьківської лінії за абсолютними приростами під час відгодівлі на 3,5%, за масою однієї голови, після завершення відгодівлі на 4,0%, мали на 9,7% гіршу ефективність використання корму, спожили його на 5,8% більше в розрахунку на одну голову за період відгодівлі, виявили на 5,8% вищу операційну собівартість однієї голови, на 9,7% собівартість одного кілограма приросту, на 4,2% собівартість одного кілограма живої маси після завершення відгодівлі, меншу на 4,0% вартість однієї голови після завершення відгодівлі, нижчий на 14,6% дохід від її відгодівлі і на 5,6% гіршу рентабельність. Під час відгодівлі найвищою економічною ефективністю виділялися гнізда гібридних свиней, які переважали за кількістю поросят у гнізді після завершення відгодівлі на 6,0% помісних тварин, на 8,0% чистопородних та на 55,9% гнізда тварин синтетичної батьківської лінії, що визначило їх переваги за масою гнізда свиней та зростання ринкової вартості гнізда на кінець відгодівлі відповідно на 24,6%, 31,5% та 49,7% й спричинило підвищення на 43,7%, 73,0% та 33,1% дохідності відгодівлі гнізда відповідно. Водночас гібридні свині мали вищу порівняно з помісними, чистопородними та лінійними свинями операційну собівартість відгодівлі гнізда поросят на 22,9%, 25,3% та 65,0% відповідно та на 19,5%, 22,1% та 56,0% його собівартість після завершення відгодівлі. Вони перевершували помісні та чистопородні гнізда свиней за рентабельністю відгодівлі на 5,4% та 9,5%, але поступалися за цим показником гніздам свиней батьківської лінії на 5,6%. Тоді як помісні гнізда свиней після завершення відгодівлі переважали чистопородних за кількістю поросят у гнізді на 1,9%, за валовим приростом гнізда свиней за період відгодівлі на 4,8%, масою їх гнізд після завершення відгодівлі та ринковою їх вартістю на 5,6%, доходу від відгодівлі гнізда поросят на 20,3% та зростанню рентабельності відгодівлі на 4,0%. Водночас вони мали на 2,0% вищу собівартість відгодівлі гнізда свиней та на 2,2% його собівартість після завершення відгодівлі. При порівнянні ефективності відгодівлі гнізд чистопородних тварин материнських та батьківського генотипу встановлено переваги гнізд материнських порід за кількістю поросят у гнізді після завершення відгодівлі на 30,8%, за валовим приростом гнізда свиней за період відгодівлі на 12,0%, масою їх гнізд після завершення відгодівлі та ринковою його вартістю на 12,1%, мали вищу на 3,0% операційну собівартість відгодівлі гнізда поросят та на 21,7% його собівартість після завершення відгодівлі, але поступалися останнім за рівнем доходу від відгодівлі гнізда поросят на 30,0% та рентабельністю відгодівлі на 15,1%. На підставі отриманих результатів було розроблено та впроваджено рекомендації для підвищення ефективності виробництва свинини в ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» Кременчуцького району Полтавської області. Окрім цього, сформовані висновки, зібрані дані та матеріали активно застосовуються в освітньому процесі Сумського національного аграрного університету. Автор дисертаційного дослідження спільно з науковим керівником розробив схеми, визначив напрями та обрав методику проведення досліджень. Під керівництвом наукового керівника автор самостійно виконав запланований обсяг наукових і експериментальних робіт, провів статистичну та математичну обробку, здійснив аналіз і узагальнення отриманих результатів, які висвітлені у дисертації, впроваджені у виробництво та застосовані в навчальному процесі. Результати досліджень були апробовані через участь у 9 міжнародних та 2 всеукраїнських науково-практичних конференціях. Основні положення та висновки дослідження відображені у 11 наукових публікаціях, серед яких 2 статті опубліковані у виданнях, що індексуються в наукометричних базах Web of Science, 6 статей – у наукових фахових виданнях України та 3 публікації – у матеріалах конференцій. |
Опис: | This dissertation aims to scientifically substantiate ways to improve industrial pork production technology by introducing commercial pig genotypes. The study examines the reproductive performance of sows of the Large White and Landrace breeds from the world's leading genetic companies, Hermitage Genetics and Pig Improvement Company (PIC), in purebred and crossbreeding programs. The research evaluates crossbred animals of these breeds selected for maternal productivity and sows of the synthetic terminal lines Max Gro and L-65, which have been improved for paternal productivity traits. Additionally, the study investigates the productivity of crossbred sows of maternal breeds (♀L × ♂LW) and (♂L × ♀LW) when combined with boars from the synthetic terminal lines Max Gro and PIC-337. The research explores pork production's productive qualities and economic efficiency using purebred breeding, crossbreeding, and hybridization methods of commercial pig genotypes under industrial pork production conditions. The dissertation research was conducted between 2020 and 2025 at the pig breeding complex of LLC «NVP Globinsky Pig Complex», located in the Kremenchuk district of the Poltava region. The results' scientific novelty lies in the first-ever comprehensive comparative assessment of the effectiveness of Irish and English pig breeding systems within a single farm in Ukraine's steppe zone for industrial pork production. Furthermore, the study examines the influence of different breeding methods for foreign pig genotypes under modern technical, technological, and spatial-planning conditions, as well as the extent of various factors affecting the reproductive qualities of pigs of different origins in the Ukrainian Steppe. Knowledge about various forms of dominance and heterosis in inheriting reproductive and fattening traits in pigs of different genetic origins has been expanded. Additionally, the influence of different combinations of maternal and paternal genotypes on the efficiency of pork production under various breeding methods has been further explored. It has been proven that sows of maternal genotypes, both in direct and reverse crosses, outperformed their purebred counterparts in key reproductive traits: the total number of piglets born increased by 5.5%, fertility by 3.2%, prolificacy by 1.9%, nest weight at birth by 5.2%, number of piglets at weaning by 1.9%, growth rate by 3.2%, individual piglet weight by 3.0%, and nest weight at weaning by 4.9%. However, these sows exhibited a 1.1% lower piglet survival rate during the suckling period and a 2.1% higher proportion of stillborn piglets. The study found that differences in the number of newborn piglets, their survival rate, and nest weight at weaning led to variations in the economic efficiency of rearing and growing piglets across the experimental groups. The use of hybridization in piglet production and rearing resulted in a 5.1% increase in fertility, a 5.9% increase in the number of piglets at weaning, a 4.9% reduction in the cost of raising one piglet, and an 8.1% decrease in the price per kilogram of live weight during the suckling period. Additionally, hybridization increased the market value of piglets at weaning by 2.8% and that of entire nests by 8.9%. The profitability of rearing one piglet improved by 10.9% and that of whole nests by 17.5%. Overall, piglet production and rearing profitability increased by 18.0% compared to the two breed crossbreeding of Large White and Landrace pigs. Hybridization also contributed to an accelerated growth rate of gilts during rearing, leading to a 15.1% increase in absolute weight gain per head, a 12.7% increase in gilt weight, a 19.4% increase in nest weight, and a 22.0% rise in total weight gain. Additionally, feed conversion efficiency improved by 1.7%, while the cost per kilogram of weight gain decreased by 3.9%, and the price per kilogram of live weight decreased by 6.7%. The increase in the live weight of gilts and their nests led to a 12.7% rise in the market value of individual gilts and a 19.4% increase in the market value of the nest. This resulted in an 18.0% improvement in the profitability of rearing both individual piglets and entire nests. Additionally, income from rearing a single gilt increased by 20.5%, while revenue per kilogram of live weight grew by 6.9%. The profitability of rearing an entire nest improved by 27.7%, leading to an overall 14.7% increase in rearing profitability compared to mixed gilts of Large White and Landrace breeds. However, this breeding method led to a 13.2% increase in feed consumption per gilt and a 10.6% rise in the cost of rearing a gilt. Additionally, the total cost of rearing a gilt increased by 17.2%. During the fattening phase, pigs of the synthetic parental line achieved the highest live weight at the end of the fattening period, demonstrated superior feed conversion efficiency, and had the lowest cost per kilogram of weight gain and per kilogram of live weight. They also had the highest market value per head, the highest income from fattening, and the best overall profitability. However, hybrid pigs were 3.5% inferior to their parental line counterparts in absolute weight gain during fattening and 4.0% lower in final live weight per head. They also had 9.7% lower feed efficiency, consumed 5.8% more feed per head, and exhibited a 5.8% higher operating cost per head. Furthermore, the price per kilogram of weight gain was 9.7% higher, per kilogram of live weight at the end of fattening was 4.2% higher, and the total cost per head at the end of fattening was 4.0% lower. Hybrid pigs also generated 14.6% less income from fattening and had a 5.6% lower fattening profitability. The highest economic efficiency during fattening was observed in the nests of hybrid pigs, which surpassed crossbred animals in the number of piglets per nest at the end of fattening by 6.0%, purebred animals by 8.0%, and synthetic parental line animals by 55.9%. These advantages translate into increased nest weight and a rise in market value at the end of fattening by 24.6%, 31.5%, and 49.7%, respectively. This led to an increase in the profitability of fattening per nest by 43.7%, 73.0%, and 33.1%, respectively. However, hybrid pigs had higher operating costs for fattening a nest of piglets –22.9% more than crossbred pigs, 25.3% more than purebred pigs, and 65.0% more than synthetic parental line pigs. Additionally, their cost at the end of fattening was 19.5%, 22.1%, and 56.0% higher, respectively. Regarding fattening profitability, hybrid pigs outperformed crossbred and purebred pigs by 5.4% and 9.5%, respectively, but remained 5.6% less profitable than parental line pigs. At the end of the fattening period, mixed pig nests outperformed purebred ones in several key parameters: the number of piglets per nest increased by 1.9%, gross nest gain per pig during fattening by 4.8%, nest weight at the end of fattening and its market value by 5.6%, and income from fattening a nest of piglets by 20.3%. Additionally, fattening profitability increased by 4.0%. However, the cost of fattening a nest of pigs was 2.0% higher, and the price at the end of fattening was 2.2% higher. When comparing the fattening efficiency of purebred maternal and paternal genotype nests, maternal breed nests demonstrated advantages in the number of piglets per nest at the end of fattening (30.8% higher), gross nest gain during fattening (12.0% higher), nest weight at the end of fattening and its market value (12.1% higher). However, they had a 3.0% higher operating cost for fattening a nest of piglets and a 21.7% higher total cost at the end of fattening. Despite these advantages, maternal breed nests were inferior to paternal breed nests in income from fattening a nest of piglets (30.0% lower) and fattening profitability (15.1% lower). Based on the obtained results, recommendations were developed and implemented to enhance pork production efficiency at LLC SPE Globinsky Pig Complex in the Kremenchuk district of the Poltava region. Furthermore, the conclusions, data, and materials collected are actively utilized in the educational process at Sumy National Agrarian University. The author of this dissertation and the supervisor developed research schemes, identified key areas, and selected appropriate methodologies. Under the supervisor's guidance, the author independently carried out the planned scientific and experimental work scope, conducted statistical and mathematical analysis, and summarized the findings. The results presented in the dissertation have been implemented in production and applied in the educational process. The research findings were validated through participation in nine international and two national scientific and practical conferences. The main provisions and conclusions of the study are reflected in 11 scientific publications, including two articles in journals indexed in the Web of Science, six articles in scientific professional publications of Ukraine, and three conference proceedings. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/13730 |
Розташовується у зібраннях: | Дисертації та автореферати |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
дисертація 12..05.25.pdf | 4,76 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.