Використання RAPD-аналізу для вивчення генетичного поліморфізму сортів льону української та зарубіжної селекції

Abstract

Льон є однією з найдавніших та найважливіших прядивних культур у світі. Вперше виявлений на півдні Іспанії, він розпочав свій селекційний рух, який триває і сьогодні. У наші часи селекція льону досягла значних результатів у підвищенні вмісту волокна у стеблах рослин, насіннєвої продуктивності, якісного складу олії, стійкості до основних хвороб та шкідників, таких як фузаріоз та антракноз. Льон відзначається високоякісною волокнистою та насіннєвою продукцією, що використовується для виготовлення різноманітних тканин та олії харчового та технічного напрямку. Лляна тканина характеризується високою міцністю та гіпоалергенністю, а олія містить у своєму складі незамінні поліненасичені кислоти. Сьогодні генетичні колекції льону, що зберігаються та використовуються науково-дослідними і навчальними установами, складають десятки тисяч екземплярів. Така кількість зразків, теоретично, дозволяє отримати різноманітний вихідний матеріал для успішної селекції, але разом з тим спостерігається і тенденція до генетичного збідніння виду через інтенсивний селекційний вплив. Ведення селекційного процесу з культурою льону завжди спирається на оцінку морфологічних показників величезної маси рослинного матеріалу з його щорічною польовою оцінкою. Така практика значно уповільнює створення нових сортів. Натомість, використання у селекційному процесі з культурою льону інструментів, здатних працювати зі спадковою основою організму напряму, значно прискорює процес створення нового матеріалу, робить його більш точним через ідентифікацію та добір цільових генів. Мета даної статті полягає в ідентифікації зразків льону Національної колекції з використанням випадково підібраних декамерних RAPD-праймерів (random аfmplified of polymorphic DNA). У роботі використовували зразки льону різного еколого-географічного походження. Полімеразну ланцюгову реакцію проводили з використанням двох декамерних праймерів Ver_1 AATCGGGCTG та Ver_2 GTTGCGATCC. У результаті досліджень було виявлено 55 локусів (25 та 30 відповідно до кожного праймера), що свідчать про результативність ампліфікації. Ступінь поліморфізму отриманих локусів склав від 57 до 78%. Також було встановлено, що генетично більш спорідненими зразками льону є українські; європейські зразки закономірно мають більш тісні генетичні зразки.