Об’єкти нематеріальної культурної спадщини як складова туристичного потенціалу України

Abstract

У бакалаврській роботі розглядається значення нематеріальної культурної спадщини як важливої складової туристичного потенціалу України. Нематеріальна культурна спадщина охоплює традиції, звичаї, обряди, усну народну творчість, знання та навички, що передаються з покоління в покоління і формують культурну ідентичність народу. Вона не лише відображає історичний розвиток суспільства, а й має значний потенціал для залучення туристів, адже збагачує їхній досвід та сприяє глибшому розумінню культурних особливостей регіонів України. У роботі аналізуються основні види нематеріальної спадщини, які мають туристичну привабливість, зокрема традиційні ремесла, музичні та фольклорні практики, гастрономічна культура, народні свята та обряди. Особлива увага приділяється об’єктам, які вже внесені до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, таким як козацькі пісні Дніпропетровщини, борщ як елемент української культури та петриківський розпис, а також іншим явищам, що мають потенціал для міжнародного визнання. Досліджуються шляхи використання цих об’єктів у туристичних продуктах, включаючи етнотуризм, фестивальні заходи, гастрономічні тури та освітні програми для туристів. Робота акцентує увагу на проблемах збереження нематеріальної спадщини в умовах глобалізації, урбанізації та збройного конфлікту. Аналізується вплив воєнних дій на культурну спадщину та роль туризму у відновленні та популяризації традиційних культурних практик. Розглядаються механізми державної підтримки, ініціативи місцевих громад та можливості міжнародного співробітництва у сфері збереження нематеріальної спадщини. Дослідження підкреслює важливість інтеграції нематеріальної культурної спадщини у стратегічний розвиток туристичної галузі України. Визначаються перспективні напрями її використання для підвищення туристичної привабливості країни, зростання економічного ефекту від туризму та зміцнення національної ідентичності. Отримані результати можуть бути корисними для органів державного управління, туристичних операторів, дослідників у сфері культури та туризму, а також для місцевих громад, зацікавлених у розвитку етнічного та культурного туризму.