Управління та адміністрування розвитком персоналу підприємства

Abstract

В першому розділі кваліфікаційної роботи досліджено, що розвиток персоналу як система і як процес потребує ефективного управління, включає визначення потреб підприємства і працівників у розвитку, пошук ефективних сучасних форм і методів розвитку персоналу, визначення його доцільності та економічної й соціальної ефективності, формування програм різних груп і категорій працівників. Процес управління повинне розкривати індивідуальний трудовий потенціал працівників, розширювати наявні компетенції, покращувати комунікації. Система управління розвитком персоналу вимагає дотримання принципів, якими слід керуватися та відповідати певним нормам, тому це вагомо впливає на процес розвитку персоналу та є умовою успішного кінцевого результату. В другому розділі дослідження підтверджено що оцінка рентабельності продукції свідчить про зростання на 44,74%. Позитивна динаміка також спостерігається у показниках оцінки стану основних засобів. Частка основних засобів в активах підприємства зростає на 34,51% . Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності дорівнює 4,8. Що до оцінки фінансової стійкості: Коефіцієнт фінансової залежності – 1,78; Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів -0.78; Поточна платоспроможність - 1 430 774. Визначено, що головним завданням в системі управління професійним розвитком працівників на підприємстві є дослідження показників, що характеризують вплив програм розвитку персоналу на результативність діяльності персоналу, а також його впливу на підвищення продуктивності праці, та конкурентоспроможності підприємства. В третьому розділі кваліфікаційної роботи обґрунтовано що одним із інструментів діагностики стану мотивації працівників ПСП «АГРО», як складової системи управління персоналом є проведення анкетування працівників та визначення низки мотиваційних чинників. Результати проведеного анкетування працівників підприємства визначили наявність певних особливостей. Так, в першу чергу слід зазначити про цільову спрямованість обрання професії в аграрній сфері, гідні умови праці, достатній рівень оплати труда, сприятливе внутрішнє середовище організації, гарний колектив, можливість творчого пошуку та кар’єрного зростання. Визначено наявність чотирьох груп біполярних факторів, котрі містять різновекторні стимули. При цьому слід зазначити, що вагомість даних біполярних факторів має незначну варіаційну розбіжність та характеризується інтервалом значень від 16,03% до 18,8%.