Ліхеноіндикаційна оцінка стану атмосферного повітря с. Гарбарі та прилеглих територій (Лебединська міська територіальна громада)

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю постійного контролю екологічного стану атмосферного повітря в умовах зростання антропогенного навантаження, розвитку транспортної інфраструктури та впливу господарської діяльності людини. Важливе значення має використання доступних, економічно доцільних і надійних методів біоіндикації для оцінки якості атмосферного повітря на локальному рівні. Ліхеноіндикація дозволяє отримати інтегральну характеристику стану атмосферного середовища, виявити просторові особливості його забруднення та оцінити зміни екологічних умов упродовж тривалого часу. Метою кваліфікаційної роботи є оцінка екологічного стану атмосферного повітря на території села Гарбарі та прилеглих територій із застосуванням методів ліхеноіндикації. Для досягнення поставленої мети проведено польові дослідження, визначено видовий склад лишайників, проаналізовано їх проективне покриття та здійснено порівняння показників на різних дослідних ділянках. Результати дослідження показали, що видовий склад, проективне покриття та просторовий розподіл лишайників істотно залежать від рівня антропогенного впливу. На ділянках із незначним антропогенним навантаженням виявлено вищу різноманітність лишайників, наявність чутливих листуватих і кущистих форм та значні показники покриття кори дерев. У місцях, що зазнають впливу транспортних потоків, побутового опалення та сільськогосподарської діяльності, спостерігається зменшення видового різноманіття, переважання стійких накипних форм і зниження загального проективного покриття. Отримані результати свідчать про просторову неоднорідність якості атмосферного повітря в межах досліджуваної території та підтверджують ефективність ліхеноіндикаційного методу для екологічного моніторингу. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для екологічного моніторингу території, планування природоохоронних заходів, оцінки рівня антропогенного навантаження та підвищення екологічної обізнаності населення. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, освітніми установами, природоохоронними організаціями та під час проведення подальших екологічних досліджень.