Проблеми і перспективи розбудови екологічної мережі України

Abstract

Розвиток сучасного суспільства визначає подвійне ставлення людини до природи. З одного боку людина бачить себе частиною природи і вже розуміє неможливість існування свого виду поза природою, з іншого продовжує активно перетворювати її, найчастіше ставлячи на перше місце суто економічні інтереси. Необхідність збереження природи все частіше спонукає мешканців різних населених пунктів об’єднуватися і виступати проти вирубування зелених насаджень, розорювання та забудови територій і т.ін., що вказує на першочергову роль місцевих громад у охороні довкілля. На початку нинішнього століття в Україні розпочинається процес створення екомережі на державному рівні, підкріплений законодавчою базою. У вересні 2000 року прийнято Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки». Науковцями розроблено багато схем екомереж різних територій країни. Але процес юридичного оформлення екомереж різних рівнів ускладнений певними економічними, соціальними та законодавчими проблемами. В зв’язку з чим, зараз одним з небагатьох способів збереження природних територій є надання їм статусу об’єктів природно-заповідного фонду. Тому в разі виявлення територій які мають певне природоохоронне значення і за всіма параметрами відповідають вимогам для включення до складу екомережі, їм бажано надавати статус об’єктів природно-заповідного фонду. Развитие современного общества определяет двойственное отношение человека к природе. С одной стороны человек видит себя частью природы и уже понимает невозможность существования своего вида вне природы, с другой продолжает активно преобразовывать ее, чаще всего ставя на первое место чисто экономические интересы. Необходимость сохранения природы все чаще побуждает жителей разных населенных пунктов объединяться и выступать против вырубки зеленых насаждений, распашки и застройки территорий и т.д., что указывает на первостепенную роль местных общин в охране окружающей среды. В начале нынешнего века в Украине начался процесс создания экосети на государственном уровне, подкрепленный законодательной базой. В сентябре 2000 года принят Закон Украины «Об Общегосударственной программе формирования национальной экологической сети Украины на 2000 – 2015 годы». Учеными разработано много схем экосетей различных территорий страны. Но процесс юридического оформления экосетей разных уровней затруднен определенными экономическими, социальными и законодательными проблемами. В связи с чем, сейчас одним из немногих способов сохранения природных территорий является предоставление им статуса объектов природно-заповедного фонда. Поэтому в случае выявления территорий имеющих определенное природоохранное значение и которые по всем параметрам соответствуют требованиям для включения в состав экосети, им желательно предоставлять статус объектов природно-заповедного фонда.