Вплив природно-кліматичних факторів на інтенсивність епізоотичного процесу збудників гельмінтозів жуйних тварин

Abstract

Проведені дослідження підтверджують факт розповсюдженості збудників гельмінтозів серед жуйних тварин. Відмінності за рівнем зараженості великої рогатої худоби та овець, трематодами, нематодами стронгілідами, тріхостронгілідами, тріхонематідами і рабдіазідами в різних районах Чернігівської та Сумської областях визначаються природно-кліматичними і метеорологічними умовами. На зараженість домашніх жуйних тварин немалу роль, відіграють особливості господарської діяльності такі, як технологія утримання і годівлі тварин, системний випас на природних та культурних пасовищах. Яйця і личинки всіх стадій розвитку, ряду збудників гельмінтозів, зберігають життєздатність і інвазійні властивості на пасовищах в фекаліях. Цим пояснюється особливість сезонної динаміки трематодозів та нематодозів у зоні Полісся та Північо-Східної частини України. Спалах інвазованості молодняка жуйних тварин встановлюється на початку пасовищного періоду. Ступінь збереження яєць і личинок стронгілят шлунково-кишкового тракту, трематод, в зимовий період, у зовнішньому середовищі залежить від температури повітря і ґрунту, кількості атмосферних опадів, особливо снігу, вологості повітря, наявності або відсутності відлиг, рельєфу місцевості. Низькі температури і невисока відносна вологість повітря згубно діють на яйця і личинок гельмінтів. Глибокий сніговий покрив створює сприятливі умови для їх збереження, так як між шаром снігу і ґрунтом підтримується нульова температура і висока вологість. Встановлено, що ділянки пасовищ, зарослі чагарниками, невеликі пониження рельєфу сприяють формуванню глибокого снігового покриву, в результаті цього личинки і яйця трематод, нематод в основному зберігають життєздатність. Результати досліджень дозволили встановити пов'язані осередки гельмінтозів домашніх і диких жуйних тварин, що поєднують властивості дикого природного і антрологічного вогнищ. Спостереження за цим проявом феномена природних осередків необхідні для контролю ймовірних змін патогенності, вірулентності збудників та фазової варіабельності паразитарних систем. Проведенные исследования подтверждают факт распространенности возбудителей гельминтозов среди жвачных животных. Различия по уровню зараженности крупного рогатого скота и овец, трематодами, нематодами стронгилид, трихостронгилидами, трихонематидами и рабдиазидами в разных районах Черниговской и Сумской областях определяются природно-климатическими и метеорологическими условиями. На зараженность домашних жвачных животных немалую роль, играют особенности хозяйственной деятельности такие, как технология содержания и кормления животных, системный выпас на природных и культурных пастбищах. Яйца и личинки всех стадий развития, ряда возбудителей гельминтозов, сохраняют жизнеспособность и инвазионные свойства на пастбищах в фекалиях. Этим объясняется особенность сезонной динамики трематодозов и нематодозов в зоне Полесья и Север-Восточной части Украины. Вспышка инвазованости молодняка жвачных животных устанавливается в начале пастбищного периода. Степень сохранности яиц и личинок стронгилид желудочно-кишечного тракта, трематод, в зимний период, во внешней среде зависит от температуры воздуха и почвы, количества осадков, особенно снега, влажности воздуха, наличия или отсутствия оттепелей, рельефа местности. Низкие температуры и низкая относительная влажность воздуха пагубно действуют на яйца и личинок гельминтов. Глубокий снежный покров создает благоприятные условия для их сохранения, так как между слоем снега и почвой поддерживается нулевая температура и высокая влажность. Установлено, что участки пастбищ, заросшие кустарниками, небольшие понижения рельефа способствуют формированию глубокого снежного покрова, в результате этого личинки и яйца трематод, нематод в основном сохраняют жизнеспособность. Результаты исследований позволили установить связанные ячейки гельминтозов домашних и диких жвачных животных, сочетающих свойства дикого природного и антрологического очагов. Наблюдение за этим проявлением феномена природных очагов необходимые для контроля возможных изменений патогенности, вирулентности возбудителей и фазовой вариабельности паразитарных систем.