Післяжнивні сидерати та контроль забур’яненості

Abstract

В статті наведено результати досліджень впливу посівів післяжнивних сидератів на потенційну засміченість чорнозему і фактичну забур’яненість посівів буряків цукрових та картоплі. Серед варіантів сидератів редька олійна забезпечила в порівнянні з контролем (неудобреним фоном) найбільш суттєве зниження кількості насіння бур’янів в 0–30 см шарі ґрунту – на 13,1 млн. шт./га, та істотне зниження чисельності бур’янів (на 12,2–14,6 шт./м2) і їх маси (на 106,2–200,9 г/м2) за період вирощування буряків цукрових та картоплі. Потенційна та фактична забур’яненість підвищувалась на варіантах сидератів з фацелії та гречки, однак залишалися суттєво нижчі контролю. Варіанти 25 т/га гною чи мінеральних добрив N125P63K150 забезпечували суттєве зростання забур’яненості порівняно з контролем. В статье приведены результаты исследований влияния посевов пожнивных сидератов на потенциальную засоренность чернозема и фактическую засоренность посевов сахарной свеклы и картофеля. Среди вариантов растений-сидератов редька масличная обеспечила по сравнению с контролем (не удобренным фоном) наиболее существенное снижение количества семян сорняков в 0–30 см слое почвы - на 13,1 млн. шт./га, и существенное снижение численности сорняков (на 12,2–14,6 шт./м2) и их массы (на 106,2–200,9 г/м2) за период выращивания сахарной свеклы и картофеля. Потенциальная и фактическая засоренность повышалась на вариантах сидератов фацелии и гречки, однако оставались существенно ниже контроля. Варианты 25 т/га навоза или минеральных удобрений N125P63K150 обеспечивали существенный рост засоренности по сравнению с контролем.