Вплив органічних мікроелементів на збереженість та продуктивність птиці

Abstract

В статті наведена суттєва перевага органічних міді, марганецю та цинку над неорганічними. Зокрема, хелатні форми, володіють значно вищою здатністю до засвоєння в організмі, сприяють підвищенню продуктивності птиці, поліпшують якість яйця та курчат. Проаналізувавши пропозиції ринку, вибір було зроблено на користь істинних хелатів з носієм – гідрокси аналог метіоніну (комерційна назва Мінтрекс®). Метою досліджень було вивчення впливу органічних мікроелементів, а саме – хелатних форм, на стан здоров’я та основні показники продуктивності племінного стада птиці. Встановлено, що незважаючи на схожу продуктивність, птиця дослідної групи мала трохи нижче несучість і вихід інкубаційного яйця на момент початку досліду. Збереження птиці в обох групах була вищою 99,5 % і зберігалася такою протягом всього тестового періоду. Доведено істотне зниження показників конверсії корму. Так витрати корму на 1000 яєць в контрольній групі склали 146,23 кг, а в дослідній – 140,82 кг. Витрати корму на виробництво 1000 інкубаційних яєць у дослідній групі були нижче на 5,5 % і склали 150,0 кг у порівнянні з 159,0 кг у контрольній групі. В статье приведеныданные про существенное преимущественно органических меди, марганеца и цинка над неорганическими. В частности, хелатные формы, обладают значительно болем высокой способностью к усвоению в организме, способствуют повышению продуктивности птицы, улучшают качество яйца и цыплят. Проанализировав предложения на рынке, выбор был сделан в пользу истинных хелатов с носителем – гидрокси аналог метионина (коммерческое название Минтрекс®). Целью исследований было изучение влияния органических микроэлементов, а именно – хелатных форм, на состояние здоровья и основне показатели продуктивности племенного стада птицы. Установлено, что несмотря на схожую продуктивность, у птицы опытной группы была несколько ниже яйценоскость и выход инкубационного яйца на момент начала опыта. Сохраненность птицы в обеих группах была выше 99,5 % и сохранялась такой в течении всего опытного периода. Доказано существенное снижение показателей конверсии корма. Так затраты корма на 1000 яиц в контрольной группе составили 146,23 кг, а в опытной – 140,82 кг. Затраты корма на производство 1000 инкубационных яиц в опытной группе были ниже на 5,5 % и составили 150,0 кг по сравнению с 159,0 кг в контрольной группе.