Оптимизация условий твердения композиционных вяжущих в зависимости от генезиса кремнеземсодержащего компонента

Abstract

Как известно, при производстве строительных материалов основная часть затрат приходится на сырьевые и топливно-энергетические ресурсы. При этом наиболее энергоемким технологическим переделом является тепловая обработка, доля которой составляет около 70 % от энергозатрат. Из сырьевых ресурсов основной вклад в себестоимость конечной продукции вносят вяжущие, снижения затрат на которые можно достичь за счет использования тонкомолотых многокомпонентных цементов (ТМЦ) и вяжущих низкой водопотребности (ВНВ). В настоящее время разработана широкая номенклатура композиционных вяжущих (КВ), где в качестве кремнеземистого компонента применяется сырье как природного, так и техногенного происхождения. Однако процессы структурообразования композитов в условиях тепловой обработки на их основе изучены недостаточно, что затрудняет процесс внедрения КВ на заводах ЖБИ и ЖБК, которые до сих пор не могут обойтись без ускорения твердения методом тепловлажностной обработки (ТВО) или автоклавирования. В связи с этим исследование процессов структурообразования композиционных вяжущих, изготовленных с использованием сырья различного генезиса, приобретает особую актуальность. Як відомо, при виробництві будівельних матеріалів основна частина витрат припадає на сировинні і паливно-енергетичні ресурси. При цьому найбільш енергоємним технологічним переділом є теплова обробка, частка якої становить близько 70% від енерговитрат. З сировинних ресурсів основний внесок в собівартість кінцевої продукції вносять в'яжучі, зниження витрат на які можна досягти за рахунок використання тонкомолотих багатокомпонентних цементів (ТМЦ) і в'яжучих низькою водопотребности (ВНВ). В даний час розроблена широка номенклатура композиційних в'яжучих (КВ), де в якості кремнеземистого компонента застосовується сировина як природного, так і техногенного походження. Однак процеси структуроутворення композитів в умовах теплової обробки на їх основі вивчені недостатньо, що ускладнює процес впровадження КВ на заводах ЗБВ і ЖБК, які до сих пір не можуть обійтися без прискорення твердіння методом обробки їх (ТВО) або автоклавування. У зв'язку з цим дослідження процесів структуроутворення композиційних в'яжучих, виготовлених з використанням сировини різного генезису, набуває особливої актуальності.