Аналіз сучасного спектру ветеринарних послуг в Україні

Abstract

В роботі надано результати аналізу нормативної бази України щодо існуючих прав споживачів в сфері ветеринарних послуг. Показано, що споживач може отримати як в спектрі інформаційних так і професійних послуг з усіх напрямків (ветеринарна фармація, лікувальна справа, гігієна, санітарія та ветеринарно-санітарна експертиза) від фахівців ветеринарної медицини. Автори, аналізуючи положення існуючих Законів України , намагаються довести необхідність поглиблення процесу розробки питань адаптації до законодавства ЄС з різних напрямків, надання якісних послуг споживачеві, що є підконтрольними ветеринарній службі. Створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів дало поштовх в розробці сучасної національної стратегії та політики щодо реформації нормативної бази з цих питань. Проте залишається багато неузгоджених питань, які мають коріння минулого, що не узгоджується з ринковою економікою і наданням оплатних послуг належної якості. Не завжди існує розуміння, що ветеринарні послуги є частиною ринкових відносин між спеціалістом ветеринарних послуг (виконавцем) та споживачем цих послуг. Якщо при придбанні ліків, предметів догляду за тваринами, продуктів тваринного і рослинного походження права споживачеві зрозумілі, то його права щодо отримання якісних послуг при виконанні діагностичних, превентивних та лікувальних заходів стосовно тварин, які належать споживачеві, багато питань залишається не відзначеними, неоднозначними або йдуть у супереч з існуючою нормативною базою. Багато таких питань виникає при купівлі-продажу тварин, виявленні фальсифікованих або неактивних ліків, біологічних препаратів тощо. В чинному законодавстві немає законоположень, які б регламентували строки повер¬нення тварини при виявленні у неї певних захворювань або недоліків(вад). При розгляді судових справ, для яких вимагається наявність спеціальних знань в питаннях купівлі-продажу тварин, надзвичайно значущим є висновок спеціалістів (експертів) ветеринарної медицини. Проте залишаються невизначеними всі права та обов’язки спеціаліста ветеринарної медицини, яка повинна бути у нього освіта (за останніми нормативними документами це магістр ветеринарної медицини, що не відображено у існуючому Законі України «Про ветеринарну медицину»), стаж фахової роботи тощо. Основною причиною призначення експертизи при купівлі-продажу тварин є суперечки, що виникають між сторонами при виявленні покупцем недоліків, які не можна було побачити у тварини в момент купівлі, а також у зв’язку з відсутністю певних якостей, які повинні були бути у неї згідно угоди продажу. Важливим залишається питання з порядку надання та контролю послуг, які передбачають використання біологічно активних препаратів (сироваток, вакцин, глобулінів, обмежити доступ до них особам,що не мають спеціальної ветеринарної освіти та відповідних умов доставки та зберігання цих речовин. Також залишається багато невизначених питань щодо практичного застосування поняття моральної шкоди та розмірів її відшкодування в разі тривалої хвороби та загибелі тварини, якій надавалася ветеринарна допомога. В работе предоставлены результаты анализа нормативной базы Украины относительно существующих прав потребителей в сфере ветеринарных услуг. Показано, что потребитель может получить как в спектре информационных так и профессиональных услуг по всем направлениям (ветеринарная фармация, лечебное дело, гигиена, санитария и ветеринарно-санитарная экспертиза) от специалистов ветеринарной медицины.