Насіння конопель (Cannabis sativa L.) як джерело незамінних харчових компонентів

Abstract

У статті викладено результати аналізу літературних джерел, що містять дані досліджень про жирнокислотний склад олії конопель посівних (Cannabis sativa L.). На сьогоднішній день коноплі посівні впевнено займають сегмент ринку харчових продуктів, збільшуючи їх асортимент. З давніх часів коноплі слугували джерелом волокна, з якого виготовляли тканий одяг, а насіння вживали в їжу. Пізніше у районах коноплярства з насіння культури видобували поживну олію. У ХХ столітті дослідники звернули увагу на олію конопель і детально описали її жирнокислотний склад. Наявність в олії конопель поліненасичених кислот (ώ-3), зокрема ліноленової, ставить цю культуру в ряд найбільш цінних. Також було виявлено цілий комплекс інших жирних кислот, таких як пальмітинова, пальмітолеїнова, стеаринова, олеїнова, ліноленова, γ-ліноленова, арахідонова, бегенова, лігноцеринова та ін. Згідно даних різних авторів, сучасні сорти кон пель, як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, відзначаються різним співвідношенням жирних кислот в олії, при цьому переважають ненасичені кислоти. Лінолева, ліноленова та арахідонова жирні кислоти (або вітамін F) запобігають відкладанню холестерину в артеріях, забезпечують здоровий стан шкіри і волосся, позитивно впливають на активність залоз внутрішньої секреції, допомагають знизити масу тіла, спалюючи насичені жири. Вказані жирні кислоти є джерелом утворення в організмі біологічно активних речовин – простогландинів. Особливо цінним у конопляній олії є наявність лінолевої, ліноленової та гаммаліноленової кислот. Ці важливі кислоти у значних кількостях зустрічаються у природі досить рідко. В кількісному складі співвідношення гліцеридів цих кислот у конопляній олії становить 3 : 1 (56 лінолевої та 19 % ліноленової). Найбільш важливою фізіологічною дією поліненасичених жирних кислот є сильний протисклеротичний ефект, здатність знижувати холестерин у крові, зменшувати зростання і навіть розсмоктувати атеросклеротичні бляшки. Вживання α-ліноленової кислоти запобігає окисленню ліпідів клітинних мембран, резистентності до інсуліну, сприяє нормальному розвитку плоду, процесам росту, правильному розвитку головного мозку, органів зору, статевих залоз, поліпшує біохімію нервової системи, роботу синапсів, передачу нервових імпульсів, мозкову активність, регулювання артеріального тиску та рівень холестерину в крові. Також у статті висвітлено питання агрономічної характеристики плоду конопель та особливості процесів ліпідоутворення. В статье изложены результаты анализа литературных источников, содержащих данные исследований жирнокислотный состав масла конопли посевной (Cannabis sativa L.). На сегодняшний день конопли посевные уверенно занимают сегмент рынка пищевых продуктов, увеличивая их ассортимент. С давних времен конопли служили источником волокна, из которого изготавливали тканый одежду, а семена употребляли в пищу. Позже в районах коноплеводства из семян культуры добывали питательную масло. В ХХ веке исследователи обратили внимание на масло конопли и подробно описали ее жирнокислотный состав. Наличие в масле конопли полиненасыщенных кислот (ώ-3), в частности линоленовой, ставит эту культуру в ряд наиболее ценных. Также был выявлен целый комплекс других жирных кислот, таких как пальмитиновая, Пальмитолеиновая, стеариновая, олеиновая, линоленовая, γ-линоленовая, арахидоновая, Бегеновая, Лигноцериновая и др. По данным различных авторов, современные сорта конопли, как отечественной, так и зарубежной селекции, отмечаются различным соотношением жирных кислот в масле, при этом преобладают ненасыщенные кислоты. Также в статье освещены вопросы агрономической характеристики плода конопли и особенности процессов липидообразования.