https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/981 2026-04-15T20:14:09Z 2026-04-15T20:14:09Z Панкова, О. В. Pankova, O. V. https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15544 2026-04-14T06:59:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Екологічна оцінка Стратегії розвитку Есманьської громади Панкова, О. В.; Pankova, O. V. У кваліфікаційній роботі узагальнено результати екологічної оцінки Стратегії розвитку Есманьської громади та визначено екологічні умови її реалізації. Актуальність теми зумовлена тим, що стратегічні документи громади формують напрями землекористування, використання водних, лісових та інших природних ресурсів, поводження з відходами, розвиток соціальної й виробничої інфраструктури, а отже можуть спричиняти як позитивні, так і негативні наслідки для довкілля і здоров’я населення. Особливістю громади є прикордонне розташування, сільськогосподарська спеціалізація території, вразливість до наслідків бойових дій, підвищене антропогенне навантаження та чутливість до кліматичних змін. У роботі враховано вимоги національного природоохоронного законодавства та підходи стратегічної екологічної оцінки, що застосовуються до документів державного планування на місцевому рівні. Метою роботи є оцінка можливих впливів Стратегії розвитку Есманьської громади на компоненти довкілля та здоров’я населення, виявлення ризиків і переваг реалізації стратегічних цілей, а також обґрунтування природоохоронних і превентивних заходів. Об’єктом дослідження є Стратегія розвитку Есманьської громади, предметом – очікувані екологічні та соціальні наслідки її реалізації. У роботі використано нормативно-правовий, аналітичний, порівняльний і прогнозний підходи, а також елементи стратегічної екологічної оцінки для аналізу впливів на атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунти, землекористування, біорізноманіття, ландшафти, відходи, кліматичні ризики та стан здоров’я населення. У результаті дослідження встановлено ключові екологічні проблеми громади: наслідки детонації ракет і боєприпасів, ризики деградації ґрунтів, проблеми поводження з відходами, потребу в модернізації очисних споруд, кліматичні виклики та обмеження екологічної інфраструктури. Визначено ймовірні наслідки реалізації стратегії, окреслено порівняльні переваги, виклики й ризики розвитку території, запропоновано заходи із запобігання, зменшення та компенсації негативних впливів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання під час удосконалення місцевих планувальних документів, підготовки звіту про СЕО, прийняття управлінських рішень і планування екологічно безпечного відновлення громади. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, рекомендацій, списку використаних джерел і додатків; містить 80 сторінок, 7 таблиць, 5 рисунків і 45 джерел. This qualification thesis summarizes the results of the environmental assessment of the Development Strategy for the Esman Community and identifies the environmental conditions for its implementation. The relevance of the study is determined by the fact that local strategic documents shape land use, the use of water, forest and other natural resources, waste management, and the development of social and production infrastructure; therefore, they may generate both positive and adverse effects on the environment and public health. The community is characterized by its border location, agricultural specialization, vulnerability to the consequences of military actions, increased anthropogenic pressure, and sensitivity to climate change. The aim of the thesis is to assess the potential impacts of the Esman Community Development Strategy on environmental components and public health, to identify risks and benefits associated with the implementation of strategic goals, and to substantiate preventive and environmental protection measures. The object of research is the Development Strategy of the Esman Community, while the subject of research is the expected environmental and social consequences of its implementation. The study applies legal, analytical, comparative, and forecasting approaches, as well as strategic environmental assessment tools, to examine impacts on air, water resources, soils, land use, biodiversity, landscapes, waste generation, climate risks, and public health. The research identified the key environmental issues of the community, including the effects of missile and ammunition explosions, risks of soil degradation, shortcomings in waste management, the need to modernize wastewater treatment facilities, climate-related challenges, and limitations of the local environmental infrastructure. Probable environmental consequences of the Strategy implementation were determined; comparative advantages, challenges, and development risks were outlined; and measures aimed at preventing, mitigating, and compensating adverse effects were proposed. The practical significance of the findings lies in their use for improving local planning documents, preparing a Strategic Environmental Assessment report, supporting management decisions, and planning environmentally safe recovery of the community. The thesis consists of an introduction, four chapters, conclusions, recommendations, a list of references, and appendices; it comprises 80 pages, 7 tables, 5 figures, and 45 references.

2026-01-01T00:00:00Z Тенігін, П. О. Tenigin, P. O. https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15529 2026-04-09T07:37:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Технології вирощування посадкового матеріалу сосни звичайної в умовах «Сумського лісового господарства ДП «Ліси України» Тенігін, П. О.; Tenigin, P. O. Робота пов’язана з вивченням, аналізом та впровадженням у лісогосподарське виробництво сучасних технологій лісовідновлення природних та штучних насаджень сосни звичайної, які б дали можливість вирощувати високопродуктивні та біологічно стійкі лісові насадження сосни звичайної з оптимальним видовим складом, виконували еколого-економічні функції, забезпечували отримання якісної деревини, а також збільшення обсягів створення лісових культур сосни звичайної в умовах ««Сумського лісового господарства ДП «Ліси України»». Значущість впливу норми висіву насіння на вихід типових сіянців з одиниці площі зросла у світлі переходу до селективного підходу в лісовому господарстві та використання для вирощування генетично вдосконаленого насіння. Завданням роботи - було дослідити показники проростання та тривалість вегетаційного періоду за нормою висіву насіння. Крім того, було проаналізовано вплив щільності сходів на їх лінійні вимірювання. Дослідження, проведені в плівковій теплиці на однорічних сіянцях сосни звичайної, дали оптимальну норму висіву для отримання максимального стандартного садивного матеріалу. Лісовідновлювальні заходи здійснюються на основі національних проектів та планів, пріоритет надається розвитку високопродуктивних лісів, що складаються з економічно цінних дерев та чагарників, з використанням ефективних технологій у встановлені терміни. У районах з відповідними екологічними та ґрунтовими умовами основна увага приділяється відновленню природних лісів. Такий підхід дозволяє швидко розвивати ліси, які є одночасно високопродуктивними та екологічно сталими, одночасно знижуючи витрати. Після проведення комплексного обстеження щонайменше за рік до посадки, довгострокові користувачі та власники лісів розробляють плани заліснення для кожної ділянки. Методи обробітку ґрунту, що використовуються, повинні створювати оптимальні умови для росту та виживання дерев. Перед посадкою або посівом саджанці та насіння можна обробити, щоб підвищити їхню стійкість до посухи та шкідників, сприяти росту та покращити рівень виживання. Терміни посадки слід планувати таким чином, щоб максимізувати виживання та збереження лісових культур. У діапазоні досліджуваних норм висіву найвищий урожай стандартного садивного матеріалу спостерігався за норми висіву 250 рослин/м². Дещо нижчий урожай спостерігався за найнижчої норми висіву 200 рослин/м², а найнижчий – за найвищої норми висіву 300 рослин/м². Одночасно відсоток отриманих стандартних саджанців був найвищим за найнижчої норми висіву, найнижчим – за середньої норми висіву та найнижчим – за найвищої норми висіву. За цих норм висіву отримано найбільший вихід стандартного садивного матеріалу з високими лінійними показниками і показниками якості. Первинна перевага садивного матеріалу, отриманого за такої норми висіву, забезпечить йому більшу життєздатність на лісокультурній площі. The work is related to the study, analysis and implementation of modern technologies for reforestation of natural and artificial Scots pine plantations in forestry production, which would make it possible to grow highly productive and biologically sustainable Scots pine forest plantations with optimal species composition, perform ecological and economic functions, and ensure the production of high-quality wood, as well as an increase in the volume of creation of Scots pine forest crops in the conditions of the "Sumy Forestry of the State Enterprise "Forests of Ukraine". The significance of the influence of the seed sowing rate on the yield of typical seedlings per unit area has increased in light of the transition to a selective approach in forestry and the use of genetically improved seeds for cultivation. The task of the work was to investigate the germination rates and the duration of the growing season according to the seed sowing rate. In addition, the influence of seedling density on their linear measurements was analyzed. Studies conducted in a film greenhouse on one-year-old Scots pine seedlings gave the optimal sowing rate for obtaining the maximum standard planting material. Reforestation activities are carried out on the basis of national projects and plans, with priority given to the development of highly productive forests consisting of economically valuable trees and shrubs, using effective technologies within established deadlines. In areas with appropriate ecological and soil conditions, the main focus is on the restoration of natural forests. The tillage methods used should create optimal conditions for tree growth and survival. Before planting or sowing, seedlings and seeds can be treated to increase their resistance to drought and pests, promote growth and improve survival rates. Planting times should be planned to maximize the survival and conservation of forest crops. In the range of seeding rates studied, the highest yield of standard planting material was observed at a seeding rate of 250 plants/m². A somewhat lower yield was observed at the lowest seeding rate of 200 plants/m², and the lowest at the highest seeding rate of 300 plants/m². At the same time, the percentage of standard seedlings obtained was the highest at the lowest seeding rate, the lowest at the average seeding rate, and the lowest at the highest seeding rate. At these seeding rates, the highest yield of standard planting material with high linear and quality indicators was obtained. The primary advantage of planting material obtained at such a seeding rate will provide it with greater viability in the silvicultural area.

2026-01-01T00:00:00Z Разя, В. П. Razia, V. P. https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15528 2026-04-09T07:25:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Аналіз стану полезахисних лісосмуг ДП Глухівський агролісгосп Разя, В. П.; Razia, V. P. У кваліфікаційній роботі здійснено комплексний аналіз сучасного стану полезахисних лісосмуг ДП «Глухівський агролісгосп» Сумської області в контексті формування екологічно стійких агроландшафтів. Актуальність дослідження зумовлена критично низьким рівнем полезахисної лісистості в Україні, надмірною розораністю земель, посиленням ерозійних процесів і зростанням кліматичних ризиків, що потребують удосконалення системи агролісомеліоративних заходів. У роботі проаналізовано сучасний стан систем захисних лісових насаджень в Україні та визначено їх просторову нерівномірність і недостатню екологічну ефективність. Особливу увагу приділено дослідженню породного складу, вікової структури, таксаційних показників і санітарного стану лісосмуг Глухівського району. Встановлено, що у структурі насаджень переважають середньовікові та пристигаючі деревостани (близько 70 %), частка молодих насаджень становить лише 20 %, а стиглих  близько 10 %, що свідчить про тенденцію до старіння лісосмуг і недостатні темпи їх оновлення. Виявлено наявність сухостійних дерев, ураження омелою білою (Viscum album L.), пошкодження стовбуровими шкідниками та локальне зниження густоти насаджень. Разом із тим більшість лісосмуг зберігають задовільний або посередній стан та виконують важливі ґрунтозахисні, водорегулювальні й кліматорегулювальні функції. За результатами агрономічних спостережень встановлено, що в межах впливу лісосмуг урожайність зернових культур підвищується на 15–20 %, що підтверджує їх значний меліоративний потенціал. Обґрунтовано необхідність реконструкції старовікових насаджень, підсаджування адаптованих і стійких до кліматичних стресів порід, впровадження системного моніторингу та розроблення регіональної програми відновлення захисних лісосмуг. Отримані результати мають практичне значення для вдосконалення системи управління захисними насадженнями, формування екологічної мережі регіону та забезпечення сталого розвитку агроландшафтів. The qualification thesis presents a comprehensive analysis of the current condition of field protective forest belts of the State Enterprise “Hlukhivskyi Agrolisgosp” in Sumy region within the framework of sustainable agricultural landscape development. The relevance of the research is determined by the critically low level of shelterbelt forest cover in Ukraine, excessive ploughing of agricultural lands, intensified erosion processes, and increasing climate-related risks requiring improvement of agroforestry systems. The study analyzes the present state of protective forest systems in Ukraine and reveals their spatial imbalance and insufficient ecological efficiency. Special attention is given to the assessment of species composition, age structure, mensurational characteristics, and sanitary condition of forest belts in Hlukhiv district. The results show that middle-aged and maturing stands predominate (about 70%), while young plantations account for only 20% and mature stands for approximately 10%, indicating aging tendencies and insufficient renewal rates. Deadwood presence, damage caused by European mistletoe (Viscum album L.), stem pests, and local reductions in stand density were identified. Nevertheless, most forest belts remain in satisfactory or moderate condition and continue to perform important soil-protective, water-regulating, and climate-regulating functions. Agronomic observations confirm that crop yields within the shelterbelt influence zone increase by 15–20%, demonstrating their significant meliorative potential. The necessity of reconstructing overmature stands, introducing climate-resilient species, implementing systematic monitoring, and developing a regional restoration program for protective forest belts is substantiated. The obtained results have practical importance for improving the management of protective plantations, strengthening regional ecological networks, and ensuring sustainable agricultural landscape development.

2026-01-01T00:00:00Z Благодир, В. І. Blahodyr, V. I. https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15527 2026-04-09T07:14:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Видова структура захисних лісових насаджень ДП «Глухівський агролісгосп» Благодир, В. І.; Blahodyr, V. I. У роботі здійснено комплексну оцінку сучасного стану полезахисних лісосмуг Глухівського району з аналізом їх видового складу, таксаційних показників та санітарної структури деревостанів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кліматичних ризиків, деградацією агроландшафтів та необхідністю підвищення екологічної стійкості захисних насаджень. У процесі досліджень проведено польові обстеження лісосмуг із визначенням породного складу, середнього діаметра та висоти дерев, густоти насаджень і орієнтовного віку. Оцінювання санітарного стану здійснювали за категоріями життєздатності дерев. Також проаналізовано співвідношення аборигенних, інтродукованих та інвазійних видів, що дозволило встановити рівень автохтонності флори. Встановлено, що у складі полезахисних лісосмуг переважають аборигенні види (близько двох третин загальної кількості), що свідчить про достатню адаптованість насаджень до природних умов регіону. Середній діаметр дерев становить 20–27 см, висота - 14–19 м, густота - 640–950 дерев на гектар, а вік насаджень - 30–45 років. Більшість лісосмуг перебувають у задовільному або доброму санітарному стані, однак 30 % насаджень потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів. За результатами інтегральної оцінки визначено загалом стабільне функціонування системи полезахисних лісосмуг із наявністю окремих проблемних ділянок. Обґрунтовано доцільність оптимізації породного складу з акцентом на аборигенні види, проведення вибіркових санітарних заходів та впровадження системи постійного моніторингу. Отримані результати можуть бути використані при розробленні програм реконструкції та відновлення полезахисних насаджень і сприятимуть підвищенню екологічної стійкості агроландшафтів регіону. The study presents a comprehensive assessment of the current condition of field protective forest belts in the Hlukhiv district, including analysis of species composition, mensurational characteristics, and sanitary structure of stands. The relevance of the research is determined by increasing climate risks, degradation of agricultural landscapes, and the need to enhance the ecological stability of protective plantations. Field surveys were conducted to determine tree species composition, average diameter at breast height, mean tree height, stand density, and approximate age. The sanitary condition of plantations was assessed according to tree vitality categories. The ratio of native, introduced, and invasive species was analyzed to determine the level of floristic autochthony. The results show that native species dominate in the structure of forest belts, accounting for approximately two-thirds of the total species composition, which indicates sufficient adaptation of plantations to local environmental conditions. The average tree diameter ranges from 20 to 27 cm, height from 14 to 19 m, stand density from 640 to 950 trees per hectare, and age from 30 to 45 years. Most forest belts are characterized by satisfactory or good sanitary condition; however, about 30% of plantations require sanitary and improvement measures. The integrated assessment indicates generally stable functioning of the protective forest belt system, with the presence of several degraded sites. The study substantiates the need to optimize species composition with priority given to native species, conduct selective sanitary measures, and implement a continuous monitoring system. The obtained results can be used in the development of reconstruction and restoration programs for field protective forest belts and will contribute to improving ecological sustainability of agricultural landscapes in the region.

2026-01-01T00:00:00Z