https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1010 2026-04-08T17:04:55Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15457 Особливості формування землекористувань комунальної власності Семенченко, Наталія Миколаївна; Semenchenko, Nataliia Mykolaivna У кваліфікаційній роботі розкрито сутність землекористувань комунальної власності, досліджено їх правову природу, визначено зміст та характерні ознаки. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування земель комунальної власності. Проведено аналіз сучасного стану та структури землекористувань комунальної власності. Окрему увагу приділено стратегічній екологічній оцінці впливу на довкілля, що дозволило з’ясувати екологічні ризики, обмеження та потенціал територій для подальшого розвитку. Обґрунтовано напрями удосконалення формування та управління землекористуваннями комунальної власності. Запропоновано організаційно- економічні заходи щодо оптимізації структури комунальних земель, удосконалено механізми підвищення ефективності управління земельними ресурсами громади, а також розроблено інструменти покращення регулювання землекористувань у контексті цифровізації, прозорості та сталого розвитку територіальних громад. Результати роботи мають практичну значущість для органів місцевого самоврядування, землевпорядних та кадастрових служб, оскільки сприяють удосконаленню процесів планування, інвентаризації та управління землями комунальної власності. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці проєктів землеустрою, формуванні міських програм управління земельними ресурсами та розробленні стратегічних документів розвитку територій. The qualification work reveals the essence of municipal land use patterns, examines their legal nature, defines their content and characteristic features. The normative and legal framework for the formation of municipal land ownership is analyzed. An analysis of the current state and structure of municipal land use patterns has been carried out. Particular attention is paid to the strategic environmental assessment of environmental impacts, which made it possible to identify ecological risks, constraints, and the development potential of the studied territories. The work substantiates directions for improving the formation and management of municipal land use patterns. Organizational and economic measures have been proposed to optimize the structure of municipal lands, mechanisms for enhancing the effectiveness of land resource management at the community level have been improved, and tools for strengthening land-use regulation in the context of digitalization, transparency, and sustainable development of territorial communities have been developed. The results of the study have practical significance for local self-government bodies, land management and cadastral services, as they contribute to improving planning processes, inventory activities, and management of municipal lands. The research findings may be used in the preparation of land management projects, in the development of municipal land resource management programs, and in the elaboration of strategic territorial development documents. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15456 Оптимізація системи землекористування на основі даних дистанційного зондування Землі Русановський, Євген Леонідович; Rusanovskyi, Yevhen У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні засади оптимізації землекористування та визначено роль даних дистанційного зондування Землі у просторовому аналізі стану земельних ресурсів. На основі супутникових знімків та вегетаційних індексів NDVI здійснено оцінку просторової неоднорідності продуктивності сільськогосподарських угідь ПСП «Слобожанщина Агро» та виявлено ділянки з ознаками перевантаження та ризиком деградації ґрунтів. Сформовано картографічні матеріали, що відображають просторовий розподіл стану рослинного покриву, рельєфні особливості та структуру земельного фонду. Проведено співставлення показників NDVI з рельєфом і типами угідь, що дозволило встановити взаємозв’язок між природними умовами та ефективністю використання земель. Особливу увагу приділено обґрунтуванню напрямів оптимізації структури угідь з урахуванням екологічної стійкості та принципів адаптивного землекористування. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності використання орних земель, збільшення частки екологічно стабілізуючих елементів ландшафту та впровадження просторово диференційованих агротехнологій. Отримані результати можуть бути використані у практиці землевпорядних організацій, при плануванні сталого розвитку територій, у наукових дослідженнях та навчальному процесі. The qualification work examines the theoretical and methodological foundations of land use optimization and highlights the role of remote sensing data in the spatial assessment of agricultural territories. Based on satellite imagery and NDVI vegetation indices, the spatial heterogeneity of productivity within agricultural lands of PSP «Slobozhanshchyna Agro» was assessed, allowing the identification of areas with reduced vegetation condition, potential degradation risks, and uneven anthropogenic pressure. Cartographic materials were created to visualize the spatial structure of land resources, relief conditions, and land use patterns, enabling comprehensive analytical evaluation. The integration of NDVI analysis with topographic and soil data made it possible to determine the relationship between natural conditions and land use efficiency. Special attention was paid to substantiating approaches to land use optimization considering ecological sustainability and principles of adaptive management. Measures were proposed to improve land use efficiency, increase the share of ecologically stabilizing landscape elements, and implement spatially differentiated agricultural practices. The results of the study may be applied in land management practice, environmental planning, sustainable development strategies at the local level, scientific research, and educational activities. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15455 Удосконалення системи раціонального землекористування шляхом впровадження науково обґрунтованих сівозмін Щербак, Ольга Олександрівна; Shcherbak, Olha У кваліфікаційній роботі обґрунтовано актуальність удосконалення системи раціонального землекористування шляхом впровадження науково обґрунтованих сівозмін як ключового інструменту збереження родючості ґрунтів, зниження деградаційних процесів і підвищення стабільності агровиробництва в умовах природно-кліматичних та безпекових викликів прикордонних територій. У розділі 1 розкрито теоретико-методичні засади раціонального землекористування та показано роль сівозмін у збереженні родючості ґрунтів. Обґрунтовано принципи раціонального використання земель (пріоритет екологічної складової, відтворення ресурсного потенціалу, компенсаційні механізми, контроль і моніторинг), систематизовано типи сівозмін та умови їх організації. Також узагальнено нормативно-правову базу, що регулює еколого-економічне обґрунтування сівозмін у складі проєктів землеустрою, включно з вимогами щодо контролю, періодичності повернення культур і мінімальних строків оренди. У розділі 2 наведено характеристику об’єкта дослідження – умов землекористування в Юнаківській територіальній громаді та на землях приватного підприємства. Встановлено, що підприємство має 9 ділянок загальною площею 18,0000 га, переважно на чорноземах середньосуглинкових із наявністю схилів та понижень із лучними/намитими ґрунтами. За результатами класифікації запропоновано трансформацію угідь: до ріллі рекомендовано 12,0000 га за умови ґрунтозахисних технологій, а 6,0000 га (50д XII, 5–7°; 133д X, 3–5°; 209д X, 3–5°) доцільно зберегти як поліпшені сіножаті; наголошено на обов’язковості офіційного допуску/розмінування перед польовими роботами в умовах прикордонних ризиків. У розділі 3 обґрунтовано удосконалення системи землекористування через впровадження науково обґрунтованої сівозміни та ґрунтозахисних заходів. Для ріллі 12,0000 га запропоновано п’ятипільну ротацію (зайнятий пар – озима пшениця + сидерат – кукурудза – ярі зернові + сидерат – кукурудза) з обов’язковими проміжними сидератами, що стабілізують органічну речовину й зменшують деградаційні ризики. Економічна ефективність підтверджена рентабельністю 58% (пшениця 61%, кукурудза 49%, овес 65%), а екологічна – позитивним балансом гумусу (+1,6802 т/га сумарно; +0,4201 т/га у середньому за гумусу 1,90%). Окремо наголошено, що в постконфліктних умовах ці рішення мають реалізовуватися поетапно після розмінування й контролю, адже ураження земель залишається значним (≈25% території України; небезпечними є 9,85 млн га; станом на липень 2025 р. очищено 7,75 тис. га, ще 403 тис. га повернуто через спрощений допуск). У роботі використано системний і просторовий аналіз, нормативно-правовий аналіз, GIS-аналіз, економічні розрахунки, SWOT-аналіз, методи порівняння та узагальнення, екологічний аналіз. The qualification thesis substantiates the relevance of improving the system of rational land use through the implementation of scientifically substantiated crop rotations as a key instrument for preserving soil fertility, reducing degradation processes, and increasing the stability of agricultural production under natural-climatic and security challenges typical of border territories. Chapter 1 reveals the theoretical and methodological foundations of rational land use and demonstrates the role of crop rotations in maintaining soil fertility. The principles of rational land use are justified (priority of the environmental component, reproduction of resource potential, compensation mechanisms, control and monitoring), types of crop rotations and conditions for their organization are systematized. The regulatory and legal framework governing the ecological and economic justification of crop rotations within land management projects is also summarized, including requirements for control, crop return periodicity, and minimum lease terms. Chapter 2 presents the characteristics of the research object—the land-use conditions within the Yunakivska territorial community and on the lands of a private enterprise. It is established that the enterprise operates 9 land parcels with a total area of 18.0000 ha, mainly on medium-loamy chernozems with slopes and depressions containing meadow/alluvial soils. Based on land classification results, a transformation of land use is proposed: 12.0000 ha are recommended for arable land subject to soil-protective technologies, while 6.0000 ha (50d XII, 5–7°) should be preserved as improved hayfields. Emphasis is placed on the mandatory official clearance/demining prior to field operations under border-area risks. Chapter 3 substantiates the improvement of the land-use system through the implementation of a scientifically substantiated crop rotation and soil-protective measures. For 12.0000 ha of arable land, a five-field rotation is proposed (occupied fallow – winter wheat + green manure – maize – spring cereals + green manure – maize) with mandatory intermediate green manures to stabilize organic matter and reduce degradation risks. Economic efficiency is confirmed by a profitability rate of 58% (winter wheat 61%, maize 49%, oats 65%), while environmental effectiveness is evidenced by a positive humus balance (+1.6802 t/ha in total; +0.4201 t/ha on average at a humus content of 1.90%). It is further emphasized that under post-conflict conditions these measures should be implemented step by step following demining and environmental control, given the significant scale of land contamination (≈25% of Ukraine’s territory affected; 9.85 million ha of agricultural land remain hazardous; as of July 2025, 7.75 thousand ha have been cleared and an additional 403 thousand ha returned through a simplified clearance procedure). The study employs system and spatial analysis, regulatory and legal analysis, GIS analysis, economic calculations, SWOT analysis, methods of comparison and generalization, and environmental analysis. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15454 Оцінка ерозійних процесів на основі цифрових моделей рельєфу (SRTM) з метою запобігання деградації ґрунтів Панасенко, Руслан Андрійович; Panasenko, Ruslan У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні засади оцінювання ерозійних процесів та деградації ґрунтів, а також практичні підходи до моделювання стоку та визначення ерозійно небезпечних територій на основі цифрових моделей рельєфу. Вихідною інформаційною базою для аналізу слугували відкриті висотні дані місії SRTM, що були використані для побудови цифрової моделі рельєфу, отримання морфометричних характеристик та подальшого просторового аналізу. У роботі виконано обробку DEM, сформовано моделі крутості та експозиції схилів, напрямків і акумуляції поверхневого стоку, що дозволило виділити ділянки з підвищеним ризиком ерозії та зонувати територію за ступенем небезпеки. Особливу увагу приділено застосуванню геоінформаційних технологій для кількісної оцінки рельєфних факторів ерозії та визначення критичних територій, де ерозійні процеси можуть завдавати найбільших втрат ґрунтовому покриву. Сформовано картографічні матеріали, які підтверджують ефективність використання DEM у просторовому аналізі та можуть слугувати основою для розроблення протиерозійних заходів і подальшого сталого землекористування. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, землевпорядними організаціями та в науково-освітній діяльності. The qualification work examines the theoretical and methodological foundations of soil erosion assessment and degradation processes, as well as practical approaches to modeling runoff and identifying erosion-prone areas using digital elevation models. Open SRTM satellite data served as the main source for generating the digital elevation model, extracting morphometric parameters, and conducting spatial analysis. Slope, aspect, flow direction, and flow accumulation models were created, enabling the identification of zones with increased erosion risk and the classification of the study area according to hazard level. Special attention is given to the use of GIS tools for quantitative evaluation of relief factors influencing erosion and for defining critical territories where degradation processes may be most intense. Cartographic materials were developed to illustrate erosion susceptibility and demonstrate the efficiency of DEM-based analysis for land protection and planning. The results of the study can be applied in land management practice, environmental planning, local governance, and academic research. 2025-01-01T00:00:00Z