Науковий журнал "Вісник СНАУ"

Біобезпека та біозахист у птахівництві : правове регулювання та міжнародний досвід

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Біобезпека та біозахист у птахівництві : правове регулювання та міжнародний досвід Касяненко, Сергій Михайлович; Швець, Христина Сергіївна; Kasianenko, S. M.; Shvets, Kh. S. Забезпечення біобезпеки та біозахисту в птахівництві є важливим елементом ветеринарно-санітарного контролю, спрямованого на зниження ризику поширення інфекційних захворювань серед поголів’я та мінімізацію економічних втрат у галузі. Сучасні технології інтенсивного утримання птиці обумовлюють необхідність комплексного підходу до організації профілактичних заходів, які спрямовані на підтримку стабільного санітарного стану господарств. У статті розглядаються ключові фактори ризику, що впливають на поширення інфекцій у промислових птахогосподарствах, та ефективні методи їх контролю. Проаналізовано особливості реалізації заходів біобезпеки, серед яких контроль доступу, дотримання санітарних норм, регулярна дезінфекція виробничих приміщень, моніторинг мікробіологічної безпеки кормів і води, а також оптимізація використання антимікробних препаратів. Особливу увагу приділено сучасним підходам до зменшення ризиків, пов’язаних із виникненням та поширенням антибіотико резистентних штамів бактерій, що є серйозною загрозою для ефективного контролю захворювань у галузі птахівництва. Розглянуто можливості інтеграції цих методів у комплексні програми біозахисту. Вивчено національні напрацювання в правовому полі щодо зміцнення системи біологічної безпеки. Проаналізовано міжнародний досвід реалізації заходів біобезпеки і біозахисту і правове регулювання. Також висвітлено перспективи запровадження новітніх технологій контролю біологічної безпеки. Результати аналізу доводять визначити ефективність сучасних інноваційних методів зниженню поширення і контролю інфекційних захворювань, підвищенню продуктивності птахівництва та покращенню якості отриманої продукції. Представлені дані можуть бути корисними для вдосконалення національних стандартів біобезпеки, формування ефективних програм моніторингу та профілактики бактеріальних інфекцій у птахівництві, покращенню епізоотичної ситуації, забезпеченню продовольчої безпеки та підвищенню конкурентоспроможності птахівничої продукції на світовому ринку. Ensuring biosecurity and bioprotection in poultry farming is an important element of veterinary and sanitary control aimed at reducing the risk of the spread of infectious diseases among livestock and minimizing economic losses in the industry. Modern technologies of intensive poultry farming necessitate a comprehensive approach to organizing preventive measures aimed at maintaining a stable sanitary condition of farms. The article examines the key risk factors affecting the spread of infections in industrial poultry farms and effective methods of their control. The features of the implementation of biosecurity measures are analyzed, including access control, compliance with sanitary standards, regular disinfection of production facilities, monitoring of the microbiological safety of feed and water, as well as optimizing the use of antimicrobial drugs. Particular attention is paid to modern approaches to reducing the risks associated with the emergence and spread of antibiotic resistant strains of bacteria, which is a serious threat to effective disease control in the poultry industry. The possibilities of integrating these methods into comprehensive biosecurity programs are considered. National developments in the legal f ield regarding strengthening the biological safety system were studied. International experience in implementing biosafety and bioprotection measures and legal regulation were analyzed. The prospects for introducing the latest technologies for biological safety control were also highlighted. The results of the analysis prove the effectiveness of modern innovative methods for reducing the spread and control of infectious diseases, increasing poultry productivity and improving the quality of the products obtained. The presented data can be useful for improving national biosafety standards, forming effective programs for monitoring and preventing bacterial infections in poultry farming, improving the epizootic situation, ensuring food security and increasing the competitiveness of poultry products on the world market.

Вплив мікроелементного гомеостазу та супоросності на оксигеновий та кислотно-лужний баланс організму свиноматок і новонароджених поросят

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Вплив мікроелементного гомеостазу та супоросності на оксигеновий та кислотно-лужний баланс організму свиноматок і новонароджених поросят Камбур, Марія Дмитрівна; Замазій, Андрій Анатолійович; Лівощенко, Євгенія Михайлівна; Kambur, M. D.; Zamaziy, A. A.; Livoshchenko, Ye. M. Результати проведених досліджень свідчать, що супоросність свиноматок супроводжується інтенсивним використанням макро – мікроелементів, особливо під час першого виношування плодів. Вміст Кальцію, Фосфору, Калію у крові свиноматок першої су поросності знижувався за період су поросності відповідно в 1,09-1,08 рази та на 6,06 %. Співвідношення вмісту Кальцію до Фосфору у тварин контрольної та дослідної групи під час першої супоросності не відрізнявся і становив 1,18–1,19. В крові свиноматок другої та третьої дослідної групи також встановили зниження вмісту досліджуваних макро – мікроелементів. Однак, вміст Кальцію в крові тварин другої та третьої дослідної групи виявився в 1,12-1,13 рази (р<0,05) більше даного показника крові свиноматок першої дослідної групи. У дослідних тварин другої групи співвідношення Кальцію до Фосфору становив 1,42, а у тварин першої дослідної групи лише 1,19. Така характеристика макро – мікроелементного складу крові тварин дослідних груп вплинула на активність ферментів. Активність карбоангідрази, яка впливає на оксигенізацію еритроцитів крові, в крові дослідних тварин була на рівні 0,017±0,001 ум. од – 0,021±0,002 ум. од, що в 3,53-2,81 рази (р<0,001) менше, даного показника тварин контрольної групи. Все це вплинуло на оксигеновий гомеостаз та показники кислотно-лужного балансу організму су поросних свиноматок. Зниження рН крові поросят, які отримані від тварин першої дослідної групи супроводжувалося збільшенням в крові вмісту іонів водню в 1,44–1,76 рази (р<0,01). Парціальний тиск оксигену (РО2 ) у крові новонароджених поросят другої дослідної групи виявився в 1,28–1,36 рази більше, а РСО2 в 1,40–1,64 рази менше, ніж у поросят, які отримані від свиноматок першої групи (р<0,01). Сатурація крові новонароджених поросят отриманих від тварин другої дослідної групи виявилась в 1,18–1,26 рази більше (р<0,05), ніж у поросят, які отримані від свиноматок третьої групи та в в 1,24–1,36 рази більше (р<0,05), ніж у поросят, які отримані від свиноматок першої групи. У поросят, які народилися у тварин першої та третьої групи показник забезпеченості організму оксигеном був в 1,28–1,162 рази менше (р<0,05). Ацідотичний зсув свід чить про посилення в тканинах організму поросят гліколізу при нестачі Оксигену, супроводжується вірогідним зниженням в крові вмісту бікарбонатів, залишку основ у крові і міжклітинної рідини. The results of the research show that the gestation of sows is accompanied by intense changes in macro-microelements, especially at the time of the first ripening of fruits. Instead of Calcium, Phosphorus, Potassium in the blood of sows of the f irst gestation period, they decreased during the gestation period by 1.09-1.08 times and by 6.06%. The ratio of Calcium to Phosphorus content in animals of the control and experimental groups during the first period of growth did not differ and was 1.18-1.19. In the blood of sows of the second and third experimental groups, a decrease in the content of the investigated macro-microelements was also established. However, the calcium content in the blood of the animals of the second and third research groups was 1.12-1.13 times (p<0.05) higher than this blood index of the sows of the first research group. In experimental animals of the second group, the ratio of Calcium to Phosphorus was 1.42, and in animals of the first experimental group it was only 1.19. This characteristic of the macro-microelement composition of the blood of animals of the experimental groups affected the activity of enzymes. The activity of carbonic anhydrase, which affects the oxygenation of blood erythrocytes, in the blood of experimental animals was at the level of 0.017 ± 0.001 um. od – 0.021±0.002 um. od, which is 3.53-2.81 times (p<0.001) less than this indicator of animals of the control group. All this affected the oxygen homeostasis and indicators of the acid-alkaline balance of the body of farrowing sows. A decrease in the blood pH of piglets obtained from the animals of the first research group was accompanied by an increase in the content of hydrogen ions in the blood by 1.44-1.76 times (р<0.01). The partial pressure of oxygen (PO2) in the blood of newborn piglets of the second experimental group was 1.28-1.36 times higher, and PCO2 was 1.40-1.64 times lower than in piglets obtained from sows of the first group (p <0.01). Blood saturation of newborn piglets obtained from animals of the second research group was 1.18-1.26 times higher (p<0.05), than in piglets obtained from sows of the third group and in 1.24-1.36 times more (p<0.05) than in piglets obtained from sows of the first group. In piglets born from animals of the first and third groups, the indicator of the body's supply of oxygen was 1.28 – 1.162 times less (p<0.05). An acidotic shift indicates an increase in glycolysis in the body tissues of piglets with a lack of oxygen, accompanied by a probable decrease in the content of bicarbonates in the blood, the balance of bases in the blood and intercellular fluid.

Оцінка санітарного стану води з річки Сумка за мікробіологічними показниками

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Оцінка санітарного стану води з річки Сумка за мікробіологічними показниками Дудник, Євгенія Олександрівна; Нагорна, Людмила Володимирівна; Dudnyk, Ye. O.; Nahorna, L. V. Відкриті водойми можуть слугувати не тільки джерелом води, а й потенційним фактором розповсюдження інфекційних захворювань в разі їх забруднення. Маючи важливе екологічне, господарське та санітарно-гігієнічне значення, вони потребують регулярного моніторингу з метою дотримання екологічної безпеки та збереження здоров’я населення. Санітарна оцінка води базується на комплексному аналізі її мікробіологічних та фізико-хімічних показників. Основними критеріями є загальна бактеріальна забрудненість, наявність санітарно-показових мікроорганізмів, хімічний склад і токсикологічні характеристики. У статті представлено результати мікробіологічного дослідження восьми проб води з річки Сумка, відібраних у червні 2024 року на території с.м.т. Степанівка та м. Суми Сумської області. Метою роботи було оцінити санітарно-мікробіологічний стан води шляхом визначення наявності ентерококів, лактозопозитивних кишкових паличок та сальмонел з подальшим аналізом відповідності отриманих результатів вимогам ветеринарно-санітарного контролю. Визначення вищезазначених бактерій проводилося за класичними бактеріологічними методиками згідно з чинними нормативними документами. За результатами досліджень у 100% проб кількість ентерококів фіксувалася вище порогових значень, в двох пробах перевищуючих норму в 220 разів. Кількість лактозопозитивних кишкових паличок у 37% проб також виявлялась у високих концентраціях, в одному зі зразків з м. Суми перевищуючи норму в 92 рази. Сальмонели у жодному зразку виявлено не було. Отримані результати ілюструють наявність E. coli та ентерококів, як маркерів мікробного забруднення водного середовища. Висока концентрація цих бактерій вказує на потрапляння у воду фекалій людини або тварин, що становить епідеміологічну небезпеку. Вода з ознаками фекального забруднення може стати джерелом поширення небезпечних захворювань, таких як вірусний гепатит, лептоспіроз та інших інфекцій, що мають зоонозне значення. Фекальне забруднення відкритих водойм може також свідчити про недосконалу роботу очисних систем, несанкціоновані скиди стічних вод або надмірне рекреаційне навантаження. У статті наголошується на необхідності впровадження сучасних методів моніторингу якості води, зокрема молекулярно-генетичних методів, для більш чутливого та швидкого виявлення патогенних мікроорганізмів. Отримані дані можуть бути використані для оцінки ризиків, удосконалення систем водокористування, планування ветеринарно-санітарних заходів та формування екологічної політики в регіоні. Open water bodies can be not only a source of water, but also a potential factor in the spread of infectious diseases if they are contaminated. Having important ecological, industrial and sanitary and hygienic significance, they require regular monitoring to ensure environmental safety and public health. The sanitary assessment of water is based on a complex analysis of its microbiological and physicochemical parameters. The main criteria are the total bacterial contamination, the presence of sanitary indicator microorganisms, chemical composition and toxicological characteristics. The article presents the results of a microbiological study of eight water samples from the Sumka River, collected in June 2024 in the territory of Stepanivka and Sumy, Sumy Oblast. The aim of the work was to assess the sanitary and microbiological condition of water by determining the presence of enterococci, lactose positive E. coli and Salmonella, followed by an analysis of the compliance of the results with the requirements of veterinary and sanitary control. The above-mentioned bacteria were determined using classical bacteriological methods in accordance with the applicable regulatory documents. According to the results of the research, the number of enterococci was recorded in 100% of samples above the thresholds, in two samples exceeding the norm by 220 times. The number of lactose-positive E. coli was also detected in high concentrations in 37% of samples, in one of the samples from Sumy exceeding the norm by 92 times. Salmonella was not detected in any sample. The results illustrate the presence of E. coli and enterococci as markers of microbial contamination of the water environment. A high concentration of these bacteria indicates the presence of human or animal faeces in the water, which poses an epidemiological threat. Water with signs of faecal contamination can become a source of spread of dangerous diseases such as viral hepatitis, leptospirosis and other infections of zoonotic significance. Fecal pollution of open water bodies may also indicate imperfect functioning of wastewater treatment systems, illegal wastewater discharges, or excessive recreational pressure. The article emphasises the need to introduce modern methods of water quality monitoring, in particular molecular genetic methods, for more sensitive and rapid detection of pathogenic microorganisms. The data obtained can be used for risk assessment, improvement of water use systems, planning of veterinary and sanitary measures and formation of environmental policy in the region.

Корекція рубцевого травлення та імунітету телят

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Корекція рубцевого травлення та імунітету телят Демидко, Олександр Сергійович; Demydko, O. S. Результати проведених досліджень свідчать про позитивний вплив корекції на процеси рубцевої ферментації. Загальна кількість мікроорганізмів в рубці тварин першої групи контрольної та дослідної не значно коливалась. У телят другої групи їх кількість у рубці виявилась в 1,72 рази більше, ніж у дослідних тварин першої групи (р<0,01) та в 1,13 рази (р<0,05) більше контролю. Найбільш значним виявилась загальна кількість мікроорганізмів у рубці тварин третьої дослідної групи і їх кількість в рубці виявилась в 1,18 рази (р<0,05) більше, ніж у контролі. Важливо наступне. Під впливом корекції заселення рубця телят протозоа відбувалась значно активніше. У телят другої та третьої групи дослідної всього протозоа було в 1,29 -1,23 рази більше (р<0,05- р<0,01). Активність мікрофлори рубця переважала у дослідних тварин в 1,13, в 1,15 та в 1,09 рази (р<0,05). ЛЖК було в 1,08, в 1,09 та в 1,13 рази більше в рубці телят дослідних груп (р<0,05). Загальна маса мікроорганізмів рубця була на 1,39 %, 1,19 % та 3,39 % більше. Фізіолого -біохімічні показники організму телят під впливом корекції рубцевого травлення були значно більше. Вміст ЛЖК у телят дослідних груп виявився в 1,36, в 1,37 та в 1,54 раза (р<0,01) більше, ніж у тварин контролю. Значно, у 1,53 раза, підвищився вміст (р<0,01) пропіонової кислоти в крові телят першої дослідної групи. У тварин другої та третьої дослідної групи підвищення пропіонової кислоти було в 1,47-1,80 раза (р<0,01). Їх вміст вплинув на співвідношення оцтової кислоти до пропіонової. У тварин першої дослідної групи воно досягло 1,43:1 при 1,87:1 у контролі. У телят другої та третьої дослідних груп воно досягло рівня – 1,87:1 та 1,50:1. КЕЗ у телят другої та третьої дослідної групи досягнув рівня 3,05 та 3,27, що було більше, ніж у контрольних тварин у 1,61-1,63 раза (р<0,01). Коефіцієнт катаболізму у дослідних телят виявився більше 0,9 та становив 0,920, 0,926 та 1,04. Співвідношення метаболітів вуглеводневого обміну (піруват/лактат) переважало у телят контролю, першої групи в 1,71 раза і було в 1,31-1,61 раза більше, ніж у телят дослідних груп, другої та третьої (р<0,01). У період стабілізації процесів травлення, тобто у телят 6 місячного віку, загального білка в крові тварин усіх дослідних груп було на 3,54 %,5,47% та 9,38% більше, а імуноглобулінів в 1,06 ,в 1,10, 1,10 рази (р < 0,05). ЛАСК виявилась в 1,13 в 1,19 та в 1,23 рази більше у дослідних телят (р <0,05), а БАСК невірогідно більше . ФАН переважав у телят дослідних груп в 1,37, в 1,36 та в 1,37 рази (р <0,01), а ФА була в 1,07 в 1,08 та 1,12 рази (р <0,05) більше. Неспецифічний показник резистентності організму телят дослідних груп був в 1,09 , в 1,15 в 1,23 рази (р <0,05) більше. The results of the conducted studies indicate a positive effect of correction on the processes of scar fermentation. The total number of microorganisms in the rumen of animals of the first control and experimental groups did not fluctuate significantly. In the calves of the second group, their number in the rumen was 1.72 times more than in experimental animals of the first group (p<0.01) and 1.13 times (p<0.05) more than in the control. The total number of microorganisms in the rumen of animals of the third experimental group turned out to be the most significant, and their number in the rumen was 1.18 times (p<0.05) more than in the control. The following is important. Under the influence of the correction, protozoan colonization of the rumen of calves took place much more actively. In the calves of the second and third experimental groups, all protozoa were 1.29-1.23 times more (р<0.05-р<0.01). The activity of the rumen microflora prevailed in experimental animals by 1.13, 1.15 and 1.09 times (p<0.05). LFA was 1.08, 1.09 and 1.13 times more in the rumen calves of experimental groups (p<0.05). The total mass of rumen microorganisms was 1.39%, 1.19% and 3.39% more. Physiological and biochemical indicators of the body of calves under the influence of the correction of cicatricial digestion were significantly higher. The content of LFA in the calves of the experimental groups was 1.36, 1.37 and 1.54 times (p<0.01) more than in the control animals. The content of propionic acid in the blood of calves of the first experimental group increased significantly (p<0.01) by 1.53 times. In the animals of the second and third experimental groups, the increase in propionic acid was 1.47-1.80 times (p<0.01). Their content affected the ratio of acetic acid to propionic acid. In the animals of the first experimental group, it reached 1.43:1 compared to 1.87:1 in the control. In the calves of the second and third experimental groups, it reached the level of 1.87:1 and 1.50:1. KES in the calves of the second and third experimental groups reached the level of 3.05 and 3.27, which was 1.61-1.63 times greater than that of the control animals (p<0.01). The coefficient of catabolism in experimental calves was more than 0.9 and was 0.920, 0.926 and 1.04. The ratio of metabolites of hydrocarbon metabolism (pyruvate/lactate) prevailed in calves of the control, the first group by 1.71 times and was 1.31-1.61 times more than in the calves of the experimental groups, the second and the third (p<0.01). During the period of stabilization of digestive processes, i.e., in 6-month-old calves, total protein in the blood of animals of all experimental groups was 3.54%, 5.47% and 9.38% more, and immunoglobulins were 1.06%, 1.10%, 1.10 times (p < 0.05). LASK was found to be 1.13, 1.19 and 1.23 times more in experimental calves (p <0.05), and BASK was improbably more. FAN prevailed in the calves of the experimental groups by 1.37, 1.36 and 1.37 times (p <0.01), and FA was 1.07, 1.08 and 1.12 times (p <0, 05) more. The non-specific indicator of the resistance of the calves of the experimental groups was 1.09, 1.15, and 1.23 times (p <0.05) more.