https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3 Sun, 07 Jun 2026 21:14:46 GMT 2026-06-07T21:14:46Z http://repo.snau.edu.ua:80/xmlui/bitstream/id/7e5135e6-55ee-46e4-8a2a-d02cc433dfa5/лого з новим гаслом (1).png https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3 https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15642 Маркетингові стратегії ведення «електронного бізнесу» на ринку ветеринарних препаратів Лисянський, Сергій Вікторович; Lysyansky, S. V. В умовах високої конкуренції традиційні методи продажу втрачають ефективність, що змушує компанії впроваджувати інноваційні інструменти e-commerce для розширення ринкової частки.. Актуальність дослідження зумовлена одночасною дією кількох викликів: зростанням вимог до якості та безпечності продукції тваринництва, посиленням конкуренції на ринку ветеринарних препаратів, перенесенням основної частини комунікацій і збутових процесів у цифрове середовище та недостатньою адаптованістю українських підприємств до стандартів e-business у ветеринарії. Дане дослідження присвячене теоретико-методичному обґрунтуванню та практичному забезпеченню розвитку стратегій маркетингу у ветеринарній сфері в умовах діджиталізації аграрного сектору економіки. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад, методичного інструментарію та прикладових рішень щодо формування й реалізації маркетингових стратегій ведення електронного бізнесу на ринку ветеринарних препаратів, які забезпечують підвищення результативності ветеринарного обслуговування, конкурентоспроможності суб’єктів ринку та їх інтеграції у глобальний цифровий простір. У дослідженні були поставлені та виконані наступні завдання: ідентифіковано структурні особливості ветеринарної діяльності в системі господарських відносин в аграрному секторі економіки, обґрунтовано організаційно-економічний механізм ветеринарного обслуговування та забезпечення препаратами підприємств-виробників продукції тваринництва, визначено методичні засади інтеграції цифрових інструментів маркетингу ветеринарних препаратів й оцінки ефективності ветеринарного обслуговування, окреслено місце маркетингу ветеринарних препаратів в системі виробництва продукції тваринництва, ідентифіковано особливості ветеринарного обслуговування виробництва продукції тваринництва в умовах діджиталізації, визначено ефективність стратегічного управління маркетингом ветеринарних препаратів, обґрунтовано типологію цифрових інновацій у системі стратегічного маркетингу на ринку ветеринарних препаратів, визначено напрями та шляхи розвитку маркетингової інфраструктури ветеринарного обслуговування, обґрунтовано маркетингово-збутові стратегії суб'єктів ринку ветеринарних препаратів та послуг в умовах діджиталізації. Методологічною основою дисертаційної роботи є системний і структурно-функціональний підходи, методи економіко-статистичного аналізу, маркетингових досліджень, порівняльного та ситуаційного аналізу, методи багатовимірного оцінювання, інтегрального індексування, експертних оцінок та елементів економіко-математичного моделювання. Особистий внесок автора полягає в науковій новизні дослідження, де обґрунтовано концептуальні засади генерування та імплементації маркетингових стратегій ведення електронного бізнесу на ринку ветеринарних препаратів і послуг, яка поєднує стратегічні інструменти цифрового маркетингу з особливостями формування попиту та пропозиції на ветеринарну продукцію. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності маркетингових стратегій електронного бізнесу у ветеринарній сфері на основі інтегрального індексу, що враховує економічні результати, рівень клієнтської лояльності та цифрову присутність підприємства.. Удосконалено класифікацію маркетингових стратегій у сфері e-business шляхом адаптації класичних стратегій зростання та конкурентних стратегій до специфіки електронної комерції ветеринарних товарів і послуг. Подальшого розвитку набули положення щодо процедури адаптації українських підприємств ветеринарної сфери до міжнародних стандартів ведення електронного бізнесу з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку та підходи до вивчення поведінки споживачів ветеринарних препаратів і послуг у цифровому середовищі. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для розробки та впровадження маркетингових стратегій e-business на рівні виробників ветеринарних препаратів, дистриб’юторських компаній, ветеринарних клінік, консалтингових та сервісних центрів, а також аграрних підприємств, що інтегрують ветеринарні сервіси у власні бізнес-моделі. Запропоновані організаційно-економічні механізми, методичні підходи до оцінювання ефективності цифрових стратегій, моделі розвитку маркетингової інфраструктури та типологія цифрових інновацій можуть бути використані органами державної влади, професійними асоціаціями та освітніми установами при формуванні політики цифрової трансформації аграрного та ветеринарного секторів, розробці програм підготовки і підвищення кваліфікації фахівців з ветеринарного маркетингу та електронного бізнесу. Дана дисертація подає новаторський підхід до вивчення та вибору маркетингових стратегій ведення «електронного бізнесу» з урахуванням специфіки ринку ветеринарних препаратів. Відповідно до поставлених цілей, дослідження розбито на три розділи. Перший розділ присвячено дослідженню теоретичних підходів до визначення ветеринарної діяльності як елемента соціально-економічного механізму аграрного сектору, висвітлено структурні особливості ветеринарної діяльності як багатокомпонентної системи, що включає державні, приватні, змішані та кооперативні форми надання послуг. Розроблено та деталізовано організаційно-економічний механізм забезпечення ветеринарного обслуговування та методику оцінювання ефективності ветеринарного обслуговування на основі економічних (ROI, маржинальність), поведінкових (лояльність і залученість), технологічних (оперативність сервісу) та виробничих індикаторів (зменшення втрат продуктивності).Визначено інституційні складові, економічні компоненти, логістичні моделі руху ветеринарних препаратів, схеми взаємодії між ринковими складовими. У другому розділі здійснено поглиблений аналіз сучасного стану, структурних змін та ринкової динаміки ветеринарної сфери з позиції маркетингу через ринковий вплив ветеринарних препаратів на економіку тваринницьких підприємств, поведінку закупівельних центрів, специфіку B2F (farmer-oriented) комунікацій. Обгрунтовано цифрові зміни у ветеринарному обслуговуванні виробництва та переробки продукції, проаналізовано телемедичні послуги, віддалену діагностику, смарт-системи моніторингу тварин, цифрові паспорти, модулі контролю безпечності продукції, технологій farm-to-fork. Оцінено ефективність стратегічного управління маркетингом у ветеринарних компаніях та клініках. Визначено вплив сегментації, позиціонування, комунікаційних стратегій, омніканальності, цифрових сервісів і програм лояльності на фінансові та ринкові результати підприємств, проведено порівняння моделей управління для різних типів ринкових суб’єктів в сфері ветеринарного бізнесу. У третьому розділі сформовано комплекс рішень щодо модернізації ринку ветеринарних препаратів і послуг через стратегічний маркетинг, цифрові інновації та розвиток інфраструктури через систематизацію цифрових інновацій: маркетингових (SMM-автоматизація, CRM, чат-боти), логістичних (онлайн-склади, відстеження препарату), діагностичних (телемедицина, smart-вакцинація), аналітичних (big data, прогнозування захворюваності), інституційних (електронний документообіг). Обґрунтовано напрями розвитку маркетингової інфраструктури: інституційно-організаційної, логістично-операційної, сервісно-консультаційної та маркетингово-комунікаційної підсистем. Розроблено модель взаємодії чотирьох підсистем, які забезпечують рух товарів, інформації та сервісів у цифровому середовищі. Висновок наступний: у дисертаційній роботі отримане вирішення складного наукового завдання обґрунтування теоретико-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо формування й реалізації маркетингових стратегій ведення електронного бізнесу на ринку ветеринарних препаратів в контексті підвищення їх конкурентоспроможності, доступності для товаровиробників та ефективності функціонування всіх суб'єктів цього ринку. The dissertation is devoted to the theoretical and methodological substantiation and practical support for the development of marketing strategies in the veterinary sector in the context of digitalization of the agricultural sector of the economy. The relevance of the work is due to the simultaneous action of several challenges: increasing requirements for the quality and safety of livestock products, increasing competition in the market of veterinary drugs and services, transferring the main part of communications and sales processes to the digital environment and insufficient adaptation of Ukrainian enterprises to e-business standards in veterinary medicine. The purpose of the study is to substantiate the conceptual foundations, methodological tools and case studies on the formation and implementation of marketing strategies for conducting e-business in the veterinary drugs and services market, which ensure the improvement of the efficiency of veterinary services, the competitiveness of market entities and their integration into the global digital space. The object of the study is the processes of generating and implementing marketing strategies for conducting business in target markets of veterinary drugs and services in the conditions of digitalization. The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical principles of marketing strategizing for conducting e business in target markets of veterinary drugs and services. The work uses systemic and structural-functional approaches, methods of economic and statistical analysis, marketing research, comparative and situational analysis, methods of multidimensional evaluation, integral indexing, expert assessments and elements of economic and mathematical modeling. This allowed us to identify the structural features of veterinary activities as a complex socio economic subsystem of the agricultural sector, to form an organizational and economic mechanism for veterinary services in the context of digitalization, and to develop methodological approaches to assessing the effectiveness of digital marketing strategies. The work identifies the structural features of veterinary activities in the system of economic relations in the agricultural sector of the economy, substantiates the organizational and economic mechanism of veterinary services and provision of livestock production enterprises with drugs and services, defines the methodological principles of integrating digital marketing tools for veterinary drugs and services and assessing the effectiveness of veterinary services, outlines the place of marketing of veterinary drugs and services in the system of livestock production, identifies the features of veterinary services for the production and processing of livestock products in the context of digitalization, determines the effectiveness of strategic management of marketing of veterinary drugs and services, justifies the typology of digital innovations in the system of strategic marketing in the market of veterinary drugs and services, determines the directions and ways of developing the marketing infrastructure of veterinary services, justifies the marketing and sales strategies of entities in the market of veterinary drugs and services in the context of digitalization. The first section is of a fundamental and theoretical nature and is aimed at forming the scientific basis of the study. It systematizes theoretical approaches to defining veterinary activity as an element of the socio-economic mechanism of the agricultural sector, proves its role in the stability of livestock production, biosafety and food security. It highlights the structural features of veterinary activity as a multi-component system, including state, private, mixed and cooperative forms of service provision. It outlines its functional duality - economic and security. It reveals complex economic relationships between producers of livestock products, distributors of veterinary drugs, laboratories, service centers and state institutions. It develops and details the organizational and economic mechanism for providing veterinary services. It identifies institutional components (legislative norms, biosafety standards, state control), economic components (financing, lending, tax incentives), logistical models of the movement of veterinary drugs, and interaction schemes between market actors. It justifies how this mechanism ensures the sustainability of the value chain in the veterinary sector. Dedicated to methodological approaches to integrating digital tools into veterinary drug marketing: SEO, targeting, CRM, marketing analytics, telemedicine, big data. A methodology for assessing the effectiveness of veterinary services has been developed based on economic (ROI, marginality), behavioral (loyalty and involvement), technological (service efficiency) and production indicators (reduction of productivity losses). The second section provides an in-depth analysis of the current state, structural changes and market dynamics of the veterinary sector from a marketing perspective. The section is analytical in nature and is based on empirical data, statistical trends, marketing information and the results of our own research. The material in the section reveals the marketing function in livestock production, analyzes the role of veterinary marketing in shaping the productivity, quality and safety of livestock products. The market impact of veterinary drugs on the economy of livestock enterprises, the behavior of purchasing centers, and the specifics of B2F (farmer-oriented) communications are studied. The study is also devoted to digital changes in veterinary service of production and processing of products: the emergence of telemedicine services, remote diagnostics, smart animal monitoring systems, digital passports, product safety control modules, farm-to-fork technologies. The digital interaction between the farm, laboratories and processing enterprises was analyzed. Along with this, the effectiveness of strategic marketing management in veterinary companies and clinics was assessed. The impact of segmentation, positioning, communication strategies, omnichannel, digital services and loyalty programs on the financial and market results of enterprises was determined. A comparison of management models for different types of market entities was carried out. In the third section, a set of solutions was formed for the modernization of the veterinary drugs and services market through strategic marketing, digital innovations and infrastructure development. It is dedicated to the systematization of digital innovations: marketing (SMM automation, CRM, chatbots), logistics (online warehouses, drug tracking), diagnostic (telemedicine, smart vaccination), analytical (big data, morbidity forecasting), institutional (electronic document flow). Their role in the formation of the modern market architecture is determined. The directions of development of the marketing infrastructure are substantiated: institutional and organizational, logistics and operational, service and consulting and marketing and communication subsystems. A model of interaction of four subsystems that ensure the movement of goods, information and services in the digital environment is developed. The section contains a detailed analysis and methodological justification of marketing and sales strategies of market entities in the conditions of digitalization. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of their use for the development and implementation of e-business marketing strategies at the level of veterinary drug manufacturers, distribution companies, veterinary clinics, consulting and service centers, as well as agricultural enterprises that integrate veterinary services into their own business models. The proposed organizational and economic mechanisms, methodological approaches to assessing the effectiveness of digital strategies, models for the development of marketing infrastructure and the typology of digital innovations can be used by government bodies, professional associations and educational institutions in the formation of policies for the digital transformation of the agricultural and veterinary sectors, the development of training and advanced training programs for specialists in veterinary marketing and e-business. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15642 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15641 Strategic vectors of corporate culture management of enterprises Liu, Jiren; Люй, Цзіжен The dissertation is devoted to the development of theoretical, methodological, and practical foundations for determining strategic vectors of corporate culture management of enterprises under conditions of digital transformation, organizational change, and increasing competitive pressure. The relevance of the research topic is determined by the growing importance of corporate culture as a strategic resource for ensuring organizational sustainability, enterprise competitiveness, and management efficiency. Under modern business conditions, corporate culture acts as an important element of strategic management, influencing employee motivation, innovative activity, organizational behavior, internal communications, and long-term enterprise development. The dissertation substantiates that corporate culture is a multidimensional system of organizational values, behavioral norms, managerial principles, and social interactions that shape enterprise identity and determine organizational effectiveness. It has been established that corporate culture performs integrative, motivational, communicative, regulatory, adaptive, and strategic functions, ensuring the alignment of employee interests with the strategic goals of the enterprise. The study generalizes modern scientific approaches to the interpretation of corporate culture and systematizes domestic and foreign theories of organizational culture. It has been proved that corporate culture evolves from informal models of collective interaction into a consciously managed organizational system that shapes strategic behavior and enterprise competitiveness. The dissertation analyzes domestic and foreign models of corporate culture, including the Denison Organizational Culture Model, Competitive Values Framework (CVF), Organizational Culture Assessment Instrument (OCAI), and Barrett’s model of organizational consciousness. Their advantages and possibilities for practical application in diagnosing enterprise corporate culture are determined. The expediency of applying a comprehensive approach to evaluating corporate culture based on the integration of organizational, behavioral, socio-psychological, and economic indicators is substantiated. Special attention is devoted to the influence of corporate culture on innovative activity and organizational adaptability. It has been established that enterprises characterized by effective internal communication systems, shared organizational values, and strong leadership demonstrate higher innovative activity, labor productivity, and adaptability under unstable business conditions. It is proved that corporate culture acts as an important factor of organizational learning, creativity, and strategic transformation. The dissertation develops methodological approaches to diagnosing corporate culture and evaluating its effectiveness within the enterprise management system. The proposed methodological framework is based on systems analysis and integrates organizational, socio-psychological, behavioral, operational, and financial indicators. It enables the assessment of organizational maturity, cultural entropy, communication effectiveness, and the alignment of organizational values with strategic development priorities. One of the key scientific results of the dissertation is the development of a comprehensive strategic framework for corporate culture management based on the closed-loop cycle of “diagnosis – improvement – evaluation.” Unlike traditional approaches focused mainly on descriptive analysis, the proposed framework integrates cultural diagnostics, strategic planning, managerial interventions, budgeting procedures, and effectiveness evaluation into a unified management system. This approach allows enterprises to manage corporate culture as a measurable strategic asset. The dissertation substantiates methodological approaches to evaluating the economic effectiveness of corporate culture management through the application of the Cultural Return on Investment (ROCI) indicator in combination with the DuPont financial analysis system. The research establishes a quantitative relationship between cultural indicators, operational efficiency, and enterprise financial performance. This made it possible to form a practical analytical toolkit for assessing the economic value of corporate culture. A differentiated model for planning and budgeting corporate culture development measures is proposed, taking into account the level of organizational resistance and the complexity of cultural transformation processes. The introduction of the cultural resistance coefficient (Krisk) enables enterprises to improve resource allocation efficiency, reduce organizational conflicts, and strengthen organizational adaptability under conditions of change. An important direction of the research is the development of the concept of a digital corporate environment. The dissertation substantiates that digitalization and remote employment significantly transform organizational behavior, internal communications, and employee interaction mechanisms. The importance of digital ethics, trust, virtual teamwork, and digital communications for maintaining the integrity of corporate culture under conditions of hybrid organizational structures is determined. The scientific novelty of the obtained results lies in the development of a comprehensive strategic framework for corporate culture management integrating organizational values, managerial mechanisms, cultural diagnostics, budgeting procedures, and effectiveness evaluation into a unified management system. Methodological approaches to diagnosing corporate culture and evaluating its effectiveness under conditions of digital transformation and organizational change have been improved. Further development has been given to theoretical approaches related to the formation of a digital corporate environment and the integration of corporate culture into enterprise strategic management systems. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of applying the proposed models, methodological approaches, and recommendations in enterprise activities to improve strategic management systems, enhance personnel management efficiency, strengthen internal communications, and ensure sustainable organizational development. The theoretical provisions and practical recommendations may also be used in the educational process of higher education institutions while teaching courses related to management, corporate culture, strategic management, and organizational behavior. Дисертаційне дослідження присвячене розробленню теоретичних, методологічних та практичних засад визначення стратегічних векторів управління корпоративною культурою підприємств в умовах цифрової трансформації, організаційних змін та посилення конкурентного середовища. Актуальність теми зумовлена зростанням значення корпоративної культури як стратегічного ресурсу забезпечення організаційної стійкості, конкурентоспроможності та ефективності діяльності підприємств. У сучасних умовах господарювання корпоративна культура виступає важливим елементом системи стратегічного управління, що впливає на мотивацію персоналу, інноваційну активність, організаційну поведінку, внутрішні комунікації та довгостроковий розвиток підприємств. У дисертації обґрунтовано, що корпоративна культура є багатовимірною системою організаційних цінностей, поведінкових норм, управлінських принципів та соціальних взаємодій, які формують організаційну ідентичність підприємства та визначають ефективність його функціонування. Встановлено, що корпоративна культура виконує інтеграційну, мотиваційну, комунікаційну, регулятивну, адаптивну та стратегічну функції, забезпечуючи узгодження інтересів персоналу із стратегічними цілями підприємства. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до трактування сутності корпоративної культури та систематизовано вітчизняні й зарубіжні теорії організаційної культури. Доведено, що корпоративна культура еволюціонує від неформальних моделей колективної взаємодії до свідомо керованої організаційної системи, яка формує стратегічну поведінку та конкурентоспроможність підприємства. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні моделі корпоративної культури, зокрема Denison Organizational Culture Model, Competitive Values Framework (CVF), Organizational Culture Assessment Instrument (OCAI) та модель організаційної свідомості Барретта. Визначено їх переваги та можливості практичного застосування для діагностики корпоративної культури підприємств. Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу до оцінювання корпоративної культури на основі інтеграції організаційних, поведінкових, соціально-психологічних та економічних показників. на Особливу увагу приділено дослідженню впливу корпоративної культури інноваційну активність та організаційну адаптивність підприємств. Встановлено, що підприємства з високим рівнем внутрішніх комунікацій, спільністю організаційних цінностей та ефективним лідерством характеризуються вищою інноваційною активністю, продуктивністю праці та здатністю до адаптації в умовах нестабільного бізнес-середовища. Доведено, що корпоративна культура є важливим чинником організаційного навчання, креативності та стратегічних трансформацій підприємств. У дисертації розроблено методичний підхід до діагностики корпоративної культури, який ґрунтується на принципах системного аналізу та інтегрує організаційні, соціально-психологічні, поведінкові, операційні та фінансові показники. Запропонований підхід дозволяє оцінювати рівень організаційної зрілості, культурної ентропії, ефективності внутрішніх комунікацій та узгодженості корпоративних цінностей зі стратегічними пріоритетами розвитку підприємства. Одним із ключових результатів дослідження є розроблення комплексної стратегічної моделі управління корпоративною культурою на основі замкненого циклу «діагностика – удосконалення – оцінювання». На відміну від традиційних підходів, запропонована модель інтегрує культурну діагностику, стратегічне планування, управлінські інтервенції, бюджетування та оцінювання результативності в єдину систему управління. Це дозволяє розглядати корпоративну культуру як вимірюваний стратегічний актив підприємства. У роботі обґрунтовано методичні підходи до оцінювання економічної ефективності корпоративної культури шляхом використання показника Cultural Return on Investment (ROCI) у поєднанні з фінансово-аналітичною системою DuPont. Встановлено кількісний взаємозв’язок між культурними показниками, операційною ефективністю та фінансовими результатами діяльності підприємств. Це дозволило сформувати практичний інструментарій оцінювання економічної цінності корпоративної культури. Запропоновано диференційовану модель планування та бюджетування заходів розвитку корпоративної культури з урахуванням рівня організаційного опору та складності культурних трансформацій. Введення коефіцієнта культурного опору дозволяє підвищити ефективність розподілу ресурсів, знизити ризики організаційних конфліктів та забезпечити адаптивність підприємства в умовах змін. Важливим напрямом дослідження є розвиток концепції цифрового корпоративного середовища. У роботі обґрунтовано, що цифровізація та дистанційні форми зайнятості суттєво трансформують організаційну поведінку, механізми внутрішніх комунікацій та процеси взаємодії персоналу. Визначено значення цифрової етики, довіри, віртуальної командної взаємодії та цифрових комунікацій для забезпечення цілісності корпоративної культури в умовах гібридних організаційних структур. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні комплексної стратегічної моделі управління корпоративною культурою, яка інтегрує організаційні цінності, управлінські механізми, культурну діагностику, бюджетування та оцінювання результативності в єдину систему управління. Удосконалено методичні підходи до діагностики корпоративної культури та оцінювання її ефективності в умовах цифрової трансформації та організаційних змін. Подальшого розвитку набули теоретичні підходи до формування цифрового корпоративного середовища та інтеграції корпоративної культури у систему стратегічного управління підприємством. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих моделей, методичних підходів і рекомендацій у діяльності підприємств для вдосконалення системи стратегічного управління, підвищення ефективності управління персоналом, розвитку внутрішніх комунікацій та забезпечення сталого організаційного розвитку. Теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані у діяльності підприємств різних галузей, органів державного управління, консалтингових структур, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти під час викладання дисциплін з менеджменту, корпоративної культури, стратегічного управління та організаційної поведінки. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15641 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15640 China's competitive leadership strategy in the context of globalisation challenges Ji, Zhi; Цзі, Чжі The thesis is devoted to substantiating the theoretical and methodological foundations and developing practical recommendations for the formulation of a strategy for countries' competitive leadership in the context of global challenges, in particular, on the example of China's competitive leadership in the context of globalisation. Chapter one identifies the main drivers of international trade. It is determined that international trade is based on Ricardian comparative advantage. However, new research in this area is opening up new sources of comparative advantage. Traditional theories are based on relative advantages in the productivity of capital and labour, as well as on differences in factor endowments. New theories have revealed comparative advantages, such as heterogeneity among firms in the same industry, contractual imperfections, and the influence of government institutions on international trade. The paper identifies the following main factors that influence China's foreign trade: the development of the international division of labour and internationalisation of production; integration into the World Trade Organisation (WTO); China's foreign exchange policy; the impact of the Сторінка 1 з 13 global financial crises; the low level of trade in services in China; the importance of innovation and the production of low-value-added products. The main directions of China's foreign trade strategy are as follows: reorientation from «self-reliance» to export; import of technologies and equipment from outside for technical re-equipment of own production; attraction of foreign investment and formation of a favourable investment climate; use of loans and credits from international financial organisations and foreign countries; active development of coastal regions and participation in regional economic organisations; diversification of forms of management of foreign economic activity. It is determined that the results of cooperation between countries within the framework of the «One Belt, One Road» initiative are as follows: Asian Infrastructure Investment Bank (AIIB); The University Alliance of the New Silk Road (UANSR); Strategic Union of Higher Education Institutions and the Tourism Union of the Belt and Road Cities. The first chapter also substantiates the strategic priorities for the formation of competitive leadership of countries on the basis of research on ways to implement China's One Belt, One Road initiative in the context of globalisation challenges, namely: ensuring regional leadership through expansionary policy; development of financial and logistics infrastructure; introduction of neo-protectionist instruments in foreign economic policy; economic integration of the countries participating in the initiative. Chapter two identifies that, over the past 40 years, China has pursued a policy of openness to foreign markets, thereby shifting the centre of business activity from Europe and America to Asia. Despite China's economic growth rate slowing over the past 10 years, it remains the largest player in the global market, as evidenced by its exports and imports. The quantitative and qualitative analysis of foreign trade relations between Ukraine and China shows that these relations have been developing since Soviet times, when specialists from Ukraine were sent to China to exchange experience, particularly in the metallurgical and agricultural sectors. In 2011, ties between the countries became closer with the signing of the Declaration on Strategic Partnership between Ukraine and China. In 2013, the foreign economic relations between the two countries received a further impetus for development after the Chinese leader announced the One Belt, One Road initiative for inclusive globalisation. The cooperation between Ukraine and China within the framework of this initiative is definitely beneficial for both sides: Ukraine is located at the geographical centre of Europe and is of strategic importance for the transit of Chinese vehicles to Europe. It has been determined that the development of further foreign economic relations between Ukraine and China within the framework of the One Belt, One Road initiative should also be inclusive for Ukraine. Within the framework of this cooperation, Ukraine should leverage not only its transit potential but also its comparative advantages in high-tech industries identified in the analysis. The author has improved the scientific and methodological approach to the technological efficiency of bilateral trade relations as the basis for the formation of international competitive leadership of countries, in particular, an algorithm for determining the level of technological efficiency of international trade between two countries has been developed, which includes the following sequence of actions: decomposition of the trade portfolio of countries in bilateral trade and identification of groups of high-tech goods; determination of the shares of high-tech products in mutual trade; calculation of the index of Сторінка 2 з 13 comparative p [0; 1] – the country's specialisation in the production of a product is insufficient; [1; ∞] – the country has comparative advantages or specialises in the production of the product. Chapter 3 «China's Competitive Leadership in the Face of Globalisation Challenges» identifies that China's «One Belt, One Road» strategy of competitive leadership for Central Asian countries has a number of advantages. First of all, it concerns infrastructure development, which is a very urgent issue because it is outdated and focused solely on communication between Central Asian countries. Also, all countries in this region need investment, and China offers financial resources on favourable terms. The paper systematizes approaches to interpreting countries’ competitive leadership in the international trading system, grounded in a combination of state management decisions, institutional mechanisms, and strategic behavior in foreign markets amid globalization challenges. It further develops theoretical provisions on the relationship between regional economic integration and the formation of competitive leadership which, in contrast to existing approaches, are complemented by a substantiation of management mechanisms for involving partner countries in integration-driven trade and economic processes. The author improves the mechanisms of forming a strategy of regional inclusiveness in the system of international trade interaction on the example of the «One Belt, One Road» initiative determines that China's regional economic integration is seen as involving neighbouring countries in the region in global value chains in which China participates as a technological leader. Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії конкурентного лідерства країн в умовах глобальних викликів, зокрема на прикладі феномену конкурентного лідерства Китаю в умовах глобалізаційних викликів. У першому розділі визначено основні рушійні фактори, які здійснюють вплив на міжнародну торгівлю. Визначено, що в основі міжнародної торгівлі лежать рикардіанські порівняльні переваги. Проте нові дослідження в цьому напрямі відкривають нові джерела порівняльних переваг. Традиційні теорії базуються на відносних перевагах у продуктивності капіталу та праці, а також різному рівні забезпеченості факторами виробництва. Нові теорії відкрили нові порівняльні переваги, як-от гетерогенність фірм в одній галузі, неповноцінність контрактів, вплив державних інституцій на міжнародну торгівлю тощо. У роботі визначено основні фактори, які здійснюють вплив на зовнішню торгівлю Китаю: розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва; інтеграція до Світової організації торгівлі (СОТ); валютна політика Китаю; вплив світових фінансових криз; незначний рівень торгівлі послугами в Китаї; важливість інновацій та виробництво продукції з низькою доданою вартістю. Основними напрямами стратегії зовнішньої торгівлі Китаю визначено: переорієнтацію з «покладання на власні сили» на експорт; імпортування технологій та обладнання ззовні для технічного переоснащення власних виробництв; залучення іноземних інвестицій та формування сприятливого інвестиційного клімату; використання кредитів і позик міжнародних фінансових Сторінка 3 з 13 організацій та іноземних держав; активний розвиток приморських регіонів та участь у регіональних економічних організаціях; диверсифікація форм управління зовнішньоекономічною діяльністю; перегляд і створення нормативної бази, яка сприяє розвитку зовнішньої торгівлі. Визначено, що результатами співпраці країн у межах ініціативи «Один пояс, один шлях» є такі: Азійський банк інфраструктурних інвестицій (Asian Infrastructure Investment Bank, AIIB); Університетський Альянс нового Шовкового шляху (The University Alliance of the New Silk Road – UANSR); Стратегічний союз вищих начальних закладів та Туристичний союз міст «Одного поясу, одного шляху». Також обґрунтовано стратегічні пріоритети формування конкурентного лідерства країн на засадах дослідження шляхів імплементації ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях» в умовах глобалізаційних викликів, а саме: забезпечення регіонального лідерства шляхом експансійної політики; розбудова фінансової та логістичної інфраструктури; впровадження інструментів неопротекціонізму у зовнішньоекономічній політиці; економічна інтеграція країнучасниць ініціативи. У другому розділі визначено, що останні 40 років Китай веде політику відкритості до зовнішнього ринку, таким способом зміщуючи центр ділової активності з Європи та Америки в бік Азійського регіону. Незважаючи на те, що останні 10 років темп економічного зростання Китаю уповільнився, він залишається найбільшим гравцем на зовнішньому ринку, про що свідчать показники експорту та імпорту цієї країни. У результаті проведення кількісного та якісного аналізу зовнішньоторговельних відносин України та Китаю визначено, що взаємовідносини аналізованих країн отримали розвиток ще за радянських часів, коли фахівці з України направлялися в КНР для обміну досвідом, зокрема в металургійній та сільськогосподарській сферах. У 2011 році зв’язки країн стали тіснішими через підписання Декларації щодо стратегічного партнерства між Україною та КНР. У 2013 році зовнішньоекономічні стосунки двох країн отримали додатковий імпульс для розвитку після проголошення китайського лідера про ініціативу інклюзивної глобалізації «Один пояс, оди шлях». Визначено, що співпраця України та Китаю в рамках цієї ініціативи має двобічний вигідний характер: Україна розташована в географічному центрі Європи, для транзиту китайських транспортних засобів у Європу вона має важливе стратегічне значення. Визначено, що розвиток подальших зовнішньоекономічних зв’язків України з Китаєм в межах ініціативи «Один пояс, один шлях» має носити й інклюзивний характер для України. Вона в межах цього співробітництва має використовувати не лише свій транзитний потенціал, а й отримає порівняльні переваги у високотехнологічних галузях, які було виявлено за результатами проведеного аналізу. Автором удосконалено науково-методологічний підхід до технологічної ефективності двосторонніх торгівельних відносин як основи формування міжнародного конкурентного лідерства країн, зокрема розроблено алгоритм визначення рівня технологічної ефективності міжнародної торгівлі між двома країнами, який має таку послідовність дій: декомпозиція торгового портфелю країн у Сторінка 4 з 13 двосторонній торгівлі та визначення груп високотехнологічних товарів; визначення часток високотехнологічної продукції у взаємній торгівлі; розрахунок індексу порівняльних переваг країн у двосторонній торгівлі, визначення рівня технологічної ефективності двосторонніх торгівельних відносин за категоріями товарів відповідно до Класифікатора УКТЗЕД в таких діапазонах: [0; 1] – спеціалізація країни у виробництві товару є недостатньою; [1; ∞] – країна має порівняльні переваги або спеціалізується на виробництві і- того товару. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15640 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15626 Сучасні напрямки вдосконалення системи фізичного виховання студентів закладів вищої освіти Салатенко, Іван Олександрович; Salatenko, Ivan У сучасних умовах інтегрування України у європейську систему вищої освіти стратегічним завданням реформування вищої освіти України є трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні, що передбачає перегляд змісту вищої освіти та наповнення його новітнім матеріалом, упровадженням сучасних технологій навчання. Разом з тим нагальною потребою є підвищення зацікавленості студентів у якості навчання, заохочення кожного студента до активної пізнавальної діяльності на підставі посилення ролі навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи. Провідні автори у сфері фізичного виховання наголошують, що діюча в теперішній час організація фізичного виховання в закладах вищої освіти недостатньо ефективна для підвищення рівня фізичної підготовленості, здоров’я, професійно важливих психофізіологічних якостей значної кількості студентів. In the current conditions of Ukraine's integration into the European system of higher education, the strategic task of reforming higher education in Ukraine is to transform quantitative indicators of educational services into qualitative ones, which involves revising the content of higher education and filling it with the latest material, introducing modern learning technologies. At the same time, there is an urgent need to increase students' interest in the quality of education, encourage each student to active cognitive activity on the basis of strengthening the role of educational and research work. Leading authors in the field of physical education emphasize that the current organization of physical education in higher education institutions is not effective enough to increase the level of physical fitness, health, and professionally important psychophysiological qualities of a significant number of students. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15626 2026-01-01T00:00:00Z