https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6 Thu, 17 Sep 2026 17:01:41 GMT 2026-09-17T17:01:41Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16245 Особливості переживання невизначеності в осіб із різним рівнем екзистенційного інтелекту Сметаняк, Владислав Ігорович; Пилипенко, Надія Миколаївна; Грицук, Оксана Вікторівна; Smetaniak, Vladyslav; Pylypenko, Nadiia; Hrytsuk, Oksana В умовах сучасної реальності, що характеризується високою динамічністю та непередбачуваністю змін, здатність людини адекватно реагувати на невизначені ситуації набуває особливої ваги для збереження психічного здоров’я й загального благополуччя. Актуальність порушеної проблематики зумовлена зростаючим значенням ЕІ як внутрішнього ресурсу, що забезпечує ефективне подолання стресових і кризових обставин. Метою дослідження є вивчення взаємозв'язку між рівнем ЕІ та сприйняттям невизначеності, а також аналіз психологічних реакцій і стратегій подолання невизначених ситуацій. Для досягнення цієї мети використовуються теоретичні методи (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція) та емпіричні методи (опис), що дозволяє отримати комплексне уявлення про проблему. Отримані результати свідчать про суттєвий вплив рівня ЕІ на характер сприйняття невизначеності. Простежується тенденція, відповідно до якої підви щення рівня EI супроводжується зростанням толерантності до невизначених ситуацій. Особи з високим рівнем ЕІ виявляють більшу здатність до адаптивного подолання труднощів, смислотворення та ефективної емоційної саморегуляції. Натомість за низького рівня EI невизначеність частіше провокує негативні емоційні реакції та схильність до катастрофізації. За середнього рівня ЕІ спостерігається помірна стійкість до неоднозначності, що проявляється у поєднанні уникальних тенденцій із активним пошуком можливих рішень. Узагальнення результатів дослідження дозволяє підкреслити значущість розвитку ЕІ як чинника підвищення адаптації до невизначених життєвих обставин. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій, спрямованих на розвиток екзистенційної рефлек сії, формування толерантності до невизначеності, поглиблення смислотворчих процесів і зміцнення психологічної стійкості. In the context of contemporary reality, characterized by high dynamism and unpredictability of changes, an individual's ability to respond adequately to uncertain situations becomes particularly important for maintaining mental health and overall well-being. The relevance of this issue is determined by the growing significance of existential intelligence (EI) as an internal resource that enables effective coping with stressful and crisis situations. The aim of the study is to examine the relationship between the level of EI and the perception of uncertainty, as well as to analyze psychological reactions and strategies for coping with uncertain situations. To achieve this aim, both theoretical methods (analysis, synthesis, abstraction, induction, deduction) and empirical methods (description) are employed, allowing for a comprehensive understanding of the problem. The results indicate a significant influence of EI on the way uncertainty is perceived. A clear tendency is observed whereby an increase in EI corresponds with higher tolerance for uncertain situations. Individuals with a high level of EI demonstrate greater capacity for adaptive coping, meaning-making, and effective emotional self-regulation. In contrast, low EI is associated with more frequent negative emotional responses and a tendency toward catastrophizing. Those with an average level of EI show moderate resilience to ambiguity, manifested in a combination of avoidance tendencies with active search for possible solutions. The generalization of the study’s findings emphasizes the importance of developing EI as a factor that enhances adaptation to uncertain life circumstances. The practical significance of this work lies in the possibility of applying the proposed recommendations aimed at fostering existential reflection, developing tolerance for uncertainty, deepening meaning-making processes, and strengthening psychological resilience. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16245 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16244 Роль соціального капіталу в мікроекономічній парадигмі підприємницької діяльності Пилипенко, Надія Миколаївна; Pylypenko, Nadiia Розглянуто роль соціального капіталу в мікроекономічній парадигмі підприємницької діяльності. The role of social capital in the microeconomic paradigm of entrepreneurial activity is examined. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16244 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16243 Стратегічні траєкторії інтеграції штучного інтелекту в бізнес-процеси підприємства в контексті забезпечення конкурентоспроможності Пилипенко, Надія; Воліна, Олександра; Pylypenko, Nadiia; Volina, Oleksandra Розглянуто стратегічні траєкторії інтеграції штучного інтелекту в бізнес-процеси підприємства в контексті забезпечення конкурентоспроможності. The paper examines strategic approaches to integrating artificial intelligence into a company’s business processes with a view to ensuring competitiveness. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16243 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16242 Шляхи підвищення мотивації навчання математики у процесі підготовки студентів нематематичних спеціальностей Розуменко, Анжела; Розуменко, Анатолій; Rozumenko, Anzhela; Rozumenko, Anatolii Проблема вивчення математичних дисциплін студентами нема-тематичних спеціальностей завжди була і залишається предметом досліджень викладачів, науковців і методистів. Аналіз результатів теоретичних розвідок і експериментальних досліджень переконує у необхідності підвищення навчальної мотивації для забезпечення якісної математичної підготовки майбутніх фахівців. Негативні зміни у навчальній мотивації учнів та студентів відзначають як учителі-практики, так і викладачі закладів вищої освіти. Така ситуація зумовлена цілим рядом причин. До причин об’єктивного характеру ми відносимо наступні: в Україні оголошено військовий стан, що значно посилює стан тривожності учнів і студентів; дистанційна форма навчання на територіях, які межують з країною-агресором, ускладнює організацію якісного навчального процесу; частина учнів і студентів є внутрішньо переміщеними особами або взагалі виїхали з країни. Суб’єктивними ми вважаємо наступні причини: збільшується кількість учнів і студентів, які або уникають виконання навчальних завдань або не бажають виконувати їх самостійно; при виконанні завдань використовують комп’ютерні технології, які дають змогу легко ознайомлюватись із чимось новим, знаходити відповіді на запитання. Ми поділяємо висновок психологів про те, що знання, які отримані в готовому вигляді не засвоюються або засвоюються поверхово, формально. Для якісного засвоєння навчального матеріалу, усвідомлення його змісту необхідно організувати активну пізнавальну діяльність студентів, посилити їх навчальну мотивацію. Особливого значення ці висновки мають у процесі засвоєння математичних знань, які мають високий ступінь абстрагування. Тому, в умовах сучасної освіти, дослідження щодо пошуку шляхів підвищення мотивації навчання математики, набувають все більшої актуальності. Практика викладання математичних курсів студентам аграрного університету дозволила нам виокремити деякі шляхи підвищення мотивації навчання математики, а саме: обґрунтування необхідності забезпечення якісної математичної підготовки майбутніх фахівців різного напряму спеціалізації та реалізацію фахового спрямування математичної підготовки студентів різних нематематичних спеціальностей через розв’язування дослідницьких завдань. Досвід реалізації названих шляхів дозволяє зробити висновок щодо її позитивного впливу на мотивацію навчання математики студентів нематематичних спеціальностей. Постановка проблеми Мотивація як об’єкт дослідження вже досить довгий час цікавить багатьох учених з педагогічної психології [1]. Це пов’язано з визначальною роллю мотивації в усіх сферах життя людини, зокрема у процесі навчання. Термін «мотивація» походить від латинського слова «movere», що означає «рухатися», оскільки мотивація забезпечує необхідний поштовх для дій. Негативні зміни у навчальній мотивації учнів та студентів відзначають як учителі-практики, так і викладачі закладів вищої освіти. Така ситуація зумовлена, на нашу думку, цілим рядом причин, як об’єктивного (в Україні оголошено військовий стан, що значно посилює стан тривожності учнів і студентів; дистанційна форма навчання на територіях, які межують з країною-агресором, ускладнює організацію якісного навчального процесу; частина учнів і студентів є внутрішньо переміщеними особами або взагалі виїхали з країни), так і суб’єктивного (збільшується кількість учнів і студентів, які або уникають виконання навчальних завдань або не бажають виконувати їх самостійно; при виконанні завдань використовують комп’ютерні технології, які дають змогу легко і без проблем ознайомлюватись із чимось новим, знаходити відповіді на запитання, вирішувати проблеми) характеру. Ми поділяємо висновок психологів про те, що знання, які отримані в готовому вигляді не засвоюються або засвоюються поверхово, формально. Для якісного засвоєння навчального матеріалу, усвідомлення його змісту необхідно організувати активну пізнавальну діяльність учнів і студентів, посилити їх навчальну мотивацію. Тільки тоді навчання буде продуктивним. Особливого значення ці висновки мають у процесі засвоєння математичних знань, які мають високий ступінь абстрагування. Тому, в умовах сучасної освіти, дослідження щодо пошуку шляхів підвищення мотивації навчання математики, набувають все більшої актуальності. Мета статті Обґрунтувати доцільність та виокремити можливі шляхи підвищення мотивації навчання математики студентів нематематичних спеціальностей закладів вищої освіти. The problem of studying mathematical disciplines by students of non-mathematical specialties has always been and remains the subject of research by teachers, scientists and methodologists. Analysis of the results of theoretical explorations and experimental studies convinces of the need to increase learning motivation to ensure high-quality mathematical training of future specialists. Negative changes in the learning motivation of pupils and students are noted by both practicing teachers and teachers of higher education institutions. Such situation takes place due to the several reasons. We consider the following reasons to be objective: martial law has been declared in Ukraine, which significantly increases the level of anxiety of pupils and students; distance learning on the territories bordering the aggressor country complicates the organization of a high-quality educational process; part of pupils and students have changed the place of living within the country or have left the country at all. We consider the following reasons to be subjective: the number of pupils and students who either avoid completing educational tasks or do not want to complete them independently is increasing; computer technologies are used during tasks’ preparation, which give possibilities to get acquainted easily with something new, find answers to questions. We agree with the conclusion of psychologists that knowledge obtained in a ready-made form is not absorbed or is absorbed not efficiently, formally. It is necessary to organize active cognitive activity of students, strengthen their learning motivation for high-quality assimilation of educational material, awareness of its content. These conclusions are particularly important in the process of assimilation of mathematical knowledge, which has a high degree of abstraction. Therefore, research on finding ways to increase the motivation for learning mathematics is becoming increasingly relevant in the conditions of modern education. The practice of teaching mathematics to students at the agricultural university allowed us to identify some ways to increase the motivation for learning mathematics. They are substantiating the need to ensure high-quality mathematical training of future specialists in various areas of specialization and implementing the professional direction of mathematical training of students of various non-mathematical specialties through solving research problems. The experience of implementing the above-mentioned methods allows us to conclude that they have a positive impact on the motivation of students of non-mathematical specialties to study mathematics. Problem Statement Motivation as an object of research has been of interest to many scientists in educational psychology for quite a long time [1]. This is due to the decisive role of motivation in all spheres of human life, in particular in the learning process. The term “motivation” comes from the Latin word «movere», which means «to move», since motivation provides the necessary impetus for action. Negative changes in the learning motivation of pupils and students are noted by both practicing teachers and lecturers in higher education institutions. This situation is due, in our opinion, to a number of reasons, both objective (martial law has been declared in Ukraine, which significantly increases the state of anxiety of students; distance learning in the territories bordering the aggressor country complicates the organization of a high-quality educational process; some students are internally displaced persons or have left the country altogether), and subjective (the number of students who either avoid completing educational tasks or do not want to complete them independently is increasing; when completing tasks, computer technologies are used, which make it possible to easily and without problems get acquainted with something new, find answers to questions, solve problems) nature. We share the conclusion of psychologists that knowledge obtained in a ready-made form is not absorbed or is absorbed superficially, formally. For high-quality assimilation of educational material, awareness of its content, it is necessary to organize active cognitive activity of students and students, to strengthen their educational motivation. Only then will learning be productive. These findings are of particular importance in the process of acquiring mathematical knowledge, which has a high degree of abstraction. Therefore, in the conditions of modern education, research on finding ways to increase motivation for learning mathematics is becoming increasingly relevant. The purpose of the article To substantiate the feasibility and identify possible ways to increase the motivation for learning mathematics among students of non-mathematical specialties in higher education institutions. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16242 2025-01-01T00:00:00Z