https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/981 Tue, 16 Jun 2026 09:37:25 GMT 2026-06-16T09:37:25Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15649 Моніторинг стану якості атмосферного повітря м. Суми Щербаков, Денис Олександрович; Shcherbakov, D. O. Кваліфікаційну роботу присвячено оцінці стану якості атмосферного повітря міста Суми на основі аналізу даних офіційного моніторингу за період 2020-2024 років. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення тенденцій змін концентрацій забруднюючих речовин в умовах трансформації промислового навантаження та появи нових джерел забруднення воєнного характеру. Інформаційна база – довідки Сумського обласного центру з гідрометеорології про стан забруднення атмосферного повітря за 2020, 2021, 2023 та 2024 роки. У роботі проаналізовано сучасні підходи до моніторингу атмосферного повітря в Україні та світі, охарактеризовано систему моніторингу міста Суми, проведено порівняльний аналіз довоєнного (2020-2021 рр.) та воєнного (2023-2024 рр.) періодів. Встановлено критичне погіршення якості атмосферного повітря: індекс забруднення атмосфери зріс з 6,1 до 7,56 (+23,9%), місто перейшло до категорії «забруднений». Середній ІЗА воєнного періоду на 11,7% перевищує показник до повномаштабного вторгнення. Виявлено найвищі темпи зростання концентрацій діоксиду азоту (+21,7%) та діоксиду сірки (+54,5%). Просторовий аналіз показав, що північна промислова зона характеризується найвищими рівнями забруднення з повторюваністю перевищень ГДК 19,2% проти 0,2% у центрі міста. За методологією ВООЗ оцінено вплив забруднення на здоров'я населення: щорічно 560 передчасних смертей та 421 госпіталізація асоціюються з перевищенням рекомендованих рівнів якості повітря. Економічні збитки становлять близько 290 млн грн на рік. Розроблено комплекс заходів щодо покращення якості атмосферного повітря, включаючи екологічні вимоги до генераторів, посилення контролю за промисловими викидами, розвиток електротранспорту, програму озеленення, модернізацію систем опалення та моніторингу. The thesis focuses on assessing air quality in Sumy city based on official monitoring data analysis for the period 2020-2024. The research relevance is determined by the need to identify trends in pollutant concentration changes under conditions of transformed industrial load and emergence of new war-related pollution sources. Research object – atmospheric air of Sumy city. Information base – reports from Sumy Regional Hydrometeorological Center on air pollution status for 2020, 2021, 2023, and 2024. The study analyzes modern approaches to air quality monitoring in Ukraine and globally, characterizes Sumy city monitoring system, and conducts comparative analysis of pre-war (2020-2021) and wartime (2023-2024) periods. Critical air quality deterioration was established: air pollution index increased from 6.1 to 7.56 (+23.9%), city transitioned to «polluted» category. Average wartime API exceeds pre-war indicator by 11.7%. Highest growth rates were detected for nitrogen dioxide (+21.7%) and sulfur dioxide (+54.5%) concentrations. Spatial analysis revealed northern industrial zone having highest pollution levels with GDK exceedance frequency of 19.2% versus 0.2% in city center. Health impact was assessed using WHO methodology: annually 560 premature deaths and 421 hospitalizations are associated with exceeding recommended air quality levels. Economic damage amounts to approximately 290 million UAH per year. A comprehensive set of measures for air quality improvement was developed, including environmental requirements for generators, strengthened industrial emission control, electric transport development, greening program, heating and monitoring systems modernization. The research has scientific novelty in conducting first comparative analysis of Sumy air quality in pre-war versus wartime periods, revealing pollution structure transformation and documenting environmental consequences of warfare. Practical significance lies in providing baseline data for local government decision-making on atmospheric air protection and post-war environmental recovery planning. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15649 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15648 Оцінка шляхів забезпечення раціонального використання лучних угідь заплави р. Псел (Сумська область) Слинько, Я. Г.; Slynko, Ya. G. У роботі подається аналіз продуктивності заплавних лук р. Псел під впливом випасу, сінокосінь і рекреаційного навантаження. На основі отриманих результатів подано оцінку шляхів забезпечення раціонального використання заплавних лук р. Псел у межах Сумської області. Заплавні луки річки Псел є унікальними природними екосистемами Лівобережного Лісостепу України, які відіграють важливу біосферну, середовищестабілізуючу та господарську роль. Проте внаслідок інтенсивного антропогенного впливу (зокрема, надмірного випасу худоби, безсистемного сінокосіння та зростаючого рекреаційного навантаження) спостерігається деградація лучних фітоценозів та пасовищна дигресія. За таких умов оцінка продуктивності цих угідь та розробка науково обґрунтованих шляхів їхнього раціонального використання є надзвичайно актуальним завданням для збереження біорізноманіття та підтримання екологічної рівноваги регіону. Метою кваліфікаційної роботи є оцінка продуктивності заплавних лук р. Псел у межах Сумської області, проведення комплексного аналізу шляхів оптимізації користування заплавними луками р. Псел і розробка рекомендацій щодо їх охорони й раціонального господарського використання. Результати оцінки продуктивності заплавних луків р. Псел дозволили розробити заходи щодо підвищення продуктивності природних пасовищ і сінокосів, сформованих у заплаві р. Псел у межах Сумської області. Було визначено оптимальне пасовищне навантаження на рівні 1,4 гол./га, що узгоджується з нормативними показниками для Лісостепової зони України (2–3 гол./га). Запропоновано схему пасовищезміни на основі загонно-порційної системи, яка забезпечує раціональне використання лучних угідь. Для підвищення якості луків у режимі сінокосіння обґрунтовано необхідність дотримання оптимальних строків і кратності укосів, зокрема рекомендовано одноразове скошування з чергуванням ранніх і пізніх строків. Мінімізація рекреаційного впливу досягається за умови дотримання норм рекреаційної ємності території, коли антропогенне навантаження не спричиняє деструктивних змін у структурі та функціонуванні рослинного покриву Нормування пасовищних, сінокісних і рекреакційних навантажень сприяє формуванню кормової маси з підвищеним вмістом сирого протеїну, що зумовлено високою часткою злаків і бобових видів у складі травостою. Водночас надмірне антропогенне навантаження на лучні фітоценози призводить до зниження їхньої продуктивності, а також до погіршення кормової якості сіна. The thesis presents an analysis of the productivity of the Psel River floodplain meadows under the influence of grazing, haymaking, and recreational use. Based on the results obtained, an assessment is provided of ways to ensure the rational use of the Psel River floodplain meadows within the Sumy region. The floodplain meadows of the Psel River are unique natural ecosystems of the LeftBank Forest-Steppe of Ukraine, which play an important biospheric, environmentstabilizing, and economic role. However, due to intensive anthropogenic impact (in particular, overgrazing, haphazard haymaking, and increasing recreational pressure), degradation of meadow phytocenoses and pasture regression are observed. Under these conditions, assessing the productivity of these lands and developing scientifically sound approaches to their rational use is an extremely urgent task for preserving biodiversity and maintaining the region’s ecological balance. The aim of this thesis is to assess the productivity of the floodplain meadows of the Psel River within the Sumy region, conduct a comprehensive analysis of ways to optimize the use of the Psel River floodplain meadows, and develop recommendations for their conservation and rational economic use. The results of the productivity assessment of the floodplain meadows of the Psel River have made it possible to develop measures to increase the productivity of natural pastures and hayfields formed in the Psel River floodplain within the Sumy region. The optimal grazing load was determined at 1.4 head/ha, which is consistent with the normative indicators for the Forest-Steppe zone of Ukraine (2–3 head/ha). A pasture rotation scheme based on a paddock-portion system was proposed, which ensures the rational use of meadow lands. To improve the quality of meadows under haymaking conditions, the necessity of adhering to optimal timing and the number of cuttings is substantiated; in particular, a single mowing with alternating early and late dates is recommended. Minimization of recreational impact is achieved provided that the norms of the territory’s recreational carrying capacity are observed, when anthropogenic load does not cause destructive changes in the structure and functioning of the vegetation cover Regulating grazing, haymaking, and recreational loads contributes to the formation of forage with a higher crude protein content, due to the high proportion of grasses and legumes in the sward composition. At the same time, excessive anthropogenic pressure on meadow phytocenoses leads to a decrease in their productivity, as well as to a deterioration in the forage quality of hay. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15648 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15647 Екологічний стан поверхневих водойм міста Суми Маслов, М. В.; Maslov, M. V. Кваліфікаційна робота викладена на 63 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 12 таблицями 18 рисунками, Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Мета роботи - провести екологічну оцінку поверхневих водойм міста Суми базуючись на результатах аналізу органолептичних та біохімічних показників якості води; на основі отриманих даних надати науково обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації водокористування. У ході дослідження використано аналітичні, статистичні та порівняльні методи. За результатами досліджень визначено органолептичні та деякі біохімічні показники якості води у чотирьох водоймах м. Суми, вміст кисню у воді по сезонах року, порівняно рівень біологічного споживання кисню у річках Псел, Сумка, Стрілка та озері Чеха. Практична значимість дослідження полягає в можливості застосування отриманих даних для розробки заходів із зменшення рівя забруднення досліджуваних водойм. Результати досліджень мають як наукове, так і практичне значення. Запропоновані в роботі рекомендації можуть бути використані органами місцевої влади, екологічними службами, громадськими організаціями при плануванні заходів щодо охорони довкілля, екологічного моніторингу та екопросвітницької діяльності. Вони сприятимуть посиленню природоохоронної роботи в місті, збереженню біорізноманіття та формуванню основ сталого розвитку. Таким чином, кваліфікаційна бакалаврська робота є вагомим внеском у розвиток регіональної екологічної науки, сприяє реалізації національних і міжнародних природоохоронних програм, підвищує суспільну обізнаність щодо проблем охорони природи та необхідності збалансованого використання водних ресурсів. The thesis is presented on 63 pages of computer text, illustrated with 12 tables, 18 figures. The work consists of an introduction, four sections, conclusions and proposals, a list of sources used and supplement. The purpose of the work is to conduct an ecological assessment of surface water bodies of the city of Sumy based on the results of the analysis of organoleptic and biochemical indicators of water quality; based on the data obtained, to provide scientifically sound recommendations for optimizing water use. The study used analytical, statistical and comparative methods. According to the results of the study, organoleptic and some biochemical indicators of water quality in four reservoirs of the city of Sumy, the oxygen content in water by season, and the level of biological oxygen consumption in the rivers Psel, Sumka, Strilka and Lake Chekha were compared. The practical significance of the study lies in the possibility of using the obtained data to develop measures to reduce the level of pollution of the studied reservoirs. The research results have both scientific and practical significance. The recommendations proposed in the work can be used by local authorities, environmental services, and public organizations when planning environmental protection measures, environmental monitoring, and eco-educational activities. They will contribute to strengthening environmental protection work in the city, preserving biodiversity, and forming the foundations of sustainable development. Thus, the qualifying bachelor's thesis is a significant contribution to the development of regional environmental science, contributes to the implementation of national and international environmental protection programs, and raises public awareness of the problems of nature protection and the need for balanced use of water resources. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15647 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15646 Екологічнна ситуаці у м. Львів : стан, проблеми та щляхи їх вирішення Корх, Є. Р.; Korkh, Y. R. Актуальність теми. Екологічний стан великих міст є одним із ключових показників сталого розвитку територій та рівня екологічної безпеки населення. Для м. Львів, який поєднує інтенсивні урбанізаційні процеси з історично цінним природним і культурним середовищем, проблема збереження якості довкілля набуває особливого значення. Дослідження сучасного стану міського середовища та пошук ефективних шляхів його екологічного вдосконалення є необхідною умовою збалансованого розвитку міста та підвищення якості життя його мешканців. Метою кваліфікаційної роботи є комплексна оцінка екологічної ситуації у місті Львів, виявлення основних чинників і проблем, що визначають сучасний стан довкілля, а також обгрунтування перспективних напрямів і шляхів поліпшення екологічного стану міста з урахуванням принципів сталого розвитку та екологічної безпеки. Відповідно до мети у роботі було поставлено наступні завдання: 1) охарактеризувати природно-географічні та містобудівні особливосіт м. Львів, що впливають на формування екологічної ситуації; 2) оцінити сучасні екологічні проблеми міста та їх просторову диференціацію; 3) обгрунтувати перспективні напрями та заходи щодо покращення екологічного стану міста. Об’єктом дослідження був екологічний стан території міста Львів як складної природно-антропогенної системи. Предмет дослідження – сукупність екологічних процесів, показників і чинників, що формують сучасну екологічну ситуацію у м. Львів, а також механізми її регулювання та оптимізації. Загальна характеристика роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, а також списку використаної літератури, який включає 38 літературних джерел. Основний зміст роботи викладений на 58 сторінках і проілюстрований 10 рисунками. Actuality of theme. The ecological condition of large cities is one of the key indicators of sustainable development of territories and the level of environmental safety of the population. For the cuty of Lviv, which combines intensive urbanization processes with a historically valuable natural and cultural environment, the issue of preserving the quality of the environment is of particular importance. Research into the current state of the urban environment and the search for effective ways to improve it ecologically are necessary conditions for the balanced development of the ciry and improving the quality of life of its residents. The purpose of the qualification work is comprehensively assess the environmental situation in the city of Lviv, identify the main factors and problems that determine the current state of the environment, and justify promising directions and ways to improve the ecological state of the city, taking into account the principles of sustainable development and environmental safety. In accordance with the aim, the following tasks were set: 1) to characterize the natural-geographical and urban planning features of Lviv that influence the formation of the environmental situation; 2) to assess the current environmental problems of Lviv and their spatial differentiation; 3) to substantiate promising directions and measures for improving the ecological condition of the city. The object of the study was the environmental condition of the territory of Lviv as a complex natural and anthropogenic system. The subject of the study was the set of environmental processes, indicators, and factors that shape the current environmental situation in Lviv, as well as the mechanisms for its regulation and optimization. General characteristics of the work. The qualification work consist of an introduction, three chapters, conclusions and a list of references, which includes 38 literary sources. The main content of the work is set out on 58 pages and illustrated with 10 figures. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15646 2026-01-01T00:00:00Z