Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10438
Title: Методи ранньої діагностики хвороби Марека
Other Titles: Methods of early diagnosis of Marek’s disease
Authors: Лівощенко, Людмила Павлівна
Лівощенко, Євгенія Михайлівна
Livoshchenko, E. M.
Livoshchenko, L. P.
Keywords: хвороба Марека
гістопатологія
лімфоїдні пухлини
Marek’s disease
histopathology
lymphoid tumors
Issue Date: 2022
Publisher: СНАУ
Citation: Лівощенко Л. П. Методи ранньої діагностики хвороби Марека [Електронний ресурс] / Л. П. Лівощенко, Є. М. Лівощенко // Вісник Сумського національного аграрного університету : науковий журнал. – Сер. «Ветеринарна медицина» / Сумський національний аграрний університет. – Суми : СНАУ, 2022. – Вип. 1 (56). – С. 24-30.
Abstract: Хвороба Марека (ХМ) є значно поширеним лімфопроліферативним захворюванням переважно курей, але можуть вражатися і інші види птиці. Викликається клітинно-асоційованим герпесвірусом, що належить до підродини Alphaherpesvirinae родини Herpesviridae. ХМ призводить до величезних економічних втрат за рахунок вибраковки тушок, втрати продуктивності та якості продукції. Хоча розробка ефективних вакцин і ліній розведення курей, стійких до цієї хвороби, мала величезний успіх, але нові і більш вірулентні штами продовжують з’являтися до сьогодні. Інфікування птиці відбувається в молодому віці переважно до двох недільного віку. Хворі курчата виділяють віру в зовнішнє середовище уже через сім діб, тому рання діагностика ХМ і видалення ураженої птиці має велике значення для підтримки благополуччя стада. Тому метою цього дослідження було вивчення патології хвороби Марека у курей шляхом співвіднесення різних клініко-патологічних змін, таких як клінічні ознаки, макрозміни, цитологічні та патоморфологічні дослідження і визначення доступного методу діагностики для виробників. Гематологічний аналіз показав значне збільшення загальної кількісті лейкоцитів у птиці, ураженої ХМ, порівняно зі здоровою птицею. У захворілих курей виявляли пригніченісь, анорексію, параліч (кульгавість), сліпоту та вузилкові ураження шкіри. При розтині загиблої птиці виявлені множинні пухлини різного розміру від сірого до жовтого кольору - вузликові ураження вісцеральних органів, печінки, селезінки, легенів, серця, нирок, яєчників і ін. Одностороннє або двостороннє збільшення нервів, особливо сідничних і плечових нервів, з втратою перехресної частини. Цитологічними дослідженнями виявлено лімфоцити з тонким обідком цитоплазми та везикулярним ядром, що мали тонку мережу хроматину та виражений плеоморфізм із підвищеною клітинністю, що свідчить про хворобу Марека. Патоморфологічно в уражених органах спостерігалася інфільтрація плеоморфними, тобто малими, середніми та великими лімфоцитами та лімфобластами. Таким чином, клінічні ознаки поряд з макроскопічними, цитологічними та гістопатологічними дослідженнями пухлинних уражень підозрюваних випадків, можуть вважатися надійними та недорогими засобами для рутинної діагностики ХМ у курей у польових умовах, що сприятиме подальшому вдосконаленню діагностичних методик для ідентифікації і характеристики вірусу.
Description: Introduction. Chicken is the most common poultry meat in Ukraine and is one of the basic components of the «consumer basket» - a set of foods that is formed using standards of physiological needs of the human body in food based on their chemical composition and energy value, taking into account WHO recommendations. Infectious diseases, in particular Marek’s disease, hinder the development of this industry. The purpose of the work. Our studies focused on the relationship between different clinical and pathological changes, such as clinical signs, macroscopic changes, cytological and histopathological studies and the possibility of use in the field in the diagnosis of MD. Materials and methods of research. The research was carried out in the conditions of private poultry farms on birds of the Leghorn and Poltava clay breeds. Hematological parameters were studied using standard methods, such as hemoglobin (Hb) - cyamide method, erythrocytes and leukocytes - according to the generally accepted method (in Goryaev’s counting chamber), leukocyte formula was calculated by staining blood smears according to Romanovsky-Gim. For cytological examination and analysis, smears were prepared - prints and stained by the Giemsa method. Paraffinized tissue sections were prepared with a thickness of 4-5 μm, stained with hematoxylin - eosin according to the standard procedure described by Brar et al. (2000). Results of research and discussion. According to clinical signs, the bird was characterized by signs of weight loss, dehydration, pale and anemic combs and earrings. According to clinical signs, the bird was characterized by signs of weight loss, dehydration, pale and anemic combs and earrings. The skin form was characterized by nodular lesions at the base of the feather follicles. Similar changes have been recorded by other researchers, including Biggs (1973), Swathi B, Kumar, Anand & Reddy MR. (2019). In this study, based on cytological evaluation of smears in 24 (38.70%) cases diagnosed with Marek’s disease. The results of these studies are consistent with those obtained by Biggs (1973), Swathi B., Kumar S., Anand K. & Reddy M. (2012). The lesions observed in the internal organs were characterized by infiltration of polymorphic lymphoid cells and corresponded to the reports of Bavananthasivam J. Astill J., Matsuyama-Kato A. et al. (2021). Conclusions. Cytological and histopathological examination together with thorough pathological examination can be advantageously used for early diagnosis and differential diagnosis of Marek’s disease with other tumor diseases of birds.
URI: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/10438
Appears in Collections:Науковий журнал "Вісник СНАУ"

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
4.pdf379,9 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.