Залежність відтворювальних якостей свиноматок від породи та методів розведення в умовах племінного репродуктору

Abstract

В статті вивчались продуктивні якості свиноматок основних материнських порід великої білої та ландрас ірландського походження за чистопородного варіанту їх розведення та прямого і зворотного схрещування. Встановлено, що загальна кількість поросят в гнізді при народженні та багатоплідність свиноматок більше залежала від методів розведення, тоді як великоплідність від породи матері. Різниця між свиноматками великої білої та ландрас порід за чистопородного розведення склала за багатопдідністтю 0,64% при чистопородному розведенні та 0,66% – при схрещуванні. Тоді як різниця між чистопородним варіантом розведення і схрещування тварин цих порід сягнула 2,6%. Водночас маса гнізда поросят при народженні залежала, як від породи матері, так і від методу розведення. Міжпородна різниця за рівнем прояву цієї ознаки склала 1,4–3,7% за чистопородного розведення та схрещування відповідно. Різниця за величиною цієї ознаки між чистопородним варіантом розведення і схрещуванням склала 6,7–9,2%. Доведено, що збереженість поросят до відлучення більше залежала від породи свиноматок, тоді як їх кількість в гнізді на момент відлучення, індивідуальна маса та маса гнізда в цей період більше залежали від методу розведення. Так, переваги свиноматок породи ландрас над аналогами великої білої за збереженістю склали 0,5–1,2%, водночас за різних варіантів розведення цих порід різниця була 0,1–0,5%. Різниця за кількістю поросят при відлучені становила між тваринами з різними методами розведення 2,4–3,2%, а між свиноматками вихідних порід за обох варіантів розведення склала лише 0,1–0,8%. Відмінність за індивідуальною живою масою поросят на час відлучення становила 4,2–5,8% за різних методів розведення тварин вихідних порід, тоді як міжпородна різниця склала 1,4–2,9% за чистопородного розведення та схрещування відповідно. Водночас за масою гнізда поросят при відлученні міжпородна різниця становила 1,4% за чистопородного розведення та 3,7% – за їх схрещування, а розбіжність між чистопородним варіантом розведення та схрещуванням тварин цих порід склала 6,7–9,2%. Визначено, що на ріст поросят в підсисний період більше вплину мав метод розведення ніж породна належність маток. Середньодобові прирости поросят залежали на 1,8–2,5% від породи свиноматки і на 6,8–7,7% від методу розведення, що спричинило різницю в абсолютних приростах між двома породами за чистопородного розведення 2,5% та за схрещування 0,8%. Водночас відмінність за цим показником між чистопородним варіантом розведення і схрещуванням для обох порід склала 6,8–5,0%. І як результат міжпородна різниця в середній масі одного поросяти при відлучені за чистопородного розведення склала 2,9%, а при схрещуванні – 1,4%. Одночасно відмінність за цією ознакою між чистопородним варіантом розведення і схрещуванням для великої білої породи склала 5,8%, а для породи ландрас 4,2%. Встановлено, що репродуктивні якості свиноматок більш суттєво залежали від методу розведення ніж від породи свиноматки. Так різниця між свиноматками основних материнських порід за величиною комплексних індексів за чистопородного розведення склала 0,1–0,4%, а при їх схрещуванні лише 0,1%. Водночас різниця за комплексними індексами, які розраховані за чистопородного розведення та схрещування відповідних порід склала 3,5–4,1% у великої білої породи і 3,4–4,0% у породи ландрас.