Посівні якості насіння ріпаку в залежності від обробки електромагнітним випромінюванням різних режимів як екологічний спосіб підвищення врожайності

Abstract

У статті проведений аналіз впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ) червоного (660 нм), синього (460 нм) діапазонів, та сумісного впливу, з експозицією 10 та 30 хвилин на кожний варіант опромінення ріпаку. Світлодіодна фітолампа Grow Light 2 Full Spectrum, яка використовувалась в дослідах, має велику площу освітлення, володіє гнучкістю і має 3 окремі головки, що дозволяє збільшити кут освітлення в кілька разів. Завдяки гнучкості кожної окремої головки лампи, було можливо підібрати та відрегулювати кут освітлення. Подібна лампа може досягати 360° освітлення. Одна з найголовніших особливостей лампи – індивідуальний режим опромінення. Для дослідів були обрано ріпак, як одну з найпоширеніших культур на теренах України. Ріпак є економічно важливою алотетраплоїдною олійною культурою. Традиційно ріпак – одна з найбільш маржинальних та експортно орієнтованих сільськогосподарських культур. В якості контролюю використовували неопромінене насіння. Вивчалися енергія проростання та лабораторна схожість і додатково довжина корінців та проростків. Отримані результати показали, що найвагоміший вплив на енергію проростання та лабораторну схожість мав варіант сумісної дії і червоного і синього діапазонів впродовж 30 хвилин. Саме такий режим обробки в лабораторних умовах показує можливості активізації біопотенціалу насіння. Таким чином, саме активація групи різних фоторецепторів, і фітохромів і кріптохрому, є найефективнішим. Обробка впродовж 10 хвилин майже не мала впливу у всіх варіантах довжини хвилі. Це може бути пов’язано з тим, що вплив ЕМВ має пролонговану дію і може проявитися пізніше. Для ріпаку різниця з контролем коливалась в межах 2%. Виявлений факт можливо пояснити особливостями біохімічних процесів, зокрема їх швидкості, що потребує подальшого вивчення. В цілому, підвищення лабораторної схожості на енергії проростання насіння ріпаку, що є незначним в лабораторних умовах, але може мати вагомий ефект в умовах польових досліджень, з урахуванням погодних умов та інших факторах вирощування. Не виявлено закономірності змін в показниках довжини корінців та проростків у всіх варіантах досліду, що може говорити про нечутливість даного показника до обробки ЕМВ.