Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11230
Назва: Видові та сортові особливості формування врожаю гірчиці та його якості в умовах Лівобережного Лісостепу України
Інші назви: Species and varietal features of mustard crop formation and its quality under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine
Автори: Колосок, Володимир Григорович
Kolosok, V. G.
Ключові слова: гірчиця
види
сорти
погодні умови
морфологічні параметри
площа листкової поверхні
продуктивність
врожайність
mustard
species
varieties
weather conditions
morphological parameters
leaf surface area
productivity
yield
Дата публікації: 2023
Видавництво: СНАУ
Бібліографічний опис: Колосок В. Г. Видові та сортові особливості формування врожаю гірчиці та його якості в умовах Лівобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю : 201 «Агрономія» / В. Г. Колосок. – Суми : Сумський національний аграрний університет, 2023. – 194 c.
Короткий огляд (реферат): Обґрунтування вибору теми дослідження. Олійно-жировий комплекс є головним сегментом агропромислового комплексу України. З огляду на перенасичення орних земель соняшником упровадження нових видів олійних культур, зокрема гірчиці, на часі. За сучасних змін кліматичних умов визначення особливостей реалізації біологічного потенціалу видів та сортів в умовах конкретного регіону є важливим завданням. Також якість продукції гірчиці залежить як від виповненості насіння, так і від хімічного складу. Слід зазначити, що видові та сортові особливості гірчиці (біла, сиза та чорта) в умовах Лівобережного Лісостепу України не вивчалися. Водночас посилення уваги до здорового харчування все більше переконує людство в необхідності споживання не тільки високоенергетичних продуктів, а й з певним складом жирних кислот та вітамінів. Поліненасичені жирні кислоти гірчиці мають високу біологічну цінність. Організм людини не здатний їх синтезувати, тому їх називають незамінними (есенціальними) жирними кислотами, що підкреслює важливість та актуальність вивчення джерел їх отримання, зокрема видів та сортів гірчиці. Уперше досліджено видові та сортові особливості формування асиміляційної поверхні та продуктивності рослин гірчиці в умовах Лівобережного Лісостепу України. Визначено показники якості отриманого насіння та його жирнокислотний склад. Оптимізовано технологію вирощування гірчиці за рахунок підбору видів та сортів, здатних реалізовувати біологічний потенціал в умовах Лівобережного Лісостепу України. Набули подальшого розвитку питання впливу погодних факторів на формування морфологічних параметрів, структуру врожаю та його якість залежно від видових та сортових особливостей. Обґрунтовано економічну та енергетичну ефективність вирощування гірчиці за використання різних видів та сортів. Практичне значення одержаних результатів. Аграрним формуванням Лівобережного Лісостепу України рекомендовано види та сорти гірчиці, які забезпечили реалізацію біологічного потенціалу: гірчиці білої − 1,59 до 1,85 т/га; гірчиці сарептської − 1,30−1,67 т/га; гірчиці чорної − 1,33−1,45 т/га. Рекомендовані види та сорти гірчиці вирощували у виробничих умовах Лівобережного Лісостепу України, зокрема у ФГ «СК-11» (Сумська область) та ФГ «Родина» (Полтавська область) на загальній площі 64 га. Підтверджено їх економічну ефективність, а саме прибуток – 25320 та 27320 грн/га, та рентабельність 85−88 %. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання щодо оптимізації вирощування гірчиці шляхом підбору видів та сортів для умов Лівобережного Лісостепу України. Досліджувались особливості формування показників структури врожаю насіння та його якості залежно від виду та сорту гірчиці в умовах Лівобережного Лісостепу України. Проведено аналіз вітчизняних та світових джерел щодо напрямків використання та перспектив вирощування гірчиці у світі та Україні. Також охарактеризовано сучасні види та сорти гірчиці. Розкрито особливості технології вирощування та тенденції селекційної роботи з гірчицею. Підтверджено, що багатовекторність використання гірчиці та продуктів її переробки забезпечує сталий попит сировини на внутрішньому та зовнішньому ринках агропродукції. За останні десять років світові посівні площі під гірчицею змінилися в межах від 0,7 до 1,1 млн га. Інтерес виробничників до гірчиці характеризується нестабільністю, однак останніми роками почала спостерігатися певна сталість. Зростання попиту на насіння гірчиці також пов’язане з епідемією коронавірусної хвороби, спричиненою COVID-19. Доведено, що стабільний попит на гірчичне зерно з боку європейських експортерів та внутрішніх споживачів продуктів переробки дозволив їй зайняти важливе місце у структурі олійних культур. Частка українського виробництва насіння гірчиці становить 4 % світового обсягу. Підтверджено, що ґрунтово-кліматичні умови місця проведення досліджень є сприятливими для вирощування гірчиці білої, гірчиці сарептської, гірчиці чорної. За результатами розрахунку гідротермічного коефіцієнта було виявлено, що періоди вегетації 2020 та 2021 рр. слід класифікувати як нормальні (ГТК=1,02–1,03), а 2022 р. (ГТК=1,32) як вологий. Розвиток вегетативної сфери залежав від видових та сортових особливостей. Більш високорослими формувались особини гірчиці сарептської озимої. Меншими показниками відзначалися ярі сорти гірчиці білої (136,2 см) та гірчиці сизої (135,8 см). Розподіл сортів за висотою мав таку послідовність: Романтика (155,0 см); Талісман (147,1 см); Ослава (146,6 см); Біла принцеса (143,9 см); Ретро (145,7 см). Дисперсійний аналіз виявив, що на висоту рослин впливали сортові особливості найбільшою мірою – 58 %; а фактор «погода» – 32 %. Найбільш розвинену площу асиміляційної поверхні відмічено у сортів гірчиці білої (38,2 тис. м2/га). Дещо менші значення отримали на посівах гірчиці сарептської (34,7 тис. м2/га) та гірчиці чорної (31,7 тис. м2/га). У розрізі сортів цей показник ранжувався від Біла принцеса – 40,9 тис. м2/га; Ослава – 39,6 тис. м2/га; Запоріжанка – 38,2 тис. м2/га; Талісман та Феліція – 37,9 тис. м2/га і найнижчим він був у сорту Пріма – 37,8 тис. м2/га. Дисперсійний аналіз підтвердив, що максимальний вплив на площу асиміляційної поверхні мали видові та сортові особливості – 88 %, тоді як «погодні умови» – 9 %, а інші фактори – лише 3 %. Індивідуальна продуктивність рослин є головним складником формування майбутнього врожаю. Серед ярих форм у міру зниження показника сорти ранжувалися: Біла принцеса – 1,32 г; Ослава – 1,25 г; Запоріжанка – 1,2 г; Феліція – 1,2 г; Талісман та Пріма – 1,18 г. Суттєвий недобір індивідуальної продуктивності отримано у сортів Росава – 0,98 г; Вікторія – 0,95 г; Чорнява – 0,93 г. Середні значення маси насіння з однієї рослини визначено у сортів: Росава – 1,0 г; Софія – 1,04 г; Деметра та Підпечерецька –1,13 г; Ретро – 1,15 г. Вихід продукції з одного гектара є важливим чинником визначення рівня реалізації біологічного потенціалу виду чи сорту в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. За результатами досліджень найвищу врожайність отримано у сортів гірчиці білої від 1,59 до 1,85 т/га (у середньому 1,69 т/га). У розрізі досліджуваних сортів: Біла принцеса (1,85 т/га); Романтика та Ослава (1,75 т/га); Запоріжанка (1,68 т/га); Феліція (1,67 т/га); Пріма (1,66 т/га), Талісман (1,65 т/га). Зазначимо, що в розрізі досліджуваних видів реалізація біологічного потенціалу від погодних умов різнилась. Так, найвищі рівні врожайності сортів гірчиці білої (1,77 т/га) було отримано у вологий 2022 рік. Сорти гірчиці сарептської та гірчиці чорної реалізували себе в нормальний за зволоженням 2021 рік (1,6 та 1,44 т/га відповідно). До основних показників якості насіння відносять масу 1000 шт. насінин, вміст олії та жирнокислотний склад. Нами виявлено найвищий показник маси 1000 насінин у Білої принцеси та Запоріжанки (4,9 г), Талісман (4,8 г). Суттєво менші показники отримано у сортів гірчиці чорної (3,8 г) та гірчиці сарептської (3,2 г). Доведено, що умови вологого 2022 року сприяли формуванню більш виповненого насіння (4,8 г) гірчиці білої, ніж у сухі 2020 та 2021 роки (4,3−4,6 г). Для гірчиці сарептської та гірчиці чорної більш сприятливим виявився посушливий 2021 рік (маса 1000 насінин 3,3 та 4,0 г відповідно). Лабораторні дослідження на спектрофотометрі ULAB 102 виявили, що більший вміст протеїну було сформовано в насінні гірчиці чорної (32,3 %) та гірчиці білої (32,4 %). Максимальні значення (понад 33,0 %) отримано у сортів Запоріжанка, Підпечерецька та Еталон. Мінімальний вміст білка розраховано у гірчиці сарептської (у середньому по сортах – 28,0 %). Максимальний показник вмісту жиру отримано в гірчиці сарептської (38,0 %). Істотно менші середні значення розраховано у гірчиці чорної (30,5 %) та гірчиці білої (28,2 %). У розрізі досліджуваних сортів найвищу олійність мало насіння сортів Пріма та Ретро (понад 40,0 %). За метрологічних умов 2021 року отримано вищий вміст жиру: гірчиці білої − 28,6 %; гірчиці сарептської – 39,5 %. У гірчиці чорної максимальна олійність (31,1 %) сформувалася в умовах найбільш посушливого 2020 року. За збором олії серед досліджуваних видів найбільші показники отримано на посівах гірчиці сарептської як ярих, так і озимої форми (0,58 т/га). Дещо менше середнє значення було отримано в сортів гірчиці білої (0,48 т/га). Мінімальний збір олії розраховано в сортів гірчиці чорної (0,42 т/га). У розрізі досліджуваних сортів максимальний біологічний збір олії забезпечили: Пріма (0,67 т/га); Ретро (0,65 т/га); Феліція (0,63 т/га) та Мрія (0,61 т/га). Гірчична олія складається з ненасичених та насичених жирних кислот. Домінуючою кислотою є олеїнова кислота (що належить до групи Омега - 9). Основними есенціальними кислотами є: лінолева кислота (С18Н32О2), що належить до групи Омега – 6, та ліноленова кислота (С18Н30О2), аналогічна за своєю дією на організм людини до поліненасичених кислот Омега – 3, що містяться в риб’ячому жиру та лляній олії. Найбільшим вмістом олеїнової кислоти характеризувалось насіння гірчиці чорної (48,7 %). Менші частки припадали на олеїнову кислоту в гірчиці білої (41,1 %) та сарептської (38,6 %). Озимий сорт Романтика накопичував у насінні 42,2 % олеїнової кислоти. За вмістом лінолевої кислоти вищі показники отримали в насінні гірчиці сарептської (21,4 %). Істотно менший вміст лінолевої кислоти мало насіння гірчиці чорної (15,8 %) та гірчиці білої (14,9 %). Серед досліджуваних сортів максимальні значення (більше 23,0 %) були в гірчиці сарептської сортів Феліція, Пріма та Роксолана. Вміст ліноленової кислоти був вищим у сортів гірчиці сарептської (12,0 %). Істотно нижчі рівні вмісту ліноленової кислоти визначили в отриманому насінні видів гірчиці білої (7,1 %) та гірчиці чорної (8,1 %). Максимальну кількість виявили в насінні сортів: Роксолана та Феліція (12,2 %), Пріма (12,4 %), Мрія (12,8 %), Ретро (13,1 %). За вмістом у насінні пальмітинової кислоти виявлена така динаміка: гірчиця чорна 4,1 %; гірчиця біла 3,8 %; гірчиці яра сарептська (3,6 %), озимий сорт Романтика сформував 4,0 %. Установлено, що вміст стеаринової кислоти був мінімальним і становив: у сортів гірчиці ярої сарептської – 1,1 %; гірчиці білої та гірчиці озимої сарептської – 1,6 %; гірчиці чорної 1,8 %. Виявлено підвищення ерукової кислоти у сортів гірчиці сарептської (0,7 %) порівняно з середнім по досліду (0,57 %) та НІР0,05 (0,19 %). Меншими значеннями характеризувались сорти гірчиці білої, де вміст ерукової кислоти варіював від 0,43 до 0,55 %. Мінімальну кількість ерукової кислоти виявили в насінні гірчиці чорної (0,39 %). Установлено, що вирощування гірчиці залежно від виду та сорту в умовах Лівобережного Лісостепу України є економічно та енергетично вигідним. Про це свідчать отримані показники рентабельності, маси прибутків та коефіцієнти економічної ефективності. Проведений аналіз економічної ефективності свідчить, що найвищий прибуток (30 953 грн/га) та рентабельність (97 %) отримано за вирощування гірчиці сарептської озимої Романтика. Максимальні значення коефіцієнта енергетичної ефективності (Кее = 2,65) було зафіксовано за вирощування гірчиці білої сорту Біла принцеса. Оскільки сорт мав найвищу врожайність, то й вихід з урожаєм був максимальним, що, як наслідок, знизило енергетичну собівартість одиниці виробленої продукції. З метою реалізації біологічного потенціалу в умовах Лівобережного Лісостепу України доцільно вирощувати сорти Біла принцеса (1,85 т/га); Романтика та Ослава (1,75 т/га); Запоріжанка (1,68 т/га); Феліція (1,67 т/га); Пріма (1,66 т/га), Талісман (1,65 т/га). Для отримання максимального виходу високоякісної олії з високими показниками незамінних (есенціальних) кислот Омега - 3 та Омега - 6 доцільно вирощувати сорти гірчиці сарептської (Феліція, Пріма, Роксолана). Для отримання олії для консервної промисловості з найвищими вмістом Омега - 9 доцільно вирощувати сорт гірчиці чорної (Вікторія).
Опис: The rationale for choosing the research topic. The oil and fat complex is the main segment of Ukrainian agribusiness. Given the oversaturation of arable land with sunflowers, the introduction of new types of oil crops, in particular mustard, is on the agenda. Under modern changes in climatic conditions, determining the features of fulfilling the biological potential of species and varieties under the conditions of a specific region is an important task. In turn, the quality of mustard products depends on the fullness of the seeds, as well as the chemical composition. It is worth emphasizing that the study of species and varietal characteristics of mustard (white, brown, and black) under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine was not conducted. At the same time, growing attention to healthy nutrition is increasingly convincing humanity of the need to consume not only high-energy products but also those with a certain composition of fatty acids and vitamins. Polyunsaturated fatty acids in mustard have a high biological value. The human body is not able to synthesize them, therefore they are called essential fatty acids, which emphasizes the importance and relevance of studying the sources of their production, in particular the types and varieties of mustard. The scientific novelty of the obtained results. For the first time, species and varietal features of the formation of the assimilation surface and productivity of mustard plants under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine have been investigated. The quality indicators of the obtained seed and its fatty acid composition have been determined. The mustard cultivation technology has been optimized due to the selection of species and varieties capable of realizing biological potential under the conditions of the Left Bank Forest Steppe of Ukraine. The issue of the influence of weather factors on the formation of morphological parameters, the structure of the crop, and its quality, depending on species and varietal characteristics, has gained further development. The economic and energy efficiency of mustard cultivation using different species and varieties has been substantiated. The practical significance of the obtained results. The agrarian formations of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine recommended mustard species and varieties that ensured the fulfillment of biological potential: white mustard – 1.59 to 1.85 t/ha; Sarepta mustard − 1.30−1.67 t/ha; black mustard - 1.33-1.45 t/ha. The recommended species and varieties of mustard were grown in the production conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine, in particular, in FE (farm enterprise) «SK-11» (the Sumy region) and FE “Rodyna” (the Poltava region) on a total area of 64 hectares. Their economic efficiency has been confirmed, namely profit – 25,350 and 27,320 hryvnias/ha, and the profitability of 85-88 %. The thesis presents a theoretical generalization and solution to the scientific task of optimizing mustard cultivation by selecting species and varieties for the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Peculiarities of the formation of indicators of the seed crop structure and quality according to the species and variety of mustard under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine were studied. An analysis of domestic and international sources has been carried out regarding the directions of use and prospects of mustard cultivation worldwide and in Ukraine. Modern types and varieties of mustard have also been characterized. The peculiarities of cultivation technology and trends in selection work with mustard have been revealed. It has been confirmed that the multi-vector use of mustard and products of its processing ensure a stable demand for raw materials on the domestic and foreign markets of agricultural products. Over the past ten years, the world’s cultivated area under mustard has changed from 0.7 to 1.1 million hectares. The interest of producers in mustard is characterized by instability, but in recent years we began to observe a certain stability. The increase in demand for mustard seeds is also due to the epidemic of the coronavirus disease caused by COVID-19. It has been proven that the stable demand for mustard seed from European exporters and domestic consumers of the products of processing allowed it to take an important place in the structure of oil crops. The share of Ukrainian production of mustard seeds is 4% of the world's volume. It has been confirmed that the soil and climatic conditions of the research site are favorable for growing white mustard, Sarepta mustard, and black mustard. According to the results of the calculation of the hydrothermal coefficient, it was found that the growing seasons of 2020 and 2021 should be classified as normal (HTC =1.02–1.03), and 2022 (HTC =1.32) as wet. The development of the vegetative sphere depended on species and varietal characteristics. Sarepta winter mustard plants were taller. Smaller indicators were noted for spring varieties of white mustard (136.2 cm) and brown mustard (135.8 cm). The distribution of varieties by height had the following sequence: Romantyka (155.0 cm); Talisman (147.1 cm); Oslava (146.6 cm); Bila Pryntsesa (143.9 cm); Retro (145.7 cm). The variance analysis revealed that plant height was influenced by varietal characteristics to the greatest extent – 58%; and the «weather» factor – 32 %. The most developed area of the assimilation surface was noted in white mustard varieties (38.2 thousand m2 /ha). Somewhat lower values were obtained on the crops of Sarepta mustard (34.7 thousand m2 /ha) and black mustard (31.7 thousand m2 /ha). In terms of varieties, this indicator was ranked from Bila Pryntsesa – 40.9 thousand m2 /ha; Oslava – 39.6 thousand m2 /ha; Zaporizhanka – 38.2 thousand m2 /ha; Talisman and Felicia – 37.9 thousand m2 /ha, and it was the lowest in Prima variety – 37.8 thousand m2 /ha. Variance analysis confirmed that species and varietal characteristics had the maximum influence on the assimilation surface area – 88 %, while «weather conditions» – 9 %, and other factors – only 3 %. The individual performance of plants is the main component of the formation of the future harvest. Among the spring forms, as the index decreased, the varieties were ranked: Bila Pryntsesa – 1.32 g; Oslava – 1.25 g; Zaporizhanka – 1.2 g; Felicia – 1.2 g; Talisman and Prima – 1.18 g. A significant shortfall in individual productivity was obtained in Rosava varieties – 0.98 g; Victoria – 0.95 g; Chernyava – 0.93 g. The average values of the weight of seeds from one plant were determined for the following varieties: Rosava – 1.0 g; Sofia – 1.04 g; Demetra and Pidpecheretska – 1.13 g; Retro – 1.15 g. Production output from one hectare is an important factor in determining the level of the biological potential fulfillment of a species or variety in specific soil and climatic conditions. According to the research results, the highest yield was obtained from white mustard varieties from 1.59 to 1.85 t/ha (on average 1.69 t/ha). In the section of studied varieties: Bila Pryntsesa (1.85 t/ha); Romantic and Oslava (1.75 t/ha); Zaporizhanka (1.68 t/ha); Felicia (1.67 t/ha); Prima (1.66 t/ha), Talisman (1.65 t/ha). It is worth noting that the realization of the biological potential of the studied species differed depending on the weather conditions. Thus, the highest yield levels of white mustard varieties (1.77 t/ha) were obtained in the wet year of 2022. Varieties of Sarepta mustard and black mustard were productive in the year 2021, which was normal in terms of moisture (1.6 and 1.44 t/ha, respectively). The main indicators of seed quality include the mass of 1000 pcs. seeds, oil content, and fatty acid composition. We found the highest weight of 1000 seeds in Bila Pryntsesa and Zaporizhanka (4.9 g), and Talisman (4.8 g). Significantly lower indicators were obtained in the varieties of black mustard (3.8 g) and Sarepta mustard (3.2 g). It was proved that the conditions of the wet year 2022 contributed to the formation of fuller seeds (4.8 g) of white mustard than in the dry years 2020 and 2021 (4.3−4.6 g). The dry year 2021 was more favorable for Sarepta mustard and black mustard (weight of 1000 seeds 3.3 and 4.0 g, respectively). Laboratory studies using a spectrophotometer ULAB 102 revealed that a higher protein content was formed in the seeds of black mustard (32.3 %) and white mustard (32.4 %). The maximum values (more than 33.0 %) were obtained from Zaporizhanka, Pidpecheretska, and Etalon varieties. The minimum protein content was calculated in Sarepta mustard (28.0 % on average across varieties). The maximum fat content was obtained in Sarepta mustard (38.0 %). Significantly lower average values were calculated for black mustard (30.5 %) and white mustard (28.2 %). Among the investigated varieties, seeds of Prima and Retro varieties had the highest oil content (more than 40.0 %). Under the metrological conditions of 2021, a higher fat content was obtained in white mustard – 28.6 %; and Sarepta mustard – 39.5 %. In black mustard, the maximum oil content (31.1 %) was formed under the conditions of the driest year of 2020. Among the studied species, the highest oil yield was obtained from Sarepta mustard crops, both spring and winter (0.58 t/ha). A slightly lower average value was obtained for white mustard varieties (0.48 t/ha). The minimum oil collection was calculated for black mustard varieties (0.42 t/ha). Among the studied varieties, the maximum biological collection of oil was provided by: Prima (0.67 t/ha); Retro (0.65 t/ha); Felicia (0.63 t/ha) and Mriya (0.61 t/ha). Mustard oil consists of unsaturated and saturated fatty acids. The dominant acid is oleic acid (which belongs to the Omega-9 group). The main essential acids are linoleic acid (С18Н32О2), which belongs to the Omega-6 group, and linolenic acid (С18Н30О2), similar in its effect on the human body to polyunsaturated Omega 3 acids contained in fish oil and linseed oil. Black mustard seeds were characterized by the highest content of oleic acid (48.7 %). Oleic acid in white mustard (41.1 %) and Sarepta mustard (38.6 %) accounted for smaller shares. Romantyka winter variety accumulated 42.2 % of oleic acid in its seeds. In terms of the content of linoleic acid, the highest values were obtained in the seeds of Sarepta mustard (21.4 %). Black mustard seeds (15.8 %) and white mustard seeds (14.9 %) had significantly lower linoleic acid content. Among the investigated varieties, the maximum values (more than 23.0 %) were in mustard of Sarepta varieties Felicia, Prima, and Roksolana. The content of linolenic acid was higher in Sarepta mustard varieties (12.0 %). Significantly lower levels of linolenic acid content were determined in the obtained seeds of white mustard (7.1 %) and black mustard (8.1 %). The maximum amount was found in the seeds of the varieties of Roksolana and Felicia (12.2 %), Prima (12.4 %), Mriya (12.8 %), and Retro (13.1 %). According to the content of palmitic acid in the seeds, the following dynamics were revealed: black mustard 4.1 %; white mustard 3.8 %; Sarepta spring mustard (3.6 %), and Romantyka winter variety formed 4.0 %. It was established that the content of stearic acid was minimal and amounted to 1.1 % in Sarepta mustard varieties; white mustard and Sarepta winter mustard – 1.6 %; black mustard 1.8 %. An increase in erucic acid was found in Sarepta mustard varieties (0.7 %) compared to the experimental average (0.57 %) and НІР0,05 (0.19 %). White mustard varieties were characterized by smaller values, where the content of erucic acid varied from 0.43 to 0.55 %. The minimum amount of erucic acid was found in black mustard seeds (0.39 %). It has been established that growing mustard, depending on the species and variety, under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine is economically and energetically beneficial. This is evidenced by the profitability indicators, profit margins, and economic efficiency ratios. The economic efficiency analysis shows that the highest profit (30,953 hryvnias/ha) and profitability (97 %) was obtained for the cultivation of the Sarepta winter mustard variety of Romantyka. The maximum values of the energy efficiency coefficient (Kee = 2.65) were recorded for the cultivation of white mustard of the Bila Pryntsesa variety. Since the variety had the highest yield, the output with the harvest was maximum, which, as a result, reduced the energy cost per unit of produced products. To realize the biological potential under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine, it is advisable to grow Bila Pryntsesa varieties (1.85 t/ha); Romantic and Oslava (1.75 t/ha); Zaporizhanka (1.68 t/ha); Felicia (1.67 t/ha); Prima (1.66 t/ha), Talisman (1.65 t/ha). To obtain the maximum yield of high-quality oil with high levels of essential (essential) Omega-3 and Omega-6 acids, it is advisable to grow Sarepta mustard varieties (Felicia, Prima, and Roksolana). To obtain oil for the canning industry with the highest Omega-9 content, it is advisable to grow the black mustard variety (Victoria).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11230
Розташовується у зібраннях:Дисертації та автореферати

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Diss_Kolos_Signature.pdf5,9 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.