Розвиток фінансової децентралізації в Україні

Abstract

Дисертаційна робота є актуальним дослідженням, що присвячене аналізу та оцінці впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів. Представлено авторський підхід до розв’язання вагомої науково-прикладної проблеми – розширення фінансової бази регіонального розвитку в умовах фінансової децентралізації. Прагнення до децентралізованого управління – це вимога часу. Проблематика децентралізації влади, фінансових відносин на місцевому рівні є як ніколи актуальною для України. Сучасність характеризується динамічними змінами, які охопили всі сфери суспільного життя, у тому числі й систему органів місцевої влади. В умовах пандемії, воєнного конфлікту регіональний розвиток стає складним та непередбачуваним викликом зі зниженням економічної активності, руйнуванням інфраструктури, зростанням безробіття, погіршенням екологічної ситуації. У процесі аналізу наявних підходів до трактування сутності фінансової децентралізації розмежовано еволюцію смислового наповнення процесів, пов’язаних із розподілом фінансових повноважень, здійснено їх систематизацію. Поглиблено змістовне наповнення та економічну сутність поняття «децентралізація». Сформульовано актуальне сучасним вимогам теоретичне обґрунтування фінансової децентралізації, де наголошується на процесі передачі повноважень управління доходами та видатками з центрального рівня на нижчі бюджетні рівні з метою збільшення ефективності розподілу коштів та прийнятті рішень органами місцевої влади, сприяння підвищення конкурентоспроможності регіонів на основі розкриття їхнього потенціалу розвитку та концентрації на регіональній ідентичності. Для аналізу використовуваних термінів та визначення перетину галузей дослідження було застосовано методи сучасного бібліометричного аналізу. Визначено місце належності явища фінансової децентралізації серед первинних природних детермінант впливу в системі розподілу повноважень, таких як демографічні, національні, природно-географічні, функціональні, інфраструктурні, адміністративні, політичні, економічні, соціальні, історичні та культурні ознаки, що зумовлюють тенденції до змін у системі місцевого самоврядування. Досліджено історію процесів та етапи розвитку децентралізації в різних країнах, виокремлено фінансові інструменти, що дають змогу досягати високих темпів розвитку регіонів. Виділено основні напрями запровадження процесів місцевого самоврядування, проаналізовано компетенції та рівень самостійності громад. На основі закордонного досвіду та з урахуванням національних особливостей визначено необхідність застосування інструментів діагностики рівня фінансової децентралізації. Запропоновано додаткові механізми та підходи, пов’язані розподілом фінансових повноважень, підвищенням ефективності надання державних послуг. Систематизовано недоліки на даному етапі процесу реформування місцевого самоврядування. Сформовано уявлення про передумови запровадження сучасних практик розподілу фінансових ресурсів з огляду на еволюцію інституційного забезпечення в Україні. Сучасність вимагає перегляду державної стратегії повоєнного відновлення та розвитку регіонів. У контексті підвищення фінансової спроможності регіонального розвитку актуалізуються питання законодавчих стимулів міжмуніципального співробітництва та державно-приватного партнерства, забезпечення стимулюючої функції в системі місцевого самоврядування в Україні. З огляду на це, створення мікрорегіонів пріоритетного розвитку – особливих територій зі спеціальними умовами, ідентичною належністю дасть поштовх до економічного, соціокультурного та інноваційного розвитку. Запропоновано та проведено всеохопний аналіз місцевих бюджетів за доходами, видатками, трансфертами за 2012-2022 роки. Порівняльний аналіз акцентовано з розподілом на періоди запровадження реформи децентралізації: до змін в адміністративно-територіальному устрої (2012-2014 роки), перехідному періоді (2014-2015 роки), безпосередньому запровадженню та розвитку реформи (2015-2022 роки). Використано різні статистичні підходи щодо оцінювання регіонального економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації: проаналізовано сучасний стан фінансової залежності територій, проведена робота з обробки статистичних даних. Установлено важливість самостійного визначення органами місцевого самоврядування обсягів фінансових ресурсів для виконання власних повноважень як однієї з умов децентралізації. Підтверджено припущення про значення перерозподілу видаткової частини бюджетів. Важливо, щоб у процесі децентралізації на місця були передані не лише функції, а й необхідні ресурси – повноваження разом із відповідальністю. Запропоновано вдосконалену методику комплексного інтегрального оцінювання рівня фінансового забезпечення адміністративно-територіальної одиниці з подальшим рейтингуванням. Методика розкриває стан ресурсно-функціональних складових, дозволяє здійснювати моніторинг кількісних складових фінансового стану. Узагальнювальне відображення стану грошових фондів місцевих органів влади здійснено на основі підходів «теорії адитивної цінності», що передбачає об’єднання цінностей складових в один агрегований показник із використанням математико-статистичних методів оцінювання. Метою розрахунку інтегрального індексу є отримання якісного показника, що узагальнює набір характеристик економічних процесів. Підтверджено гіпотезу високої прямої залежності рівня економічного благополуччя регіонів із розширенням можливостей фінансової автономії. Розвинуто підходи щодо визначення зв’язку між фінансовою децентралізацією та соціально-економічним станом регіонів. За основу взято методику обробки статистичної інформації з використанням множинного кореляційно-регресійного аналізу. Залучення інструментарію математичного моделювання дозволило визначити внесок кожної змінної та зафіксувати значущі фактори, які найістотніше впливають на економічні можливості регіонів та ті чинники, якими можна знехтувати в аналізі впливу на валовий регіональний продукт. Проведене економетричне дослідження фінансової децентралізації дає можливість вчасно виявляти проблеми соціально-економічного характеру, розкривати перспективи збалансування бюджетних надходжень із видатками та розробляти заходи щодо вдосконалення фінансової політики регіонів в умовах децентралізаційних змін. Доведено важливість планування видаткової частини місцевих бюджетів як ключового інструменту управління місцевими фінансами. Сформульовано мету перерозподілу видатків: оновити та вдосконалити методи, що застосовуються для перерозподілу фінансових ресурсів органами місцевого врядування, урахувати відмінності у витратах на послуги на користь конкретного мешканця громади. Запропоновано напрями вдосконалення видаткової частини адміністративно-територіальних одиниць із передачею реальних повноважень на місця. Виокремлено інституційні перешкоди в процесі планування. Запропоновано поетапну стратегію оцінки та забезпечення видаткової частини місцевих бюджетів із виокремленням таких етапів, як визначення цілей розвитку, підбір інструментарію обрахунків, безпосередні обчислення, застосування обраних підходів, коригування та контроль виконання. Обґрунтовано функціональну залежність між визначеними соціально-економічними характеристиками регіонів та видатками місцевих бюджетів. Застосований економетричний підхід машинного навчання в моделюванні факторів впливу на видатки місцевих бюджетів та фінансування окремих напрямків діяльності дає можливість приймати обґрунтовані рішення щодо оптимального розподілу та використання бюджетних коштів, спрощує планування бюджетних ресурсів адміністративно-територіальних одиниць, допомагає виявити ключові та опосередковані фактори впливу на бюджетні процеси. Емпірично доведено припущення про важливість впливу прямих іноземних інвестицій на соціально-економічний стан регіонів. Визначено коридор прогнозування можливих сценаріїв зміни обсягів валового регіонального продукту залежно від зміни обсягів зовнішніх інвестицій. З огляду на погіршення економіки регіонів було запропоновано актуалізувати альтернативні джерела фінансування розвитку місцевого самоврядування, зокрема за рахунок комплексу заходів щодо активного стимулювання ринку облігацій фондів місцевого розвитку. Насамперед цей інструмент розглядається як компромісний варіант для повоєнного відновлення, модернізації, створення об’єктів інфраструктури. Виділено напрями вдосконалення нормативного середовища та стимулювання обігу муніципальних цінних паперів. Для ефективного розвитку окремих територій та послаблення міжрегіональних диспропорцій обґрунтовано доцільність повоєнного відновлення на основі реалізації перспективної моделі мікрорегіонів пріоритетного розвитку. Визначено індикатори для запуску мікрорегіонів пріоритетного розвитку. Запропоновано концепцію запровадження змін від ідентифікації проблем, виявлення потреб конкретних територій, визначення напрямів покращення та потенційного зростання до подальших рекомендацій щодо запровадження економічних важелів та контролю їх застосування. Повоєнне відновлення регіонів України є не тільки викликом, але й можливістю для модернізації країни, її наближення до європейських стандартів та цінностей, зміцнення національної єдності та ідентичності. Розроблені пропозиції щодо вдосконалення бюджетної політики спрямовані на забезпечення ефективного функціонування органів місцевого самоврядування в умовах реформи фінансової децентралізації. Підвищення фінансової самодостатності місцевих бюджетів, зменшення асиметричності регіонального розвитку, активізація економічного розвитку територій мають стати основою соціально-економічної стратегії України.