Оптимізація елементів технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах СТОВ "Дружба-Нова" Роменського району Сумської області

Abstract

Потенціал продуктивності кукурудзи на виробництві використовується недостатньо, в той же час можливості даної культури досить високі. Збільшення врожайності зерна кукурудзи можливе тільки при використанні інтенсивних технологій, застосуванні кращих попередників, своєчасний посів, глибина сівби та якість насіння. Мета дослідження полягала у визначенні впливу попередників на процеси росту й розвитку, формування врожайності кукурудзи на зерно. Найбільша маса зерна з качана кукурудзи отримана за використання попередника соя – 150,0 г, що більше на 9,0 г за попередника кукурудза на зерно (141,0 г) та на 3,0 г за попередника соняшник (147,0 г). Найбільша кількість зерен з качана була за використання попередника соя і становила 532,0 шт., а найменша кількість за використання попередника кукурудза на зерно – 476,0 шт. За сівби кукурудзи після соняшника даний показник становив на рівні 504,0 шт. В середньому по досліду найвища урожайність була отримана за сівби кукурудзи після попередника соя і становила 9,9 т/га. Сівба після кукурудзи на зерно та соняшнику призводила до зменшення показника урожайності і становила 9,0, 9,6 т/га, відповідно. Таким чином найменший показник урожайності відмічено за сівби кукурудзи після попередника кукурудза на зерно 9,0 т/га.