Популяційний аналіз Ranunculus acris L. в лучних фітоценозах заплави р. Псел у межах Сумської області

Abstract

Кваліфікаційна робота викладена на 85 сторінках комп’ютерного тексту, включає 11 таблиць та 20 рисунків. Вона складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку літератури, що включає 61 найменування. У результаті комплексного дослідження популяцій Ranunculus acris у лучних фітоценозах заплави річки Псел у межах Сумської області упродовж 2022–2024 років охарактеризовано ключові параметри їхньої просторової, онтогенетичної, розмірної та віталітетної структури. Встановлено, що для популяцій характерний агрегований тип розміщення особин, зростаюча мозаїчність розподілу та зниження середньої щільності впродовж моніторингового періоду, що свідчить про вплив як природних, так і антропогенних чинників. Результати аналізу просторової структури виявили чітке переважання агрегованого (кластерного) типу розміщення особин, що підтверджується значеннями індексу агрегації Моріса (I > 1) у всі роки спостережень. Водночас зафіксовано поступове зниження середньої щільності популяцій та зростання коефіцієнта варіації, що свідчить про посилення просторової мозаїчності й зниження екологічної стабільності лучних угруповань. Онтогенетичний аналіз вказує на наявність повного вікового спектру, із переважанням генеративних молодих особин, що демонструє здатність виду до активного самовідновлення. Проте було виявлено нерівномірне просторове розміщення ювенільних та імматурних особин на периферії, що свідчить про розширення меж популяційного поля. Морфометричні показники популяцій демонструють широкий діапазон розмірної мінливості, з переважанням середніх і великих рослин, що є ознакою сприятливих умов зростання. Індекс розмірної асиметрії (IDSS = 0,70–0,78) свідчить про внутрішньопопуляційну різноманітність та адаптивність виду до локальних умов середовища. Аналіз віталітетної структури показав, що більшість особин мають врівноважений чи процвітаючий стан, хоча в окремих ділянках зафіксовано прояви стресу, пов’язані з гідрологічними та антропогенними чинниками. Враховуючи екологічну роль R. acris як одного з фонових видів заплавної флори, підкреслено необхідність збереження його популяцій шляхом впровадження регульованого природокористування та постійного моніторингу як індикатора стабільності заплавних ландшафтів.