Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/14331
Назва: | Особливості злаково-різнотравних урбанофітоценозів рекреаційних зон м. Суми |
Інші назви: | Peculiarities of Meadow-Grass Urban Phytocenoses in the Recreational Areas of Sumy |
Автори: | Череповська, А. І. Cherepovska, A. |
Дата публікації: | 2025 |
Видавництво: | СНАУ |
Бібліографічний опис: | Факультет агротехнологій та природокористування ; наук. керівник Л. М. Бондарєва |
Короткий огляд (реферат): | У кваліфікаційній роботі досліджено флористичний та ценотичний склад злаково-різнотравних фітоценозів, сформованих у межах рекреаційних зон м. Суми під впливом урбанізаційних чинників. Оцінка стану фітоценозів у межах урбоекосистем м. Суми є актуальним напрямком екологічних досліджень, адже дозволяє виявити деградовані рослинні угруповання, що потребують охорони та відновлення. Основна увага приділяється оцінці змін у рослинному покриві під дією антропогенного навантаження та виявленню тенденції трансформації лучних угруповань. З метою дослідження флористичного та ценотичного складу на 5-ти дослідних ділянках обраних рекреаційних зон було виявлено 87 видів трав’янистих рослин, що нерівномірно розподілялись за всіма досліджуваними фітоценозами. Для визначення рівня рекреаційної деградації фітоценозів використовувалися різні методичні підходи, зосереджені переважно на аналізі просторової структури рослинності та динаміки її порушень. Систематичний аналіз флори показав наступний розділ видів за родинами: Asteraceae – 18.4%, Poaceae – 17.2 %, Fabaceae – 5.8%, Brassicaceae – 4.6%, Lamiaceae – 4.6%, Polygonaceae – 4.6%, Rosaceae – 4.6%, Plantaginaceae – 3.5%, Amaranthaceae – 2.3%, інші – 34.4%. Дослідні ділянки, на яких фіксувалися процеси вторинної відновлювальної сукцесії, через обмежену площу та ізоляцію від менш деградованих природних угруповань, характеризувалися вкрай повільними темпами відновлення як флористичного, так і ценотичного складу. Ефективне збереження таких екосистем потребує відповідних комплексних заходів. Хоча більшість лучної трав’янистої рослинності в рекреаційних зонах постраждала (через витоптування, забудову, засмічення тощо), залишилися окремі ділянки, де рослинність ще збереглася в більш-менш природному стані. Ці ділянки можуть виконувати функцію резервату для відновлення фіторізноманіття у випадку їх контрольованого антропогенного використання у майбутньому. |
Опис: | The qualification thesis investigates the floristic and coenotic composition of grass-forb phytocenoses formed within the recreational zones of Sumy city under the influence of urbanization factors. Assessing the state of phytocenoses within the urban ecosystems of Sumy is a relevant area of ecological research, as it allows for the identification of degraded plant communities in need of conservation and restoration. The primary focus is on evaluating changes in the vegetation cover caused by anthropogenic pressure and identifying trends in the transformation of meadow plant communities. To study the floristic and coenotic composition, 87 species of herbaceous plants were identified across five research plots within selected recreational zones. These species were unevenly distributed among the studied phytocenoses. Various methodological approaches were used to determine the level of recreational degradation of the phytocenoses, primarily focusing on the analysis of spatial vegetation structure and the dynamics of its disturbance. A systematic analysis of the flora revealed the following distribution of species by family: Asteraceae – 18.4%, Poaceae – 17.2%, Fabaceae – 5.8%, Brassicaceae – 4.6%, Lamiaceae – 4.6%, Polygonaceae – 4.6%, Rosaceae – 4.6%, Plantaginaceae – 3.5%, Amaranthaceae – 2.3%, others – 34.4%. The research plots where processes of secondary regenerative succession were recorded were characterized by extremely slow recovery rates of both floristic and coenotic components. This was primarily due to their limited area and isolation from less-degraded natural communities. The effective preservation of such ecosystems requires comprehensive and targeted conservation measures. Although most of the meadow herbaceous vegetation in the recreational zones has been negatively affected (due to trampling, construction, littering, etc.), there remain some areas where the vegetation is still preserved in a relatively natural state. These areas may serve as reserves for the restoration of phytodiversity if their future anthropogenic use is properly managed. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/14331 |
Розташовується у зібраннях: | Агротехнологій та природокористування |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Череповська А.І. робота.pdf Restricted Access | 6,2 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.