Особливості злаково-різнотравних урбанофітоценозів рекреаційних зон м. Суми

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено флористичний та ценотичний склад злаково-різнотравних фітоценозів, сформованих у межах рекреаційних зон м. Суми під впливом урбанізаційних чинників. Оцінка стану фітоценозів у межах урбоекосистем м. Суми є актуальним напрямком екологічних досліджень, адже дозволяє виявити деградовані рослинні угруповання, що потребують охорони та відновлення. Основна увага приділяється оцінці змін у рослинному покриві під дією антропогенного навантаження та виявленню тенденції трансформації лучних угруповань. З метою дослідження флористичного та ценотичного складу на 5-ти дослідних ділянках обраних рекреаційних зон було виявлено 87 видів трав’янистих рослин, що нерівномірно розподілялись за всіма досліджуваними фітоценозами. Для визначення рівня рекреаційної деградації фітоценозів використовувалися різні методичні підходи, зосереджені переважно на аналізі просторової структури рослинності та динаміки її порушень. Систематичний аналіз флори показав наступний розділ видів за родинами: Asteraceae – 18.4%, Poaceae – 17.2 %, Fabaceae – 5.8%, Brassicaceae – 4.6%, Lamiaceae – 4.6%, Polygonaceae – 4.6%, Rosaceae – 4.6%, Plantaginaceae – 3.5%, Amaranthaceae – 2.3%, інші – 34.4%. Дослідні ділянки, на яких фіксувалися процеси вторинної відновлювальної сукцесії, через обмежену площу та ізоляцію від менш деградованих природних угруповань, характеризувалися вкрай повільними темпами відновлення як флористичного, так і ценотичного складу. Ефективне збереження таких екосистем потребує відповідних комплексних заходів. Хоча більшість лучної трав’янистої рослинності в рекреаційних зонах постраждала (через витоптування, забудову, засмічення тощо), залишилися окремі ділянки, де рослинність ще збереглася в більш-менш природному стані. Ці ділянки можуть виконувати функцію резервату для відновлення фіторізноманіття у випадку їх контрольованого антропогенного використання у майбутньому.