Вплив штучного інтелекту на розвиток стилістичної унікальності в академічному письмі

Abstract

У статті досліджено вплив штучного інтелекту на розвиток стилістичної унікальності в академічному письмі, що є актуальним у сучасних умовах автоматизації текстової обробки. Встановлено, що штучний інтелект має значний потенціал для покращення стилістичної виразності академічних текстів завдяки можливостям синтаксичного та лексичного аналізу, створення мовної варіативності та підвищення структурної чіткості викладу. Проте виявлено, що автоматизація текстових процесів може супроводжуватися ризиками, серед яких – стандартизація стилю, яка може знижувати індивідуальність авторського викладу, а також спрощення синтаксичних конструкцій і заміна специфічних наукових термінів на більш узагальнені поняття. Окреслено етичні виклики, зокрема питання академічної доброчесності, оригінальності та відповідальності за зміст за умови, що у створенні тексту значну роль відіграють алгоритми штучного інтелекту. Метою статті є комплексний аналіз проблем, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту для створення академічних текстів, а також розробка рекомендацій для збереження індивідуального стилю в умовах автоматизації. У процесі дослідження здійснено аналіз змін, що вносяться алгоритмами штучного інтелекту в лексичну та синтаксичну структуру академічних текстів, а також систематизовано основні ризики, пов’язані зі спрощенням і стандартизацією стилю. Застосовано узагальнювальний підхід, що дозволив сформулювати рекомендації для використання штучного інтелекту як допоміжного інструменту в академічному письмі. Отримані результати підтверджують, що штучний інтелект може забезпечити високу мовну варіативність та чіткість академічних текстів, але водночас існує небезпека втрати стилістичної унікальності через стандартизацію та нейтралізацію індивідуальних стильових акцентів автора. Наукова новизна роботи полягає в розробці рекомендацій, які сприяють збереженню авторського стилю під час використання алгоритмів штучного інтелекту. Перспективи подальших досліджень вбачаються в удосконаленні алгоритмів, здатних адаптуватися до індивідуальних стилістичних особливостей авторів, а також в аналізі етичних аспектів автоматизації академічного письма.