Вплив умов утримання благородного оленя (Cervus elaphus) в мисливських господарствах на його добробут та взаємозв’язок з психофізіологічними реакціями людини під час контакту з тваринами

Abstract

У статті проведені дослідження в умовах ТОВ «Пролісок». Оленяча ферма No1, Сумського району, Сумської області з метою визначення зв’язку між умовами утримання, наближеними до природних, та поведінковою адаптацією оленів, а також впливу такого контакту на емоційний і фізіологічний стан відвідувачів різних вікових груп (дітей 7–10 років та студентів від 18-21років). Дослідження базувалося на етологічному моніторингу, що включав аналіз ініціації контакту, емоційної залученості та частоти агресивних жестів оленів, а також на фізіологічних вимірюваннях, зокрема частоти серцевих скорочень і дихальних циклів у людей до, під час і після взаємодії з тваринами. Для оцінки психоемоційного стану учасників застосовувалися стандартизовані методики –шкали STAI та PANAS. Отримані результати свідчать про статистично значущі відмінності в реакціях оленів залежно від типу контакту з відвідувачами. При взаємодії з дітьми олені демонстрували вищий рівень ініціації контакту (середній бал 8,5) та емоційної залученості (9,0) порівняно зі студентами (відповідно 7,0 та 7,6). Частота агресивних проявів залишалась низькою для обох груп (0,2 інциденту на відвідування). Фізіологічні дані показали, що у спокійному стані середня частота серцевих скорочень становила 85уд/хв для дітей та 78уд/хв для студентів, а під час взаємодії ці показники зростали до 102 уд/хв і 90 уд/хв відповідно, з поступовим відновленням через 10хвилин після завершення контакту. Аналогічно, частота дихальних циклів збільшувалась з 18 до24 циклів/хв у дітей та з 16 до 20 циклів/хв у студентів. За даними шкали STAI, рівень тривожності у дітей був нижчим (середнє значення –3,0 бала) порівняно зі студентами (4,5бала). Таким чином, проведені дослідження підтверджують, що умови утримання, які є максимально наближені до природних, сприяють зниженню стресових реакцій у оленів та покращенню їх адаптації, що позитивно впливає на психоемоційний стан відвідувачів. Результати підкреслюють важливість дотримання високих стандартів утримання тварин для забезпечення їхнього добробуту, безпечної взаємодії з людьми та розвитку просоціальної поведінки і екологічної свідомості.