Дослідження впливу генотипу за геном бета-лактоглобуліну на якісний склад молока у первісток сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи

Abstract

Генотипові особливості молочної худоби мають істотний вплив на показники молочної продуктивності корів. Особливо актуальним це питання постає при вивченні поліморфізму білків молока. Цим дослідженням останній час науковці приділяють все більшу увагу. Прикладом таких генів можуть бути гени каппа-казеїну, бета-лактоглобуліну та інші. У вітчизняних молочних порід поліморфізм генів білків молока вивчений мало, а його вплив на якісні показники молочної продуктивності майже не вивчався. Для виконання поставленої мети, проведені дослідження в державному племінному заводі ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», Сумського району на первістках української чорно-рябої молочної породи (n=30). Поліморфізм гену бета-лактоглобуліну досліджували в лабораторії Інституту тваринництва за загально прийнятими методиками. Молочну продуктивність оцінювали шляхом щомісячних контрольних доїнь з відбором проб молока. Для відбору проб молока використовували лічильник – індикатор ІУ-1. Вміст складових молока визначали в лабораторії Інституту тваринництва НААН методом інфрачервоної фотометрії на обладнанні корпорації «Bentley Instruments» (США). Серед досліджених тварин більшість мали гетерозиготний генотип АВ (20 голів). Кількість тварин з гомозиготним генотипом ВВ склала 6 голів, АА 4 голови. У результаті проведених досліджень встановлено, що за середньою величиною надоїв переважали первістки з генотипом АА. Тварини з генотипами АВ та ВВ поступалися їм відповідно на 569 та 207 кг. За середньою кількістю жиру в молоці переважали тварини з гомозиготним генотипом ВВ, а середнім вмістом білка в молоці – АВ. За середнім вмістом лактози в молоці істотної різниці між тваринами досліджуваних генотипів не встановлено. Однією з основних характеристик молока є вміст в ньому сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку. Між тваринами досліджуваних генотипів встановлена диференціація за обома ознаками. За вмістом сухої речовини переважали генотипи АВ та ВВ, а за вмістом сухого знежиреного молочного залишку – ВВ.