Структурний аналіз урбанофлори м. Суми

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних та прикладних аспектів формування урбанізованих флор у сучасних умовах антропогенного перетворення середовища. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до трактування поняття «урбанофлора», розкрито механізми її формування та трансформації під впливом міських чинників, а також визначено роль природних і техногенних екотопів у структурі флористичного різноманіття міста. Розглянуто природно-географічні передумови розвитку рослинного покриву міста Суми, включаючи кліматичні, геоморфологічні, ґрунтові та гідрологічні особливості території. Особливу увагу приділено аналізу антропогенних факторів, які впливають на стан флори: урбанізаційне навантаження, транспортні та промислові викиди, рекреаційний прес, інтенсивність забудови та фрагментацію середовища. На основі цих характеристик окреслено основні екотопи міста та визначено, які з них слугують осередками біорізноманіття, а які – зонами активної синантропізації. У дослідженні проаналізовано актуальний стан урбанофлори м. Суми та виявлено ключові тенденції її сучасної трансформації. Встановлено закономірності поширення аборигенних, інтродукованих і адвентивних видів, визначено їхню роль у процесах флористичної динаміки. Особливу увагу приділено адвентивній компоненті флори, ступеню її натуралізації та потенційному інвазійному впливу на місцеві екосистеми. У роботі проведено структурний аналіз флори за біоморфологічними, географічними, екологічними та еколого-ценотичними характеристиками. Охарактеризовано співвідношення життєвих форм, екологічних груп, провенансних елементів, а також визначено рівень синантропізації флори. Наведено кількісну оцінку ступеня антропогенної трансформації рослинного покриву та здійснено узагальнення щодо розподілу видів у межах різних міських функціональних зон. Проведено аналіз сучасних методичних підходів до дослідження міських флор і принципів екологічної оцінки стану урбоекосистем. На підставі зібраних польових матеріалів та картографічних даних здійснено порівняння результатів з науковими моделями формування урбанофлор та виявлено відхилення, характерні для міста Суми. У роботі також оцінено ефективність існуючих природоохоронних заходів та елементів екологічного планування, спрямованих на збереження біорізноманіття в межах міста. Виявлено основні проблеми, пов’язані з антропогенним впливом на флору: деградація природних біотопів, зменшення площі зелених насаджень, фрагментація екосистем, поширення інвазійних видів. На основі проведеного аналізу запропоновано практичні рекомендації щодо покращення управління зеленими зонами, підвищення біотичної стійкості урбоекосистем, удосконалення системи моніторингу флори та впровадження екологічно орієнтованих підходів до планування міського середовища.