Удосконалення сучасних інструментів при формуванні маркетингової стратегії підприємства

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено, що маркетингова стратегія є фундаментальною основою стійкості аграрного підприємства в умовах ринкової нестабільності. Вона визначена як комплексна система узгодження внутрішніх ресурсів підприємства (виробничих потужностей, фінансів, персоналу) із зовнішніми ринковими запитами (потребами споживачів, трендами). Це узгодження досягається через адаптацію до специфічних галузевих ризиків, таких як сезонність, тривалий виробничий цикл та природні чинники. Ефективність маркетингової стратегії забезпечується синергією елементів маркетингового міксу (4Р), де ключовими пріоритетами є якість продукції (Product/Продукт), цифровізація каналів збуту (Place/Місце) та стратегія проникнення на ринок згідно з Матрицею Ансоффа (Promotion/Просування). Таким чином, маркетингова стратегія виконує роль сполучної ланки між процесом виробництва та ринком, що в кінцевому підсумку гарантує зростання економічних показників та зміцнення репутаційного капіталу аграрного підприємства. У другому розділі досліджено ФГ «Лимар О.О.» (мале вузькоспеціалізоване підприємство). Аналіз підтвердив його динамічний розвиток і масштабування (позитивна динаміка показників). Маркетинговий аналіз довів ефективність стратегії інтенсивного зростання та переходу до стабільної прибутковості. Використання матриць БКГ і Ансоффа, а також збалансований портфель, забезпечили глибоке проникнення на ринок. Стратегічна позиція зміцнена, але для подальшого розвитку необхідне усунення «вузьких місць»: підвищення фінансової грамотності працівників та посилення управлінських навичок середнього менеджменту. У третьому розділі підкреслено необхідність моніторингу маркетингового середовища для стійкості ФГ «Лимар О.О.». SPACE-аналіз підтвердив високий потенціал до зростання господарства. Запропоновано схему моніторингу для мінімізації ризиків та оптимізації управління. Комплексний аудит виявив значний внутрішній потенціал та високу рентабельність, що обґрунтувало перехід до стратегії виходу за межі ніші через диверсифікацію та інтенсивний ріст. Зокрема, обґрунтовано концентричну диверсифікацію шляхом реалізації проєкту виробництва соняшникової олії на власній сировинній базі. Розрахунки підтвердили економічну вигоду та синергетичний ефект від переробки, визначаючи її як ключовий інструмент забезпечення довгострокової конкурентоспроможності ФГ «Лимар О.О.».