Вплив структури угідь на екологічну стабільність території

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні основи впливу структури угідь на екологічну стабільність території та практичні аспекти оцінювання цього впливу на прикладі Шосткинської міської територіальної громади. Проаналізовано актуальний стан проблематики та виявлено основні закономірності взаємозв’язку між співвідношенням і просторовою конфігурацією угідь та рівнем екологічної стабільності території. Особливу увагу приділено аналізу чинної нормативно-правової бази, сучасних наукових підходів і практичного досвіду у сфері землекористування та охорони земель. У роботі застосовано систему показників екологічної стійкості та антропогенного навантаження, виконано оцінювання екологічної стабільності території громади; отримано значення коефіцієнта екологічної стабільності 0,49 та коефіцієнта антропогенного навантаження 3,69, а також ідентифіковано проблемні ділянки й екологічно вразливі зони із використанням ГІС-методів просторового аналізу. Розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації землекористування та просторового зонування з метою підвищення стійкості ландшафтів, зокрема з урахуванням принципів формування екомережі та інтеграції екологічних обмежень у планувальні рішення громади. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, землевпорядними організаціями під час підготовки документів просторового розвитку, програм використання та охорони земель і довкілля.