Ефективність санітарної обробки пташника та цеху з переробки м’яса птиці

Abstract

У статті розглянуто питання ефективності санітарної обробки пташників та цеху з переробки м’яса птиці, що є критично важливими аспектами забезпечення безпечності продукції птахівництва. Дослідження проведено на бройлерній фермі та в цеху забою та переробки птиці. Для профілактичної дезінфекції в присутності птиці використовувався 0,25 % (25 мл на 10 л води) розчин деззасобу Бровадез плюс, для планової дезінфекції під час санітарних перерв – 0,5 % (50 мл на 10 л води) розчин Дезсан. Санація системи водопостачання здійснювалася 0,2 % розчином препарату Комбійод. В умовах цеху забою та переробки птиці для дезінфекції обладнання застосовували 0,25 % (25 мл на 10 л води) розчин Бровадез плюс та 0,2 % розчин Комбійод. Ефективність проведених санітарних заходів оцінювали за допомогою мікробіологічного аналізу проб, відібраних із поверхонь, що контактували з бройлерами та м’ясом птиці. Оцінювання проводили традиційними мікробіологічними методами та методом АТФ-біолюмінесценції. Дослідження включало визначення загальної кількості мікроорганізмів, коліформних бактерій та грибів. Результати показали, що механічне очищення перед дезінфекцією сприяло зменшенню загального рівня мікробного забруднення в середньому на 84%, а застосування запропонованої схеми дезінфекції забезпечило 99,9% ефективність знезараження. Найбільш складним для дезінфекції елементом обладнання виявилися гачки для кріплення тушок, що потребує особливо ретельного очищення перед обробкою дезінфектантами. Отримані результати підтверджують ефективність застосованих санітарних заходів і підкреслюють необ хідність регулярного контролю чистоти у виробничих приміщеннях. Впровадження сучасних дезінфекційних засобів та комбінованих підходів до санітарної обробки дозволяє значно знизити мікробне забруднення та забезпечити відповідність продукції птахівництва вимогам безпеки харчових продуктів.