Адаптаційні можливості корів голштинської породи інтродукованого походження та власної репродукції

Abstract

У господарствах України постійно практикується завезення поголів’я тварин голштинської породи зарубіжної селекції, що вмотивовує доцільність вивчення їхньої адаптаційної здатності. Ознаки, які характеризують молочну продуктивність корів різних генотипів, досліджували у межах двох селекційних груп голштинської породи канадської селекції – інтродукованих та корів власних генерацій. Оцінка голштинів канадської селекції засвідчила, що у нових екологічних, технологічних та кормових умовах їхня молочна продуктивність була достатньою. Дані корів-первісток показали, що ними в середньому було отримано по 6377 кг молока, з високим вмістом жиру (3,92%) і загальним молочним жиром (250,0 кг). Інтродуковані корови голштинської породи збільшували надій упродовж перших трьох лактацій з достовірним перевищенням його у другу порівняно з першою на 574 кг (Р<0,001) та у третю – на 848 кг (Р<0,001). Розпочинаючи з четвертої лактації (6798 кг), середній надій канадських голштинів почав дещо знижуватися, стабілізувавшись на одному рівні з п'ятої по сьому з середніми надоями 5487 кг за останню. Надій канадських голштинів за кращу лактацію склав 7557 кг. Жирномолочність корів-первісток з мінливістю сумарної частки жиру склала 3,82–3,94%, а виходу молочного жиру – 211,8–284,7 кг. Аналіз селекційної ситуації з оцінки наявного поголів’я корів власної репродукції засвідчив не лише збереження, а й нарощування ними молочної продуктивності з перевершенням аналогічних ознак у голштинів завезених у господарство із Канади. Корови-первістки власної репродукції були кращими за одновікових інтродукованих голштинських корів за надоєм з різницею 280 кг (Р<0,01), а за вищу лактацію – на 432 кг (Р<0,01). За вмістом жиру спостерігалося звуження фенотипової мінливості у тварин власної репродукції, яка склала у границях 3,81–3,84%. За рівнем коефіцієнтів варіації надій корів власної репродукції за загальною базою інформації на 14,3–44,2% залежав від року отелення, особливо першого. Майже на такому ж рівні мінливість коефіцієнтів загального виходу молочного жиру (11,2–47,7%) у загальній фенотиповій варіабільності цієї ознаки свідчить про істотний вплив року отелення. Вміст жиру згідно з одержаними коефіцієнтами (7,6–21,4%) меншою мірою залежав від впливу року отелення. Інтродукована голштинська порода із Канади у нових технологічних та екологічно-кормових умовах характеризувалася високою адаптаційною здатністю, що підтверджено показниками молочної продуктивності як завезеного поголів’я, так і тваринами власної репродукції.