Залежність якості туш кнурів та економічної ефективності виробництва свинини від їх передзабійної живої маси за різних способів їх кастрації

Abstract

В статті вивчались залежність якості туш кнурів за різної передзабійної маси та способу кастра ції і економічну ефективність їх вирощування та забою. Для цього 200 кнурців, отриманих від свиноматок F1 (♀ВБ × ♂Л) та термінальних кнурів сентитичної лінії РІС-337 англійського походження були розділені на дві групи, 100 з яких піддали хірургічній кастрації на другий день їх життя, тоді як інші 100 залишилися некастрованими до застосування імунокастрації, яка проводилася вакциною «Імпровак» у віці 112 та 140 діб. Під час дорощування та відгодівлі тварин утримували у стандартних промислових умовах у групових станках по 50 голів, із повністю щілинною підлогою та автоматизованою системою годівлі, яка здійснювалася 10–14 разів на добу рідкими кормовими сумішами у співвідношенні сухої та рідкої фракцій 1:2,7–3,0. За досягнення піддослідними тваринами середньої живої маси 110 кг, їх індивідуально зважували, та розподіляли як хірургічних так і імунологічних кастратів на три групи з передзабійною живою масою – 100, 110 та 120 кг з иподальшим забоєм на ТОВ «Глобинський мясокомбінат» з визначенням морфологічного складу туш та великокускових напівфабрикатів. Встановлено, що імунокастровані тварини мали вищий відсоток пісного м’яса у туші та знижену частку жирової тканини, що може бути вигідним для виробників м’яса, які орієнтуються на ринок пісної свинини. Доведено, що найвищу економічну ефективність при відгодівлі та забої кнурів досягнуто за передзабійної живої маси 120 кг, незалежно від способу кастрації, а загальний прибуток від імунокастрованих тварин виявився вищим через менші витрату кормів та оптимальні показники виходу м’яса, що спричинило вищий прибуток від його реалізації. Встановлено що у плечолопатковій частині туші хірургічно кастровані свині демонстрували вищу вагу та частку кісток з шиї та шпику із шкірою, відносно імунокастрованих аналогів, але поступались останнім за вагою та часткою свинини односортної з шиї, свинини односортної з лопатки та кісток лопатки. У спинно-поперековій частині туші кнурці за обох способів кастрації відрізнялись лише більшою вагою та вмістом кісток балика та грудинки у імунокастрованих самців відносно хірургічно-кастрованих однолітків. Доведено переважання ваги та вмісту більшості м’ясних відрубів у трьох частинах туші 120 кг кнурців відносно більш легких 100 та 110 кг аналогів за обох способів кастрації. Встановленоо що при забої з живою масою 100 кг імунокастрація забезпечила на 140 грн більше прибутку порівняно з хірургічною кастрацією. Визначено, що найбільш доцільним точки зору доходу від реалізації великокускових напівфабрикатів є забій за живої маси 120 кг, незалежно від методу кастрації. Визначено, що середні показники доходу були вищими у імунокастрованих кнурців, що вказує на їхню потенційну економічну перевагу в умовах промислового свинарства. Використання імунокастрації забезпечує підвищення рентабельності виробництва, особливо у випадку збуту пісної свинини. Необхідно проводити подальші дослідження щодо впливу методу кастрації на довготривале збереження якості м’яса та споживчі властивості продукції.