Корекція рубцевого травлення та імунітету телят

Abstract

Результати проведених досліджень свідчать про позитивний вплив корекції на процеси рубцевої ферментації. Загальна кількість мікроорганізмів в рубці тварин першої групи контрольної та дослідної не значно коливалась. У телят другої групи їх кількість у рубці виявилась в 1,72 рази більше, ніж у дослідних тварин першої групи (р<0,01) та в 1,13 рази (р<0,05) більше контролю. Найбільш значним виявилась загальна кількість мікроорганізмів у рубці тварин третьої дослідної групи і їх кількість в рубці виявилась в 1,18 рази (р<0,05) більше, ніж у контролі. Важливо наступне. Під впливом корекції заселення рубця телят протозоа відбувалась значно активніше. У телят другої та третьої групи дослідної всього протозоа було в 1,29 -1,23 рази більше (р<0,05- р<0,01). Активність мікрофлори рубця переважала у дослідних тварин в 1,13, в 1,15 та в 1,09 рази (р<0,05). ЛЖК було в 1,08, в 1,09 та в 1,13 рази більше в рубці телят дослідних груп (р<0,05). Загальна маса мікроорганізмів рубця була на 1,39 %, 1,19 % та 3,39 % більше. Фізіолого -біохімічні показники організму телят під впливом корекції рубцевого травлення були значно більше. Вміст ЛЖК у телят дослідних груп виявився в 1,36, в 1,37 та в 1,54 раза (р<0,01) більше, ніж у тварин контролю. Значно, у 1,53 раза, підвищився вміст (р<0,01) пропіонової кислоти в крові телят першої дослідної групи. У тварин другої та третьої дослідної групи підвищення пропіонової кислоти було в 1,47-1,80 раза (р<0,01). Їх вміст вплинув на співвідношення оцтової кислоти до пропіонової. У тварин першої дослідної групи воно досягло 1,43:1 при 1,87:1 у контролі. У телят другої та третьої дослідних груп воно досягло рівня – 1,87:1 та 1,50:1. КЕЗ у телят другої та третьої дослідної групи досягнув рівня 3,05 та 3,27, що було більше, ніж у контрольних тварин у 1,61-1,63 раза (р<0,01). Коефіцієнт катаболізму у дослідних телят виявився більше 0,9 та становив 0,920, 0,926 та 1,04. Співвідношення метаболітів вуглеводневого обміну (піруват/лактат) переважало у телят контролю, першої групи в 1,71 раза і було в 1,31-1,61 раза більше, ніж у телят дослідних груп, другої та третьої (р<0,01). У період стабілізації процесів травлення, тобто у телят 6 місячного віку, загального білка в крові тварин усіх дослідних груп було на 3,54 %,5,47% та 9,38% більше, а імуноглобулінів в 1,06 ,в 1,10, 1,10 рази (р < 0,05). ЛАСК виявилась в 1,13 в 1,19 та в 1,23 рази більше у дослідних телят (р <0,05), а БАСК невірогідно більше . ФАН переважав у телят дослідних груп в 1,37, в 1,36 та в 1,37 рази (р <0,01), а ФА була в 1,07 в 1,08 та 1,12 рази (р <0,05) більше. Неспецифічний показник резистентності організму телят дослідних груп був в 1,09 , в 1,15 в 1,23 рази (р <0,05) більше.